Справа № 1-11/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 p. Місцевий Корюківський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Чурупченко М. І.,

при секретарі - Макуха О.О.,

з участю прокурора - Кузюри А.І.,

підсудної - ОСОБА_1,

захисника підсудної - адвоката ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

адвоката потерпілого - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корюківка Чернігівської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканку м. Чернігів вул. Толстого, 122/15, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючу поваром в м. Київ кафе «Лотрек», не військовозобов'язану, не заміжню, раніше не судиму, громадянку України,

за ст. 194 ч. 2 КК України, -

встановив:

Підсудна ОСОБА_1, 09 червня 2003 року близько 23 годин в с Наумівка Корюківського району прибувши до домоволодіння, що розташоване по вул. Шевченко, 7, та належить її чоловіку ОСОБА_3, на грунті ревнощів, умисно, з метою знищення майна, облила бензином автомобіль НОМЕР_1 та жилий будинок, який належав ОСОБА_3 після чого підпалила автомобіль та будинок.

В результаті чого будинок, речі які знаходились в ньому та автомобіль були повністю знищені, чим потерпілого ОСОБА_3 було залишено без житла і засобів до існування та йому заподіяна шкода в особливо великих розмірах: вартості будинку - 5032 грн., речей: двох курток чоловічих загальною вартістю 50 грн., штор в кількості семи штук загальною вартістю 145 грн. 20 коп., двоспального ліжка з матрацом 355 грн.50 коп., покривала на ліжко вартістю 76 грн. 80 коп., матрацу ватного вартістю 32 грн. 50 коп., двох подушок загальною вартістю 48 грн., двох ковдр загальною вартістю 114 грн., спального комплекту вартістю 15 грн., трьох килимів загальною вартістю 620 грн. 90 коп., світильника нічний вартістю 9 грн., полиці дерев'яної для книжок вартістю 18 грн. 20 коп., телефону кнопкового вартістю 60 грн., праски вартістю 63 грн., шафи для одягу трьох дверної вартістю 532 грн., тумби під телевізор вартістю 164 грн., радіо вартістю 20 грн. 40 коп., м'якого кутка вартістю 416 грн., серванту лакового вартістю 380 грн., набору з кришталю 132 грн., кофейного сервізу вартістю 52 грн., чайного сервізу вартістю 65 грн., столу дерев'яного вартістю 114 грн., чотирьох табуретів дерев'яних загальною вартістю 94 грн. 80 коп., холодильника «Донбас-3» вартістю 420 грн., паласу синтетичного вартістю 130 грн., умивальника емальованого вартістю 72 грн., кухонного гарнітура вартістю 420 грн., двох пар чоботів чоловічих загальною вартістю 229 грн. 50 коп., каструлі емальованої 40-ка літрової вартістю 49 грн. 40 коп., тарілки та миски фаянсові в кількості 20 шт. вартістю 36 грн., ложки з нержавіючої сталі в кількості 20 шт. вартістю 88 грн., вартість автомобіля - 4 238 грн.. Загальна вартість знищеного майна склала 14293 гривень 20 копійок. Як у ході дізнання так і в судовому засіданні підсудна свою вину не визнала і показала, що з 19.12.1998 року вона перебувала в шлюбі з потерпілим. Проживали в ІНФОРМАЦІЯ_4, вул. . Шевченко, 7, в приватну будинку, який був зареєстрований за потерпілим ОСОБА_3 З 2000 року подружнє життя в них розладилось і фактичні шлюбні стосунки майже припинились, вона почала вживати спиртне. В січні 2003 року вона забрала речі і переїхала мешкати до матері в м. Корюківка. Після того, як вона пішла до матері жити, через деякий час потерпілий почав їй телефонувати, приїздив до неї. її матір до потерпілого ОСОБА_3 відносилась дружньо, спілкувалась з ним і вона теж почала з ним спілкуватись, було, що він ночував у неї в Корюківці, а ранком їхав в с Наумівку. До підпалу автомобіля і будинку, що трапилась 09.06.2003 року в домоволодінні потерпілого ОСОБА_3 вона відношення ніякого не має. 09.06.2003 р. вона весь день була на роботі, торгувала на ринку, так як була підприємцем, прийшла додому близько 15 години. Близько 16 години до неї в Корюківку заїхав потерпілий ОСОБА_3, пообідав і запропонував матері поїхати в Наумівку до дочки, мати погодилась і поїхала з ним. Вдома вона залишилась сама, займалась своїми справа ми. Вечором 09.06.2003 року потерпілий телефонував їй і вони розмовляли з ним, після чого лягла спати. Вранці, близько 4 години до неї приїхали працівники міліції, її запросили до райвідділу, де дізналась, що в с. Наумівка в потерпілого ОСОБА_3 сталась пожежа, згорів будинок, автомашина і в цьому він звинувачує її, але цього вона не робила так як була дома в м. Корюківка.

На 23 годину вона одна знаходилась вдома, вона телефонувала сусідці ОСОБА_5, просила в останньої таблетку щоб зменшити болі зуба, але в неї не було таблетки, можливо це було близько 24 години. Також вночі вона телефонувала ОСОБА_6ол

Підпал будинку і автомобіля потерпілого вона не робила, хто це зробив їй не відомо, але можливо, що і сам потерпілий.

Хоча підсудна ОСОБА_7. вину свою в скоєнні злочину передбаченого ст. 194 ч.2 КК України не визнає, але її вина в скоєнні даного злочину підтверджується слідуючими доказами зібраними по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що раніше він перебуваючи у шлюбі з підсудною з 19 грудня 1998 року, проживав з нею. 20 березня 1999 року він в с. Наумівка по вул. Шевченко, 7, придбав будинок, де і почали проживати. Стосунки з підсудною спочатку були добрі, але з часом погіршились через те, що дружина зловживала спиртними напоями. В січні 2003 року він відвіз дружину до її матері в м. Корюківка. Потім вона приїзджала і забрала свої речі. Після цього стосунки вони майже не підтримували, але інколи він приїздив до неї і її матері. 09.06.2009 року в день він був у них в м. Корюківка дома, забрав її матір та відвіз в с Наумівка до доньки. Вечором він зателефонував підсудній та сказав, що відвіз її матір. Коли на вулиці стемніло приїхала ОСОБА_8, щоб домовитись з ним про закриття консервації, це було біля 22-23 годин. Потім вони почули, як загавкала його собака, вони з ОСОБА_8 хотіли вийти з будинку (він подумав, що хтось прийшов), тому вони почали виходити з житлової кімнати до сінець будинку, але собака перестала гавкати. Так як собака перестала гавкати, він зробив висновок, що можливо по якійсь причині прийшла його дружина. Потім почув стук у вікно. Він примусив ОСОБА_8 зайти до кімнати будинку. Потім він почув, стук в двері та голос дружини, яка стукала більш наполегливо. Знаючи характер дружини, він зайшов до житлової кімнати та закрив двері в житлову кімнату на гачок. Потім почув, що до сінець будинку зайшла підсудна і намагалась відкрити двері до житлової кімнати, використовувала при цьому предмет, щоб зняти гачок на який були зачинені двері до житлової кімнати. Підсудна сварилась, питала, хто в нього, а також наполегливо вимагала щоб він відчинив двері до кімнати. Він її попередив, що якщо вона не припинить це робити зателефонує до міліції. Потім дружина перестала наполягати на відкритті дверей і розбила вікна до кімнати. Він підійшов до вікна, підсудна кричала щоб він показав хто окрім нього знаходиться в хаті. Після цього дружина відкотила машину від гаража, ближче до хати, та зайшла в гараж. Він вийшов в сіни і знову почав намагатись відкрити двері на вулицю, але двері були зачинені з вулиці. Коли він намагався зламати двері на вулицю, то почув запах бензину та побачив як з під дверей почав сочитись бензин, коли зайшов в кімнату, то через вікно побачив, що дружина поливає вікна бензином. В гаражі в нього зберігались дві пластикові каністри з бензином місткістю по 20 літрів кожна, в одній було літрів 10-ть в другій літрів 5-ть бензину. Підсудна кричала щоб виходили, показувались. ОСОБА_8 підійшла до вікна і стала розмовляти з підсудною, але остання нічого не слухала, а потім пішла в гараж і взяла другу каністру відкрила двері і багажник машини і облила машину бензином та почала погрожувати, що підпалить. Він та ОСОБА_8 стали просити відкрити двері. Він хотів зателефонувати, але телефон не працював, вирішивши, що підсудна обірвала телефонний кабель. Підсудна відійшла, запалила сірник і кинула в автомобіль. Автомобіль запалав. ОСОБА_8 стала умовляти підсудну відкрити двері, щоб вийти з будинку, але слова на ту не подіяли, вона трохи постояла, а потім запалила сірник і кинула в хату, а сама пішла. В будинку миттєво спалахнув вогонь, загорілись штори. Він та ОСОБА_8 вискочили в сінці і намагались відкрити двері руками. В будинку не було ні сокири, ні іншого інструмента, щоб можна було відкрити двері. Знаходячись в сінцях він він заліз через лаз в стелі на горище і витягнув туди ОСОБА_8. На горищі знайшовши отвір, вибив шифер і з потугами вибрався на зовнішню сторону даху, витягнув туди і ОСОБА_8 і злізли на землю. Сіни до хати були з вулиці закриті, тобто на дверні скоби було накинуто замок, ключ

 був у замку. Він відкрив двері і забіг до сінець, там було відро з водою, воду він вилив на вхідні двері, намагаючись збити вогонь. Потім він з відром побіг до колодязя, котрий знаходиться через дорогу, в цей час їхав автомобіль в напрямку м. Корюківка. Автомобіль проїхав його будинок та зупинився. Хтось вийшов з автомобіля, він тому крикнув щоб викликав пожежників. Чоловік сів до салону автомобіля і автомобіль поїхав в напрямку м. Корюківка. Хто їхав в тому автомобілі він не знав. Потім з ОСОБА_8 він забігли до хати і почали брати речі і виносити їх у двір. Вони встигли винести деяку одежу, він виніс телевізор та документи, а потім пішов у сад і сів на землю, так як був шокований і рятувати інші речі було пізно. Потім приїхала машина ПСО с Наумівка. Хтось з пожежників запитував у нього чи живий, в невдовзі приїхала пожежна машина з м. Корюківка. Пожежники ПСО спочатку загасили автомобіль, а потім будинок. До нього підходив праівник пожежної, а хто саме не знав, але йому він повідомив, що автомобіль і будинок підпалила підсудна. Вночі на місце пригоди також приїздили працівники міліції, він їм дав пояснення в якому вказав, що пожежа виникла в наслідок підпалу підсудною, яка прибула до домоволодіння і підпалила будинок і машину.

Під час пожежі він отримав невеликий опік руки. З даними тілесними ушкодженнями до лікарні не звертався, опік загоївся. Підсудна безпідставно приревнувала його до ОСОБА_8. Він як з ОСОБА_8 так із її чоловіком ОСОБА_9 підтримував добрі дружні стосунки. Після пожежі родина ОСОБА_9 надала йому тимчасове житло. В результаті пожежі було повністю знищено автомобіль АЗЛК 2140 який він придбав 1998 році за власні кошти, знищено житловий будинок який на праві власності належав йому, а також інше майно яке знаходилось всередині будинку, які до пожежі знаходились в хорошому стані. Речі малозначні та ті, що мали значний знос він в перелік пошкодженого майна не вказував. На момент скоєння підпалу ОСОБА_1 була вдягнена в спортивному костюмі. Просить покарати підсудну з реальним позбавлення волі, (а.с. 35 т.1, 37- 39, 160, 207 т.2).

