Справа № 22 Ц- 48/2009 р. Суддя 1-й інстанції: Подзігун Г. В.
Категорія -37 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
УХВАЛА
2009р., лютого місяця, 04 дняСудоъа. колегія судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Колосовського С.Ю.
Щолох З.Л.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
представників
відповідача- Шиян Т.О.
третьої соби- Криницького В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.10.2008 р., у справі за
позовом
ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 частки житлового будинку в порядку спадкування за законом
встановила:
14.07.2008 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до Миколаївської міської ради встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 частки житлового будинку в порядку спадкування за законом.
Позивач зазначав, що він являється онуком ОСОБА_4.
Рідний брат останнього - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, був власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення народного суду Центрального району м. Миколаєва від 26.12.1976 р.
Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв ОСОБА_4 шляхом вступу у фактичне володіння та управління будинком.
Після смерті ОСОБА_4 спадщину таким же способом прийняла його донька - ОСОБА_6, яка з народження проживала у цьому будинку, а померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 35 років.
Він є сином померлої та її єдиним спадкоємцем першої черги.
12.12.1998 р. перебуваючи у неповнолітньому віці, він за згодою опікуна подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері, але свідоцтво про право на спадщину до цього часу не отримав.
Як спадкоємець першої черги за законом він має право на спадщину після смерті матері.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просив про задоволення позову.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.10.2008 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення його позовних вимог, посилаючись на наявність у нього права на спадкову частку будинку.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, відповідно до правил ст..З03 ЦПК України, судова колегія приходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.п. 4. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відносини спадкування регулюються правилами законодавства, яке діяло на час відкриття спадщини, якщо строк її прийняття закінчився до 01.01.2004 р.
Згідно з правилами ст. 551 ЦК (1963 р), який діяв на той час, якщо спадкоємець, який призивається до спадщини, помер після відкриття спадщини, не встигши прийняти її, то після нього його долю спадкують його спадкоємці.
На останніх розповсюджуються правила ст. 549 ЦК 1963 p. щодо здійснення дій, які свідчать про прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, який був власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, але спадкоємці першої черги за прийняттям цієї спадщини до нотаріуса не зверталися.
Позивач стверджує, що спадкоємцем другої черги є рідний брат померлого - ОСОБА_4, а його спадкоємцем першої черги являється ОСОБА_6
Згідно даних спадкової справи спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2, але даних про майно, яке належало б їй на цей час у матеріалах справи немає.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, не тільки про родинні відносини братів ОСОБА_6, але й про час смерті ОСОБА_4 та про те, що зазначена особа померла після смерті ОСОБА_5 і не встигла, в установлений ч.2 ст. 549 ЦК (1963 р.) срок, прийняти спадщину.
Встановлене, в свою чергу, не дає підстав вважати, що у ОСОБА_6 виникло право на спадкування шляхом вступу у фактичне управління будинком.
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини, дав належну оцінку наданим доказам і з дотриманням вимог диспозитивності судочинства, визначених ст. 11 ЦПК України, прийшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для визнання за позивачем права в порядку спадкування на частину спірного житлового будинку.
Зазначені висновки відповідають дійсним обставинам справи, вимогам норм матеріального права та підтверджуються достовірними доказами.
За таких обставин підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про доведеність факту прийняття позивачем спадщини та її неприйняття спадкоємцями першої черги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, по-перше, право позивача на спадкування спірної частки будинку залежить від доведеності факту часу смерті ОСОБА_4, а по-друге, обставини, про які зазначає апелянт, ніким не оспорюються.
Що стосується посилань на розгляд справи без залучення спадкоємців першої черги, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки доказів того, що такі особи оспорюють право на спірний будинок чи подавали заяви про прийняття спадщини, при розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.10.2008 р. -залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.