Справа №2-523/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

18 березня 2010 р.                   Алуштинський міський суд АР Крим

в складі

головуючого  судді    Скісова Є.М.

при секретарі              Шубіной А.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду до ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи вимоги тим, що 03 листопада 1990 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З вересня 2009 року шлюбні відносини припинені. На теперішній час вони мешкають в спільній квартирі, але як чужі люди, спільного господарства не ведуть.

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем.

Відповідач позов визнав, підтвердив обставини, викладені позивачем, на примирення не згодний.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 03 листопада 1990 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про одруження серії 111-АП № 287687, видане міським ЗАГСом м. Алушти Кримської області 03 листопада 1990 року (а.с. 12).

Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить свідоцтво про народження серії IV-АП № 317721, видане міським ЗАГСом м. Алушти Кримської АССР 06 червня 1991 року (а.с. 7), та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що посвідчується свідоцтвом про народження серії 1-АП № 182615, виданим відділом РАЦСу Алуштинського міського управління юстиції АРК 17 серпня 2201 року (а.с. 6).

З вересня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією родиною не проживають через відсутність підтримки та взаєморозуміння. Миритись не збираються. Мешкають в спільній квартирі, але як чужі люди, спільного господарства не ведуть.

Згідно ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам однієї з них.

Суд дійшов висновку про те, що формальне збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін.

Керуючись статтями 110-112 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 03 листопада 1990 року у міському ЗАГСі м. Алушти Кримської області, актовий запис № 404, - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в розмірі 17 гривень 00 копійок, ОСОБА_1 звільнити від стягнення державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату державного мита в розмірі 8,50 гривень та сплату на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 гривень.

Рішення може бути оскаржене в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: