Справа № 2-912/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

13 квітня 2010 р.                   Алуштинський міський суд АР Крим

в складі

головуючого  судді    Скісова Є.М.

при секретарі              Малой Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.10.2006 року уклала шлюб з відповідачем, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З серпня 2009 року разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Шлюбне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння та почуття любові. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе, дитина мешкає з нею, спору стосовно спільного майна немає. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, згодний на розірвання шлюбу.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2006 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії 1-АП № 027249, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 14 жовтня 2006 року (а.с. 5).

Від спільного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про народження серії 1-АП № 102476, видане Малоріченською сільською радою м. Алушти Автономної Республіки Крим 06 лютого 2008 року (а.с. 6).

З серпня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією родиною не проживають, спільне господарство не ведуть через відсутність взаєморозуміння та почуття любові. Примирення вважають неможливим.

Спору стосовно спільного майна та місця проживання дитини немає.

Згідно ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам однієї з них.

Суд дійшов висновку про те, що формальне збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін.

Керуючись статтями 110-112 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1  – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 14 жовтня 2006 року у відділі РАЦСу Алуштинського міського управління юстиції АРК, актовий запис № 286 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2  держмито при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в розмірі 17 гривень 00 копійок, ОСОБА_1 звільнити від стягнення державного мита.

Рішення може бути оскаржене в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: