Справа №2-33/10 

Р І Ш Е Н Н Я 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 06 січня 2010 року                                    м. Синельникове 

 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: 

головуючого  судді Новік Л.М. 

при секретарі  Силкіной О.Г. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: територіальна громада в особі Виконкому Раївської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування і визначення часток в обєкті спільної сумісної власності,   

В С Т А Н О В И В :  

 Позивачі звернулися до суду з позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що   вони, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та відповідач по справі - ОСОБА_4, являються співвласниками квартири в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 Зазначена квартира була надана для постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7, та була потім приватизована на підставі свідоцтва про право приватної власності на житло, видане 27.10.1997 року Синельниківською селекційно-дослідною станцією, та відповідно довідки Синельниківського МБТІ від 14.09.2007 року за № 657, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та відповідачу по справі - ОСОБА_4.   Згідно довідки Синельниківського МБТІ за № 657 від 14.09.2007 року, балансова вартість квартири станом на 12.09.2007 року складає 53314 грн., загальна площа - 67,4 кв. м. Квартира складається з трьох кімнат жилою площею 41,6 кв. м. Відповідно до технічного паспорту квартира належить їм в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня (ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_4) мати та дружина ОСОБА_1, ОСОБА_7, якій належала 1/5 частина квартири. Заповіту ОСОБА_7 не залишила. Ніхто з них - спадкоємців першої черги, з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори не звертався. Але фактично вони прийняли спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини проживали в зазначеній квартирі. Проте юридично прийняття спадщини вони не оформили. Таким чином, спадщина ОСОБА_7, що складається з 1/5 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, розподіляється між спадкоємцями в рівних долях. Тобто кожному з них - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить на праві власності по 1/4 частині зазначеної квартири кожному.   Вся технічна документація на дану квартиру та документи щодо приватизації знаходяться у відповідача по справі - ОСОБА_4, який відмовляється їх надати. Крім того, він постійно перешкоджає їм в користуванні спільним житловим приміщенням. У звязку з чим просять суд Прийняти позовну заяву до розгляду та задовольнити позов. Встановити факт прийняття ними - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, спадщини після смерті ОСОБА_7. Визнати за кожним з них - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право приватної власності на 1/4 частину зазначеної квартири. Враховуючи, що на час подання позову вартість майна, на яке переходить право власності в порядку спадкування, невідома, відстрочити сплату судових витрат та відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір стягнути з позивачів та відповідача по справі пропорційно . 

Підчас судового розгляду справи позивачі неодноразово змінювали позовні, оскільки треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також являються спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7, а в судовому засіданні вони виклали власні бажання щодо належних їм часток в спадщині. ОСОБА_5 маючи намір прийняти свою частку в спадщині. ОСОБА_6 надала до суду нотаріально завірену заяву в якій зазначає, що вона відмовляється від спадкування своєї частки на користь її сестри - ОСОБА_2. Таким чином, спадщина після смерті ОСОБА_7 розподіляється: ОСОБА_2 спадкує 2/5 частини спадкового майна; ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - по 1/5 частині спадкового майна; ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовився. Оскільки спадщина складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1, то ОСОБА_2 спадкує 2/25 частини квартири, а ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкують по 1/25 частині квартири. ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже мають в об'єкті спільної сумісної власності по 1/5 частині квартири, а спадщина ОСОБА_7 (1/5 частина квартири) розподіляється вищезазначеним чином. Тобто за ОСОБА_2 визнається право приватної власності на 28% зазначеної квартири, а за ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_4 - по 24% даної квартир. 

Тому, просять суд прийняти позовну заяву до розгляду та задовольнити позов. Встановити факт прийняття ними - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_7, яка складається 1/5 частини квартири АДРЕСА_1: Синельниківського району Дніпропетровської області.   Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 2/25 частини  квартири, а за ОСОБА_1, ОСОБА_3 та відповідачем по справі - ОСОБА_4, кожному - право приватної власності на 1/25 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.   Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 28% частини квартири, а за ОСОБА_1, ОСОБА_3 та відповідачем по справі - ОСОБА_4, кожному - право приватної власності на 24% частини зазначеної квартири за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи, що на час подання позову вартість майна, на яке переходить право власності в порядку спадкування, невідома, відстрочити сплату судових витрат та відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір стягнути з позивачів і відповідача по справі пропорційно. 