Свідок ОСОБА_8 показала, що як в с Наумівка оселились ОСОБА_3 (потерпілий) і його дружина (підсудна), вона з своїм чоловіком підтримували дружні стосунки з цією родиною. В січні 2003 року потерпілий розірвав свої стосунки з підсудною, яка вдома не жила, зловживала спиртним. ОСОБА_10 була господиня не погана, але пристрасть до спиртного характеризувало її з негативного боку. ОСОБА_11 відвіз її до матері, потім та приїхала і забрала свої речі. Офіційно вони шлюб не розривали. Вона з чоловіком підтримували потерпілого ОСОБА_11. 9 червня 2003 року вдень вона займалась роботами по господарству. До неї зайшов ОСОБА_3 і попрохав допомоги на 10.06.03 р. закрити тушонку, так як той хотів порізати птицю. Вона пообіцяла, що допоможе. У вечорі згадала, що на наступний день в неї запланована робота про прополці городу. Коли знаходилась в центрі села, разом з ОСОБА_12, хотіла з бару с Наумівка зателефонувати до ОСОБА_3, однак бар був закритий. Після цього вона вирішила заїхати велосипедом до ОСОБА_3 і вибачитись, що не зможе прийти допомогти наступного дня та домовитись про консервування на наступні дні. Приїхала до ОСОБА_3 близько 22 години 30 хвилини. Незважаючи, що година була пізня на вулиці було ще видно. Коли прийшла до ОСОБА_3 той готував собі вечерю. Вони домовлялись про закатку тушонки, розмовляли за столом. Потім вона почула гавкіт собаки та стук у вікно, потерпілий хотів піти відкрити хвіртку, але потім почув голос своєї дружини і сам пішов поговорити з дружиною, він тримав вхідні двері до будинку не даючи змоги дружині їх відкрити, а та стала стукати більш настирливо, кричала "хто там у тебе?". ОСОБА_11 дружині сказав, що не відчинить двері, намагався ту заспокоїти, а після цього тільки відкриє двері. Потім він залишив двері в сіни та зайшов до житлової кімнати, двері закрив на гачок. ОСОБА_10 увірвалась в сіни, намагалась відкрити двері до житлової кімнати, однак їй це зробити не вдалось. Потім вона побачила, що в дворі загорілось електричне освітлення, почула як закрились вхідні двері до будинку. Після цього підсудна розбила скло у вікнах, до будинку, що виходили до господарського двору. Та постійно кричала, вимагала, щоб чоловік їй показав хто окрім нього знаходиться в будинку. Вона підійшла до вікна, підсудна її побачила та спитала, що це вона тут ночує, але вона їй відповіла, що прийшла з інших питань. Потім підсудна перестала кричати, а вона глянувши у вікно побачила, що остання відкачує машину від гаражу. Потім підсудна зайшла до гаражу, взяла там каністри та почала паливом з них поливати автомобіль та будинок. Вона відчула запах бензину. Весь час підсудна ходила по двору, а потерпілий через вікно намагався заспокоїти її та просив щоб вона відкрила двері. Також потерпілий намагався відкрити вхідні двері з будинку, однак зробити це йому не вдавалось. Вона бачила, що підсудна поливала бензином автомобіль, вікна до будинку та налила бензин під двері (з під дверей бензин просочився до сінець). Вона бачила в руці в підсудної сірники і яка потім сказала, що запалить сірник і глумилась над ними. Потім та запалила сірник і кинула в автомобіль, який загорівся. Потім підсудна ще над нами деякий час глузувала, а постоявши деякий час перед вікном запалила сірник і кинула його на будинок. Будинок з подвір'я запалав, а полум'я потрапляло до приміщення будинку. Куди потім пішла підсудна їй не відомо. Через вікна вони вибратись з будинку не могли так як на вікнах були грати. Потерпілий зробив ще спробу вийти з будинку через вхідні двері, це зробити також не вдалось. Вони намагались збити полум'я, але полум'я розгоралось. Потім ОСОБА_3, через лаз, заліз на горище, витягнув її на горище, йому вдалось зробити отвір через який вони вибрались з горища будинку на дах а потім на землю. В тей час підсудної у дворі вже не було. Вона бачила як ОСОБА_3 зняв з вхідних дверей до будинку, з дужок, навісний замок. Потім вони намагались збити полум'я водою, але це не вдалось, тому вони заскочили до палаючого будинку, вона з шафи для одягу забрала якісь речі та винесла та вулицю, ОСОБА_3 виніс телевізор та документи та ще щось ці речі вони перенесли до саду, де потерпілий присів будучи шокованим від того, що сталось. Потім приїхали пожежники і почали гасити пожежу, почали приходити люди. Коли вона виносила речі з будинку то отримала незначні опіки ступенів ні г. З отриманими тілесними ушкодженнями до лікарні не зверталась. Вона вважає, що підсудна скоїла підпал з ревнощів. Після пожежі її родина ОСОБА_3 на деякий час надала притулок.

Після того як вона приїхала до потерпілого, його дружина приїхала через 10-15-ть хвилин. Після приїзду підсудної, хвилин через 10-15-ть, остання скоїла підпал. ОСОБА_13, до пожежі, коли підсудна з потерпілим почали погано жити, їй підсудна говорила, що спалить свого чоловіка (а.с. 41-42, 214 т.2).

Свідок ОСОБА_5 показала, що вона мешкає з чоловіком і сином в АДРЕСА_1. З 09 на 10.06.2003 року, точної дати зараз не па»ятає, вона спала, її сон перервав телефонний дзвінок, на вулиці вже була глибока ніч, їй здалось, що минула вже половина ночі. За її почуттям це було задовго після того як вона лягла спати. Вона взяла слухавку, їй телефонувала сусідка ОСОБА_1 і попрохала анальгіну, вказала, що бо в неї болить зуб. Вона подивилась аптечку, але ліків потрібних не було, про це повідомила ОСОБА_1, після чого поклала слухавку і лягла спати. Скільки було часу вона сказати не може, але за її враженням між 1 і 3 годиною ночі (а.с. 50 т.1).

Свідок ОСОБА_14 показала, що вона проживає зараз у шлюбі з потерпілим ОСОБА_3. В червні 2003 року вона від матері дізналась, що в потерпілого ОСОБА_3 згоріла хата і це зробила його дружина. Після пожежі вона допомогала йому прибирати згарище і будувати нову хату. Потерпілий їй розповідав, що запалила будинок і машину його колишня дружина, тобто підсудна ОСОБА_1 Також чула і від мешканців села Наумівна, що пожежу скоїла підсудна, але сама не бачила, а тільки чула розмови. У стосунки ОСОБА_3 та його колишньої дружини вона не вникала, бо вважала за непотрібне( а.с. 59 т.1).

Свідок ОСОБА_15 показав, що точної дати не пам»ятає, але це було в 2003 році коли була пожежа в господарстві потерпілого. Надійшло було повідомлення на пульт пожежної частини. Приїхавши на пожежу в с Наумівна за вказаним адресом, там горіла вже машина і будинок, це було близько 24 годин ночі. Гасили вони спочатку автомобіль «Москвич» а потім будинок, пожежна Наумівської ПСО вже була там. Хтось говорив, що це все було облито бензином. Господарем там був потерпілий, якого він раніше знав, а також з ним була ще якась жінка, з ними він не розмовляв, а розмовляв пожежний інспектор Зарізький. Місць загорання було два, машина і будинок, перекинутись полум»я з одного місця на інше не можливо. Хто скоїв підпал йому не відомо Причину пожежі встановлював ОСОБА_16(а.с 54 т.1, 169 т.2).

Свідок ОСОБА_8 1.1, показав, що він мешкає з родиною в с Наумівка Корюківського району і в 1999 році він познайомився з ОСОБА_3 той купив хату в Наумівці. Вони допомагали один одному з городами і стали дружити родинами. Вони разом зустрічали свята, інколи ходили в гості один до одного з дружинами. Приблизно в 2002 - 2003 році коли ОСОБА_1 стала запивати вони стали зустрічатись дуже рідко, хоча з ОСОБА_3 вони стосунки підтримували. В січні 2003 року ОСОБА_1 відвіз дружину в м. Корюківка, бо та зловживала спиртним. В перших числах червня ОСОБА_1 попрохав його допомогти порізати птицю, він сказав ОСОБА_1, що вони з дружиною допоможуть. 9 червня 2003 року ввечері його дружина на велосипеді поїхала на роботу, а потім до ОСОБА_1. Близько 24 чи 1 години ночі, коли прийшов його старший сині і той повідомив, що горить будинок ОСОБА_1, він поїхав туди. Коли він приїхав, то там були пожежники і вони гасили осередки згарища. Він став розпитувати, що сталось, але ОСОБА_1 був дуже схвильований і не міг говорити. Його дружина розповіла, що вони з ОСОБА_3 в сінцах збирались лаштували банки і почули, що йде підсудна, а знаючи, що вона вчинить сварку пішли до хати. ОСОБА_1 (підсудна) стала кричати хто в будинку,  потім коли дружина обізвалась, ОСОБА_1 стала кричати, що вона коханка ОСОБА_1, а потім взяла каністру з бензином облила машину і будинок підпалила їх, перед цим закривши вхідні двері з вулиці. Вони вибрались через дах на вулицю. Це все він взнав зі слів дружини, а потім від самого потерпілого, що це все зробила підсудна, яку вони бачили, як вона все це робила. Після пожежі потерпілий ОСОБА_1 жив у них (а.с. 60 т.1, 48 т.2).

Свідок ОСОБА_17 показала, що вона мешкає в АДРЕСА_2. її сестра, підсудна ОСОБА_1 з потерпілим ОСОБА_3 мешкали 5-6 років, за час мешкання відносини в них були нормальні. В січні 2003 року ОСОБА_1 переїхала до матері, та розповідала, що ОСОБА_3 гуляє і вони не можуть жити разом, що пішла від нього сама, її ніхто не образив. ОСОБА_13 вживала спиртне, але останній час не вживає. Особистим життям сестри не цікавилась, у сімейне життя їх не втручалась. ОСОБА_18 було, що жалілась на те, що ОСОБА_3 гуляє. 10.06.2003 року їй повідомили, що була пожежа в потерпілого ОСОБА_3 і що підозріла, що підпалила його, підсудна ОСОБА_1. Вона дзвонила своїй матері, яка була жива і запитувала, про це, але матір сказала, що ОСОБА_1 була вдома. Потім вона їздила в с Наумівну до потерпілого і той теж говорив, що підпалила на грунті ревнощів машину і будинок в якому був він і ОСОБА_8 - підсудна (а.с. 48 т.1).

