Судове рішення #86970
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-4334/06р.                       Голов. 1 інст.- Сокол В. С.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року липня місяця 24 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі Войциховській Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, редакції громадсько-політичного щотижневика   "Крымский обозреватель" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 березня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2, редакції громадсько-політичного щотижневика ІНФОРМАЦІЯ_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що в номері  НОМЕР_5  громадсько-політичного щотижневика ІНФОРМАЦІЯ_1    була надрукована стаття під назвою  ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій відповідач ОСОБА_2, як кандидат на посаду Бахчисарайського міського голови, даючи інтерв'ю, висловив в адресу позивача - також кандидата на цю посаду, неправдиві відомості, а редакція громадсько-політичного щотижневика ІНФОРМАЦІЯ_1 надрукувала, тобто поширила ці відомості, а саме:

· в початку статті слова «говорят, проворовался»;

· в тексті слова «он сам, в одиночку, принимал решения от лица исполкома. Вот, например, он пишет: «Приказ исполкома о выделении денежннх средств на приобретение автомобиля для городского головы» - и сам, ни с кем не советуясь, эту бумагу подписывает. Квартиры покупал на бюджетные деньги».

Дана недостовірна інформація дискредитує позивача в очах громадян, на час випуску газети не було вироку суду, яким би його визнали винним у здійснені крадіжки чи іншому злочині, публікацією йому було заподіяно моральну шкоду. Просить зобов'язати редакцію громадсько-політичного щотижневика  ІНФОРМАЦІЯ_1   спростувати інформацію про те, що він купує автомобілі і квартири за бюджетні кошти, вчиняє крадіжки; зобов'язати редакцію громадсько-політичного щотижневика ІНФОРМАЦІЯ_1 надати йому можливість викласти на 20 печатних аркушах інформацію про себе; стягнути з    ОСОБА_2    і   редакції    громадсько-політичного щотижневика ІНФОРМАЦІЯ_1 відшкодування моральної шкоди по 1700 грн.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 березня 2006 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що вказані в статті слова є оціночними міркуваннями відповідача відносно позивача, вказані у публікації судження раніше були викладені ще в 2002 році у інших засобах масової інформації.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі являються членами однієї територіальної громади і на виборах Бахчисарайського міського голови влітку 2005 року були кандидатами на цю виборну посаду. Крім того, позивач ОСОБА_1 являвся Бахчисарайським міським головою, а відповідач ОСОБА_2 - головою Бахчисарайської районної державної адміністрації. Таким чином вони є публічними особами, і як правильно вказав суд першої інстанції, повинні кожне своє слово і поступок ставити під пильне око як журналістів, так і широкої громадськості, проявляючи більше терпимості, оскільки межа критики публічних людей значно вища ніж приватної особи.

В номеріНОМЕР_5громадсько-політичного щотижневика ІНФОРМАЦІЯ_1 була надрукована стаття під назвою  ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій відповідач ОСОБА_2, як кандидат на посаду Бахчисарайського міського голови, даючи інтерв'ю, висловив в адресу позивача - також кандидата на цю посаду, відомості, а редакція громадсько-політичного щотижневика ІНФОРМАЦІЯ_1   надрукувала ці відомості, а саме:

· в початку статті слова «говорят, проворовался»;

· в тексті слова «он сам, в одиночку, принимал решения от лица исполкома. Вот, например, он пишет: «Приказ исполкома о выделении денежных средств на приобретение автомобиля для городского голови» - и сам, ни с кем не советуясь, эту бумагу подписывает. Квартиры покупал на бюджетные деньги».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що вказані слова є оціночними міркуваннями.

Оцінка є ставленням особи до певного явища або події, висловленням її поглядів або переконань. З оглядом на це, висловлення оціночних суджень не може бути визнано проявом неправомірної поведінки.

Оціночні заяви, міркування відображають громадську думку чи звинувачення, які базуються на слухах чи заявах інших осіб.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції в газеті ІНФОРМАЦІЯ_3   НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 раніше були опубліковані статті, в яких мова йдеться про те, що позивач, будучи Бахчисарайським міським головою вчиняв службові підлоги

Крім того, є публічно пред'явлене ОСОБА_1  обвинувачення та представлення на притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Таким чином колегія суддів вважає, що на відповідача не може бути покладений обов'язок доказування правдивості зроблених ним оцінок, припущень, висловлених   переконань.    Примушення    до    доказування    оціночного    судження    порушило    б конституційне право на свободу думки.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини „Лінгенс проти Австрії" (1986р.) вимоги доведення правдивості оціночних суджень неможливо виконати і така вимога є порушенням самої свободи поглядів яка є основною складовою права гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, грунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Бахчисарайського міського райсуду Автономної Республіки Крим від ЗО березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Головуючий, суддя Судді

Панков М.В. Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація