Справа № 22 ц-4128/08     Головуючий суддя у 1-й  інстанції-Чередниченко В.Є.

Категорія - 26     Доповідач - Гоков П.В.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді:     Глущенко Н.Г.

Суддів:     Перцової В.А., Гокова П.В.

При секретарі:     Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення недоплачених щомісячних страхових виплат, -

Встановила:

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення недоплачених щомісячних страхових виплат, посилаючись на недоплату цих страхових виплат у зв'язку з неправильним застосуванням Фондом соціального страхування коефіцієнтів зростання реальної заробітної плати, встановлених постановами Фонду, всупереч вимогам ст.29 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про застосування коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати по даним Держкомстату України. У зв'язку з цим просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Павлограді недоплату по страховим виплатам з 01 березня 2002 року по 01 березня 2007 року у сумі 10689, 36 грн. та зобов'язати відповідача проводити щомісячні страхові виплати з 01 березня 2007 року у розмірі 1288, 51 грн. (а.с. 1-3).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені (а.с. 27-28).

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що висновки суду не відповідають вимогам норм матеріального права та дійсним обставинам справи, суд допустив порушення норм процесуального права (а.с. 37-40).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні позивачу страхових виплат відповідач неправильно застосовував норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин та помилково застосував до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак, з даними висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального права, у зв'язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною другою ст.16 зазначеного Закону передбачено, що безпосередньо управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст.17 цього Закону правління Фонду, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками і застрахованими.

Частиною 2 ст.29 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з п. 4.4.2 — 4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду від 31 січня 2002 року №7 (діючого на час виникнення спірних відносин) - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 базового Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду від 27 квітня 2007 року № 24, згідно з п.п.3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюється правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду.

Вказаний Порядок затверджено відповідно до Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, до якого внесені зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V, що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу у відповідності з постановами правління Фонду від 14 березня 2002 року № 15 (на коефіцієнт 1, 193), від 4 березня 2003 року № 3 (на коефіцієнт 1, 182), від 24 лютого 2004 року № 5 (коефіцієнт 1, 152), від 28 лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1, 238) та від 6 березня 2006 року № 3 (на коефіцієнт 1, 203), в кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведений відповідачем перерахунок належних позивачу щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок суду зроблено з порушенням вимог ч.2 ст.29 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року.

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати з постановлениям нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Павлограді - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Павлограді про перерахунок щомісячних страхових виплат - відмовити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.