Свідок ОСОБА_19 показала, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, вона підтримувала з Авраменками дружні стосунки. ОСОБА_3 працював в держлісгоспі його дружина ОСОБА_8 була дома. В ОСОБА_8 був один не достаток - випивала. Вона була в її дома п'яна. В розмові з нею, ОСОБА_8 висловлювалась, що спалить ОСОБА_3. З січня 2003 року ОСОБА_3 разом не мешкали, ОСОБА_8 пішла від нього. В червні 2003 року числа вона не пам'ятає, вранці вона йшла на роботу і побачила пожежну машину біля двору ОСОБА_3. Люди в с Наумівна розповідали, що будинок і машину потерпілого спалила його дружина, тобто підсудна ОСОБА_1О.(а.с. 58 т. 1).

Свідок ОСОБА_20 показав, що станом на 9 червня 2003 року він працював пожежним пожежної охорони ПСО с Наумівка. В вечері, точний час вказати не може, надійшов виклик про пожежу яка трапилась у господарстві потерпілого ОСОБА_1. Отримавши повідомлення про пожежу, водій пожежної ОСОБА_21 завів автомашину, яка знаходилась на вулиці, і вони поїхали до місця пожежі. Коли під'їхали до господарства ОСОБА_1 то побачив, що вогнем був охоплений автомобіль і будинок. Будинок на той час найбільше горів з боку вхідних дверей, що виходили у господарський двір. Відразу вони почали гасити автомобіль, а потім стали гасити будинок. Потім приїхали пожежники СДПЧ з м. Корюківки. Будинок тушили доти, доки не впав дах, дану пожежу вони локалізували близько 4 години ранку. Рухаючись автомобілем по селу до пожежі, уваги не звертав хто по ній рухався. Також він не звернув уваги чи висів на вхідних дверях навісний замок (а.с. 56 т.1, 45 т.2).

Свідок ОСОБА_22 показав, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, де практично знає всіх жителів, також добре знав подружжя ОСОБА_1 (ОСОБА_3, ОСОБА_1), які проживали при в'їзді в село, зі сторони міста Корюківка. Про стосунки між подружжям ОСОБА_1 нічого не відомо, це його не цікавило. В червні 2003 року він працював бригадиром бригади по розпилюванню деревини в КП "Корюківкаліс". Дане підприємство знаходиться на виїзді з м. Корюківка в напрямку с. Наумівка. У цеху по розпилюванню деревини, в червні 2003 року, працювало три бригади позмінно. Перша бригада працювала з 8 годин до 16, друга з 16 до 24 годин, третя з 24 годин до 8 годин наступного дня. 9 червня 2003 року він працював у другу зміну. Бригада працювала від норми, виконавши норму раніше, близько 22.30 годин він велосипедом став повертатись додому. На вулиці тієї ночі було тепло, особливої темряви не було. Коли він проїздив мимо будинку подружжя ОСОБА_1, яке стояло одне на початку вулиці, побачив, що у господарчому дворі відкриті двері і на подвір'ї горіла автомашина "Москвич". В дворі домоволодіння, біля, автомашини та будинку знаходиласьпідсудна ОСОБА_1, яка метушилась. Він категорично стверджує, що це була підсудна, тому, що до неї було недалеко, метрів 15-ть, її добре було видно на подвір'ї у світі вогню. Він не став зупинятись, а швидше поїхав додому до себе, щоб викликати пожежників. Коли він проїхав то через хвилин п»ять побачив, що вже пожежна автомашина поїхала в сторону пожежі до ОСОБА_1. Додому приїхав десь о 23 годині 20-25 хвилин ( на точний час уваги не звертав). Коли він їхав мимо будинку ОСОБА_1, бачив, що горіла лише автомашина і не бачив, щоб горів будинок. Наступного дня він побачив, що окрім автомобіля згорів і житловий будинок. На момент пожежі ОСОБА_1, була вдягнена в штанях та спортивній куртці (а.с. 53 т.1, 43, 158 т.2).

Свідок ОСОБА_16 показав, що він працює начальником Корюківської СДПЧ-31. 10 червня 2003 року він виїздив на пожежу яка трапилась в с Наумівка Корюківського району, по вул. Шевченко, 7. Він приїздив на службовому автомобілі, окремо від караулу. Коли він приїхав то караул ПСО та караул СДПЧ -31 локалізували пожежу, горіли автомобіль та житловий будинок. Потерпілого він бачив в саду. З ним спілкувався, встановлював причину пожежі. ОСОБА_3 вказав йому анкетні дані, які необхідні були для передачі інформації диспетчеру, та вказав, що пожежа виникла внаслідок підпалу який скоїла його дружина ОСОБА_1, при цьому застосувала паливо-мастильні матеріали. Про причину пожежі було повідомлено чергового РВ УМВС, на місце пригоди виїздили працівники міліції які займались розслідуванням пожежі. Ним було складено акт про пожежу та передано його до міліції, оскільки був підпал і потерпілий прямо вказав хто підпалив. На розбіжності в часі отримання повідомлення та особи, яка повідомила про пожежу вказав, що документи склав з записів листа диспетчера. Після локалізації пожежі, він заходив в спалений будинок і бачив, що майно в ньому знищено, були залишки -недопалені речі, меблія, побутова техніка (а.с. 167 т.2).

Свідок ОСОБА_23 показала, що в даний час вона проживає в с Наумівка. ОСОБА_1 її сестра, та одружилась з ОСОБА_3. За час проживання у шлюбі в них були гарні відносини, не було ніяких бійок і скандалів і ій про це не відомо. На початку 2003 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 розійшлись, але шлюб не розривали. Причиною цього було те, що потерпілий зустрічався з іншими жінками, про це говорили в селі.. Хоча вони разом не мешкали, але підтримували стосунки ОСОБА_3 допомагав ОСОБА_1, а та приїздила в Наумівку на город. 10.06.03 року вона вранці пішла здавати молоко і почула від людей про пожежу в домоволодінні ОСОБА_3, їй сказали, що то зробила підсудна ОСОБА_10, але сама цього від ОСОБА_1 не чула. Хто міг підпалити будинок і автомобіль потерпілого їй не відомо (а.с. 47 т. 1, 167 т.2).

