АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-2584/06р. Голов. 1 інст.- Берещанський Ю. В.
Доповідач - Белинчук Т. Г.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця 10 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
Головуючого, судді Панкова М. В., Суддів Ісаєва Г. А.,
Белинчук Т.Г.,
При секретарі Іванові А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної ради, 3-м особам - Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів, Гаражно-будівельному кооперативу „Маяк", суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання рішень недійсними, зобов'язання затвердити проект відводу земельної ділянки
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 10 листопада 2005 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Лівадійської селищної ради про визнання недійсними рішень № НОМЕР_1 22-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради „Про надання дозволу СПД ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0, 006 га за адресою: АДРЕСА_1; № НОМЕР_2 22-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради „Про відмову у затверджені проекту відводу землеустрою ОСОБА_1"
просила зобов'язати Лівадійської селищної ради затвердити проект відводу земельної
ділянки для будівництва та експлуатації індивідуального гаражу за адресою АДРЕСА_2.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником гаражного боксу з майстернею АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 15.03.2003 року. Відповідно до рішення № НОМЕР_3 Лівадійської селищної ради, їй було надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки. Вона підготувала та узгодила проект відводу земельної ділянки. Але у зв'язку з відкликанням Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів (ЯМУЗР) свого висновку, позивачці було відмовлено у затверджені проекту відводу земельної ділянки для будівництва та експлуатації індивідуального гаражу. Підставою для відмови став лист керівника ЯМУЗР Патіка Г. М., адресований Ливадійській селищній раді, в якому він зазначає, що керівництво відкликає висновок від 27 липня 2004 року про узгодження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки через накладення двох суміжних земельних ділянок. Позивачка вважає, що ніяких накладень земельних ділянок не було. Також вона вважає, що оскаржуєми рішення прийняті не законно. На підставі чого вона просить зобов'язати Ливадійську селищну раду затвердити проект відводу земельної ділянки для будівництва та експлуатації індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_2.
Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 10 листопада 2005 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду належить скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Ухвалюючи постанову про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що користувачем спірної земельної ділянки є ГБК „ Маяк", і право його землекористування не припинено, позивачка членом ГБК не є, та з заявою про виділення їй земельної ділянки не зверталася. Згідно генплану, ГБК на земельної ділянки передбачено влаштування кафе, у зв'язку з чим СПД ОСОБА_2 , отримав згоду загальних зборів ГБК „Маяк" про виділення земельної ділянки для будівництва кафе, і рішення селищної ради про дачу дозволу СПД ОСОБА_2 є законним.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам закону і фактичним обставинам по справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником гаражного боксу з майстернею АДРЕСА_2 , загальною площею 51,2 кв.м., на підставі договору дарування від 15.03.2003 року. ( а.с. 10)
Рішенням Лівадійської селищної ради № НОМЕР_3, позивачки було надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтувальною площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_2 ( а.с. 7).
Згідно проекту землеустрою по відводу земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаража передбачалася земельна ділянка площею 0,0065 га ( а.с. 105-108). Вказане знайшло своє відображення також в висновку начальника ЯМУЗР від 27 липня 2004 року, де також вказаний розмір земельної ділянки 0,0065 га ( а.с. 146). Даний висновок є узгодженням землевпорядника ЯМУЗР.
Пізніше начальник ЯМУЗР листом від 12.08.2004 року відкликав висновок управління від 27.07.2004 року, посилаючись на двох суміжних землекористувачів (а.с. 84).
Як пояснив у судовому засіданні представник Лівадійської селищної ради малося на ув'язі землекористувачів ГБК „Маяк" та Лівадійську селищну раду.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка придбала споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вона розміщена, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.
Таким чином, ОСОБА_1 як власник споруди - гаражного боксу, має приоритетне право на приватизацію земельної ділянки яка розташована під спорудою та на частку земельної ділянки яка необхідна їй для обслуговування споруди.
Згідно рішення Лівадийської селищної ради № НОМЕР_4 затверджений проект відводу земельної ділянки площею 0,2934 га ГБК „Маяк", та вказана земельна ділянка передана в постійне користування, вказане рішення ні кім не відмінено (а.с. 31).
Проте, відповідно до вимог діючого земельного законодавства, статей 125, 126 ЗК України( 2001 року) право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.
ГБК „ Маяк" на цей час не має державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Таким чином, власником земельної ділянки на цей час є Лівадійська селищна рада. Яка відповідно до положень ст. 12 ЗК України як власник, має право розпорядження землями територіальної громади.
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для відклику висновку про затвердження проекту відводу земельної ділянки не було, і вказана обставина не була належним чином перевірена Лівадійською селищною радою при розгляду питання про затвердження проекту відводу земельної ділянки за заявою ОСОБА_1.
ОСОБА_1 відповідно до рішення селищної ради № НОМЕР_2 були належним чином підготовлені усі документи передбачені для розгляду питання про затвердження проекту відводу земельної ділянки на сесії селищної ради, у тому числі і висновок ЯМУЗР від 27.07.2004 року, про затвердження проекту відводу земельної ділянки.
Колегія суддів вважає, що приоритетне право ОСОБА_1. на приватизацію земельної ділянки порушено і підлягає захисту.
Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив постанову з порушенням норм матеріального права, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі колегія суддів, вважає що постанова підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного і керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу Адміністративного Судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 10 'листопада 2005 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати недійсними та скасувати рішення : - № НОМЕР_1 22-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради „Про надання дозволу СПД ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0, 006 га за адресою АДРЕСА_1; - № НОМЕР_2 22-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради „Про відмову у затверджені проекту відводу землеустрою ОСОБА_1"
Зобов'язати Лівадійську селищної ради розглянути питання про затвердження проекту відводу земельної ділянки для будівництва та експлуатації індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1.
В іншої часті позову відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючій, суддя Судді
Панков М. В. Ісаєв Г. А. Белинчук Т.Г.