У відкритому судовому засіданні позивачі змінені позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просять суд їх задовольнити. 

     У відкритому судовому засіданні відповідач не заперечує проти задоволення позову. 

     У відкрите судове засідання представник третьої особи Виконкому Раївської селищної ради не зявилася, але до його початку надала суду заяву в якій просить суд справу розглянути без їхньої участі не заперечує проти задоволення позову. 

У відкрите судове засідання третя особа: ОСОБА_5 не зявився з невідомої суду причини. 

Представник третьої особи: ОСОБА_6 у відкритому судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову. 

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. 

Судом встановлено наступне. 

     Матеріалами справи встановлено, що факт смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 18 серпня 2000 року. 

Факт родинних відносин між позивачами та ОСОБА_7 підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 актовий запис №16 від 19.12.1979 року, копією свідоцтва про одруження НОМЕР_3 актовий запис №1 від 17.03.2000 року, копією свідоцтва про народження НОМЕР_4 актовий запис №17 від 10.06.1977 року, копією свідоцтва про одруження НОМЕР_5 актовий запис №175 від 21.04.2000 року. 

     З Свідоцтва про право власності на житло від 27 жовтня 1997 року виданого Синельниківською селекційно-дослідною станцією вбачається, що квартира АДРЕСА_1 Синельниківського району Дніпропетровської області належить ОСОБА_7 Олегові Івановичу та членам його сімї: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10. 

У відповідності до п.5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України 2004 року правила нового кодексу щодо спадкового майна застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Отже, оскільки позивачі та відповідач прийняли спадщину під час дії ЦК України 1963 року, то застосовуються положення цього Кодексу, а не Цивільного кодексу 2004 року. 

Враховуючи те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7 у відповідності до ст.534 ЦК України 1963 року. У встановлений законом шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори вони не зверталися, але вважаються такими, що прийняли спадщину, як вбачається з довідки виконкому Раївської сільської ради від 03.12.2009 року. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. 

Згідно ч.2 ст. 548 ЦК України 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. 

Представником ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка згідно заяви нотаріально посвідченої від 20.05.2008 року відмовляється від спадщини після смерті матері ОСОБА_7 на користь сестри ОСОБА_2, не доведено той факт, що ОСОБА_6 згідно норм ЦК Української РСР 1963 року прийняла належним чином спадщину після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, або належним чином відмовилася від її прийняття. А згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року   для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року   спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу) .  Тому з вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_6 не може відмовитися від неприйнятої спадщини після смерті матері на користь ОСОБА_2. 

     Згідно ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. 

Таким чином, спадщина ОСОБА_7, що складається з 1/5 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, розподіляється між спадкоємцями які прийняли спадщину в рівних частинах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1/25 частині зазначеної квартири кожному. 

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Отже, позивачами судовий збір не сплачувався під час подачі позовної заяви, оскільки на час подання заяви вартість майна на яке переходить право власності в порядку спадкування кожному позивачу невідома тому, на користь держави необхідно стягнути солідарно з позивачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 106, 66 грн., так як це 1% від спадкового майна 1/5 вищевказаної квартири. А в свою чергу з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути 1/5 частину від суми судового збору 106,66 грн.  

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги частково встановленою. 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 529, 534, 548, 549, 553 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 175, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,   

В И Р І Ш И В :  

 Вимоги позивача задовольнити частково. 

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право приватної власності кожному на 1/25 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7. 

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право приватної власності кожному на 25% частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь держави  отримувач платежу  ВДК у Синельниківському районі, ОКПО 24232330, УДК у Дніпропетровській області МФО 805012, КБКД 22090100, р/р  31410537700302 , судовий збір в розмірі 106 (сто шість) грн. 66 коп . 

Стягнути з ОСОБА_4 на користь з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 26 (двадцять шість) грн. 66 коп.  

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви  апеляційна скарга на рішення суду. 

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення. 

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання  після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом. 

Головуючий:                                              Л.М. Новік 

Ў