Свідок ОСОБА_24 показав, що він 09.06.2003 року їхав в м. Корюківка своїм автомобілем забирати дружину з роботи. Проїжджаючи повз домоволодіння потерпілого, близько 23 години, точно сказати не може, побачив, що в дворі горить автомобіль і горить будинок, а також, що потерпілий з відром біжить до колодязя. Він зупинився і спитав про допомогу, а потерпілий йому сказав, щоб викликав пожежних. Приїхавши в м. Корюківка він з прохідної маслозаводу подзвонив в пожежну охорону і повідомив про пожежу в с Наумівна. У дворі домоволодіння також був силует якоїсь жінки, хто то був йому не відомо. Потім з розмов односельців чув розмови, що підпалила будинок і автомобіль ОСОБА_3 його дружина, тобто підсудна ОСОБА_1О.(а.с. 52 т.1, 44 т.2).

Свідок ОСОБА_25 показала, що вона мешкає в с. Наумівка Корюківського району. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вона знає давно, підтримували дружні стосунки. Потім коли ті розійшлись в 2003 році майже не спілкувалась. Коли від людей в селі вона дізналась, що у потерпілого сталась пожежа то були розмови, що підсудна ОСОБА_10 підпалила його. Хто саме підпалив будинок і машину потерпілого їй не відомо (а.с. 57 т.1).

Свідок ОСОБА_26 показала, що в 2003 році вона проживала разом з родиною в одному-ж будинку де і підсудна ОСОБА_1 9.06.2003 року близько 23 години вона заснула. Через деякий час вона прокинулась від відчуття, що поруч немає чоловіка. Коли вона засипала то чоловіка вдома ще не було. Знаючи, що чоловік може автомобілем приїхати додому нетверезий, та заснути в салоні автомобіля, вийшла на балкон подивитись чи немає під під'їздом автомобіля. Автомобіля не було. З балкона вона побачила, що на другому поверсі, а вона проживає на четвертому поверсі, на балконі стоїть та курить ОСОБА_1. їй було видно голову ОСОБА_1 та цигарку. Вона з нею не розмовляла. Після цього пішла до кімнати. Через декілька днів, від сусідів дізналась, що ОСОБА_1 підозрюють в скоєнні підпалу будинку в с. Наумівка, і що вона підпал скоїла в ніч з 09.06.2003 року на 10.06.2003 рік. Вона сусідам висловила здивування так як ОСОБА_1 бачила тієї ночі. Вона завжди лягала спати близько 23 години. О якій саме годині прокинулась точно вказати не може так як на годинник не дивилась. На її припущення то було близько 23-24 години (а.с. 51 т.1, 47 т.2).

Свідок ОСОБА_21 показав, що він працює водієм пожежної охорони ПСО с. Наумівка. Ввечері 9 червня 2003 року, до них зателефонував чоловік, хто саме він не уточнив і сказав, що горить будинок ОСОБА_1. Отримавши повідомлення про пожежу він одразу завів пожежну автомашину і разом з бійцем ОСОБА_20 поїхали до місця пожежі. До будинку ОСОБА_1 вони приїхали близько за 5-10 хвилин після отримання по телефону повідомлення про пожежу. Ближче до центра села на дорозі було значне скуплення молоді, він ще їм давав сигнал щоб вступили дорогу, потім їм назустріч велосипедом рухався ОСОБА_22, житель ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_22 вони зустріли неподалік перехрестя вулиць, одна з яких йде у центр села, а друга в сторону сіл Турівка та Охрамійовичі Корюківського району, в районі кладовища. Коли вони під'їхали до господарства ОСОБА_1 то побачив, що горів будинок, коли зайшли у двір, то побачив, що на подвір'ї стоїть автомашина "Москвич", яка була охоплена вся вогнем, господарчий хлів не мав слідів загоряння. Будинок на той час найбільше горів з боку вхідних дверей, що виходили у господарчий двір. В цей час вже розпочинав горіти дах будинку. Відразу вони почали гасити автомобіль, щоб не вибухнув, а потім будинок. Потім під»їхали пожежники з м. Корюківка. Електричний провід від будинку відгорів, а пожежники СДПЧ провід від'єднали від опори. Будинок тушили доти, доки не впав дах, потім вони тільки прибивали вогонь і відсікали його. Пожежу вони локалізували близько 4 годині ранку. Коли надійшов виклик він на годинник не дивився, точний час вказати не може, але з в певністю може вказати, що до 00 години вони прибули на місце події і приступили до гасіння автомобіля. Самозагорання одразу будинку і машини не могло бути. Хто зробив підпал він не бачив, а розмови були, що дружина потерпілого. На пожежі він потерпілого, підсудної і інших не бачив, оскільки уваги на це не звертав і ні з ким не розмовляв. Телефонний дзвінок про пожежу був близько 23.40-23.50 год.(а.с. 55 т.1, 45 т.2).

Свідок ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, оскільки в неї малолітня дитина, свідчення дані на досудовому слідстві підтримує повністю, які були оголошені в судовому засіданні, де показала, що вона мешкає в АДРЕСА_3. ОСОБА_1 знає, приблизно з 1994 року, вона раніше з нею жила по сусідству, близьких відносин вони з нею не підтримували, тільки сусідські. В січні 2003 року ОСОБА_1 приїхала з с Наумівки від чоловіка. ОСОБА_1 стала заходити до неї частіше, ОСОБА_1 зловживала спиртним. ОСОБА_10 приходила до неї скаржитись на життя. В ОСОБА_1 була параноя на грунті ревнощів, їй вважалось, що її чоловік гуляє, вона його в розмові обливала брудом. 09.06.2003 року вона зателефонувала ОСОБА_1 близько 15 години, ОСОБА_1 сказала, що її мати поїхала в село і запросила в гості, але вона не пішла. Вечором близько 23 год. 30хв. вона лягла спати, в ночі задзвонив телефон, вона вирішила, що це телефонує її бувший чоловік, який може телефонувати, розмовляти з ним їй не хотілось і вона відключила апарат, та лягла спати. В ночі з ОСОБА_1 по телефону вона не розмовляла. 10.06.03 р. на роботі вона почула від когось, про те, що ОСОБА_1 скоїла підпал в с Наумівна. Приблизно о 12 годині вона ОСОБА_1 зателефонувала, ОСОБА_1 сказала, що вона їй вночі телефонувала, бо в неї болів зуб (а.с. 49.т.1).

В ході досудового слідства ОСОБА_1 вказала на те, що вона вечором постійно перебувала вдома 09.06.2003 року. Приблизно о 22-23 годині їй телефонував ОСОБА_3, потім вона телефонувала ОСОБА_6, спілкувались 15 хв., ще телефонувала сусідці ОСОБА_5 Дані свідчення в ході досудового слідства перевірені. Для цього було зроблено запит до ВАТ «Укртелекому» про надання роздруківки телефонних розмов (дзвінків) вхідних-вихідних, їх тривалість, час, за № 3-15-72, що знаходився в користуванні ОСОБА_1, в період часу 21 година 09.06.2003 року по 9 годину 10.06.2003 року. У відповіді на запит вказано, що вхідні, вихідні дзвінки по даному телефону, за даний період часу, відсутні( а.с. 184-185 т.1)

В зв'язку з виниклими протиріччями було між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 проведено очну ставку на якій ОСОБА_6 підтвердила свої свідчення і показала, що не розмовляла в ночі з ОСОБА_1, тобто свідчення ОСОБА_1 не правдиві. Щодо показів свідка ОСОБА_5, яка вказала, що в ночі в той день їй телефонувала ОСОБА_1, то до них слід віднестись критично, оскільки свідок конкретного часу не вказує, а припускає, так як на годинник не дивилась. Також між ними проводилась очна ставка в ході якої ОСОБА_1 вказала, що телефонувала останній в період часу 10.06.2003 року між 0 год.30 хв.- 1 годиною, ОСОБА_5, що та телефонувала близько 1 години, обидві вказали, що розмова була(а.с. 189 т. 1).

Щодо деякої розбіжності в часі, коли свідок ОСОБА_22 проїзджаючи повз будинок потерпілого і бачив в дворі підсудну, то можна зробити висновок, що так як він, час коли проїзджав повз будинок назвав приблизний, але пожежник ПСО с Наумівки ОСОБА_21, коли їхав на пожежу бачив ОСОБА_25 на дорозі, і час пожежі коли повідомили на ПСО він вказує між 23.40-23.50 год., що фактично збігається з часом повідомлення черговому СДПЧ м. Корюківки, тому покази в часі свідка ОСОБА_22 є такими, що відповідають дійсності, що він бачив підсудну. Крім цього свідок ОСОБА_22 і потерпілий не є товаришами, не перебувають в родинних відносинах, на одній роботі не працюють, свідок попереджений про дачу завідомо неправдивих свідчень, також при відтворенні обставин події чітко вказав, як він проїзджаючи бачив підсудну, тому змови про надання недостовірних свідчень бути не може.

Окрім прямих свідчень самого потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8, що бачили, як підпал будинку і автомобіля потерпілого скоїла підсудна, також свідка ОСОБА_22, який бачив в господарському дворі потерпілого підсудну під час пожежі, її вина підтверджуються:

 заявою потерпілого про пожежу (а.с. 6 т.1);

протоколом огляду місця події і фото-таблицями до нього де зафіксовано факт пошкодження будинку та автомобіля від пожежі, виявлено ніж, кришки від каністр, перерізаний телефонний кабель (а.с. 7-19 т.1);

актом про пожежу від 10.06.2003 року та службовою телеграмою про факти ліквідації пожежі від 10.06.2003 року (а.с. 19-20 т.1);

висновком криміналістичної експертизи де вказано, що фрагмент кабелю був відокремлений від загальної лінії шляхом розрізу (а.с. 67-72 т.1);

висновком хімічної експертизи, на фрагменті штори з будинку було виявлено сліди нафтопродуктів (а.с. 73-79 т.1);

висновком пожежно - технічної експертизи в якому вказано, що були два осередки пожежі: 1-знаходиться в середині приміщення сінець поблизу розташування вхідних дверей, 2-салон автомобіля; час виникнення пожежі 23 година 04 хвилини. Причиною виникнення пожежі є внесення джерела відкритого вогню, такого як полум'я сірника, свічі і.т.п. в місці де мались нафтопродукти. Осередки пожежі між собою не пов'язані. Самозагорання машини і будинку виключається (а.с. 87-95 т.1);

протоколом очної ставки ОСОБА_3- ОСОБА_1 (ОСОБА_3 вказував, що його дружина ОСОБА_27 підпалила автомобіль та житловий будинок, остання вказала, що на час пожежі знаходилась вдома, в той час телефонувала ОСОБА_6 та сусідці ОСОБА_5 (а.с. 43-45 т.1);

протоколом очної ставки ОСОБА_1 - ОСОБА_8 (ОСОБА_8. вказувала, що підпал автомобіля та житлового будинку ОСОБА_3 скоїла ОСОБА_27, остання вказала, що на час пожежі знаходилась вдома, в той час телефонувала ОСОБА_6 (спілкувалась 15 хв.) та сусідці ОСОБА_5 (спілкувались 4 хв.) (а.с. 39-42 т.1);

протоколом очної ставки між ОСОБА_3 - ОСОБА_20 (а.с. 161-162 т.2);

протоколом очної ставки між ОСОБА_3 - ОСОБА_21 (а.с. 163-164 т.2);

протоколом очної ставки між ОСОБА_3 - ОСОБА_8 (а.с. 165-166 т.2);

висновками товарознавчих експертиз, де вказано, що залишкова вартість автомобіля на час скоєння злочину склала 4238 грн. (а.с. 99 т.1), залишкова вартість знищеного майна, що знаходилась в середині будинку склала 5023 грн. 20 коп.(а.с. 55-58 т.2);

довідкою КП «Рампа» та протоколом допиту начальника цього підприємства ОСОБА_28Х, де вказано, що вартість будинку на час скоєння злочину становить 5032 грн.(а.с. 184, 158 т.1);

довідкою КП «Рампа» про те, що житловий будинок за адресою с. Наумівка Корюківського району Чернігівської області, вул. Шевченко, 7, у власності ОСОБА_3І.(а.с. 77 т.2);

протоколом відтворенням обстановки та обставин події на якій ОСОБА_22 вказав обставини за яких він бачив в момент пожежі ОСОБА_27 та фото таблицею до нього (а.с. 149-157 т.2);

постановою про закриття кримінальної справи (а.с. 211 т. 2);

та іншими доказами по справі.

По справі ОСОБА_1 проведено психіатричну експертизу, у висновку вказано, що на час проведення експертизи у неї мають місце клінічні ознаки розладу адаптації з перевагою емоційних порушень ( F 43.28-за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), але за її психічним станом на теперішній час примусові заходи медичного характеру їй не показані. В момент інкримінованого їй діяння не виявлено будь-яких клінічних ознак психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, в тому числі і патологічного сп'яніння, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними у вище вказаний період часу (а.с. 109-112т.2).

Висновки експертиз суд визнає як докази, оскільки вони науково обгрунтовані і будь-яких сумнівів у правильності таких висновків суд не має.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, те, що хоча підсудна вину не визнає намагаючись уникнути відповідальності, нею не надано переконливих підстав та доказів, що вона до пожежі не причетна, але вина її доведена показами потерпілого, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_22, які прямо вказують на підсудну, що та підпалила автомобіль і будинок і була на місці пожежі, тому приймаючи до уваги всі обставини справи, суперечності, які досліджено в судовому засіданні, а також оцінюючи добуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені, як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на грунті ревнощів, умисно знищила майно потерпілого ОСОБА_3, шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великому розмірі, тому дії підсудної вірно кваліфіковані за ст. 194 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудній покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, спосіб скоєння злочину, наслідки від його скоєння, яким потерпілого було залишено без житла і засобів до існування. Скоєний злочин є тяжким злочином. Конкретні обставини справи, де відсутні обставини, які обтяжують та пом»якшують покарання підсудній. Особу підсудної, яка працездатна та працює, позитивно характеризується за місцем проживання, та роботи, раніше судима не була і не притягувалась ні до кримінальної і адміністративної відповідальності, злочин скоїла вперше. Також з часу скоєння злочину пройшов дуже значний час (майже 6 років), що характеризує її як особу, що перестала бути суспільно-небезпечною, також вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС і має відповідне посвідчення 4-ї категорії, розлучена і не заміжня, проживає в ОСОБА_29, працює в м. Київ, відсутні негативні її дані та інші обставини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства, а тому підсудній слід призначити покарання у виді позбавлення волі на відповідний строк передбачений санкцією ст. 194 ч.2 КК України, який не перевищує п»яти років та звільнити підсудну від відбування призначеного покарання відповідно ст. 75 КК України на відповідний іспитовий строк, та покласти на неї відповідні обов»язки на час іспитового строку згідно ст. 76 КК України.

Запобіжний захід підсудній слід залишити той же - підписку про невиїзд.

По справі є судові витрати за проведення криміналістичної експертизи замка -72, 64 грн.(а.с. 64 т.1); за проведення криміналістичної експертизи по кабелю -90, 81 грн. (а.с. 70 т.1); за проведення пожежно-технічної експертизи -365, 43 грн. (а.с. 93 т.1); за проведення хімічної експертизи -146, 46 грн. (а.с. 78 т.1); за проведення товарознавчих експертиз -1799, 55 грн.(а.с. 100-101 т.1, 53-58 т.2) всього на загальну суму - 2474, 89 грн., які підлягають стягненню з підсудної, оскільки вона визнається винною у скоєнні злочину по якому проводились дані експертизи.

В ході досудового слідства по справі було накладено арешт на майно підсудної ОСОБА_1 - квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_4 (а.с. 116-117 т.2), який підлягає зняттю, оскільки по справі цивільні позови не заявлено і вимоги про стягнення з неї матеріальної чи моральної шкоди не ставились і по справі відсутні.

Речових доказів по справі немає, цивільні позови не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323 -324 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винною за ст. 194 ч. 2 КК України і призначити їй покарання - 5 (п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на - 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 на час іспитового строку такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичних експертиз, пожежно-технічної експертизи, хімічної експертизи, товарознавчих експертиз - 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) гривень 89 копійок.

Арешт накладений на майно засудженої ОСОБА_1, а саме на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_4 - зняти.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишити той же - підписку про невиїзд.

На вирок суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція.