Справа № 2«а»-52/2008

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 жовтня 2008 року     м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Редько Ж.Є., при секретарі Ченченко І.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2008 рік,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради (далі по тексту УПСЗН) про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 рік.

У судовому засіданні в обгрунтування своїх вимог позивач вказав, що він є інвалідом Ш групи і знаходиться на обліку в УПСЗН. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Так, у 2008 році він мав право на отримання 2060 грн. (515 х 4). Проте УПЗСЗ виплатило йому за цей рік - 90 грн., відмовляючи доплатити різницю між зазначеною сумою. Ця різниця становить 1970, 00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Представник відповідача - УПСЗН - до суду не з, явилася, сповістила суд про розгляд справи у її відсутності, у своєму письмовому запереченні зазначила, що позов УПСЗН не визнає, посилаючись на те, що порядок застосування ст.48 вищевказаного Закону визнається постановами Кабінету Міністрів України та законодавством про бюджет, УПСЗН повинно виплачувати допомогу згідно коштів, які були виділені та надійшли до управління у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Представник третьої особи Головного управління державного казначейства України в Донецькій області з позовом також не погодилася, підтримавши позицію УПСЗН.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач є учасником та постраждалим в результаті ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № 089530 від 29.10.1997 року (а.с.20).

З 01.03.1998 року позивач знаходиться на обліку в УПСЗН як отримувач компенсацій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії (а.с.3, 27).

З 10.04.1992 року до 01.05.1993 року йому була встановлена Ш група інвалідності по загальному захворюванню. В січні 1993 року позивачеві встановлена Ш група інвалідності на термін з 10.04.1992 року до 01.04.2007 року по профзахфорюванню, яке пов, язане з наслідками аварії на ЧАЕС, а з 01.04.2007

року на термін безстроково - Ш група інвалідності по захворюванню, яке пов.язане з виконанням обов.язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Дані обставини встановлено на підставі пояснень сторін, довідок обласної радіологічної МСЕК, посвідчення (20, 21, 22, 27).

Згідно за ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров.я визнаються в України найвищою соціальною цінністю.

У ст.16 Конституції України закріплений обов.язок держави у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов, язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 3054-Ш) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

За ст.63 Закону № 3054-Ш фінансування витрат, пов.язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.48 Закону № 3054-Ш щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина, тобто відповідач є органом владних повноважень, на якого законодавством покладений обов.язок по здійсненню зазначеної виплати.

Підпунктом 11 пункту 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28.12.2007 року внесені зміни до ст.48 Закону № 3054-Ш в частині визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення, а саме: спірна щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Саме на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у лютому 2008 року УПСЗН виплатило позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 90 грн. (а.с.26, 34).

Проте, суд при вирішенні даного спору не погоджується з позицією відповідача щодо посилання на норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...», яким внесені зміни до ст.48 Закону України № 3054-Ш в частині виплати спірної допомоги у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, оскільки за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними пункти Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які стосуються ст.48 Закону № 3054-Ш.

Ст.8 Конституції України передбачає, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.8, ч.ч.2, 3, 4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти, а у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Посилання відповідача на те, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах передбаченого Державним бюджетом фінансування, є безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виплата спірної допомоги позивачеві здійснена відповідачем з порушенням норм Конституції та спеціального закону, а його дії щодо відмови позивачеві у її виплаті у розмірах, встановлених ст.48 Закону України № 3054-Ш, є неправомірними.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на час виплати позивачеві допомоги (лютий 2008 року) - 515 грн. - відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...» від 28.12.2007 року та отриманої позивачем суми на користь позивача підлягає виплаті 1970, 00 грн. із розрахунку: 515 грн. х 4 -90, 00 грн.

Відповідно до ст.94 КАС України не підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави, оскільки позивач відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судових витрат.

На підставі ст.ст.3, 8, 16, 19, 46, 58 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст.94, 158, 160-163 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради щодо призначення та виплати ОСОБА_1 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Управлінню праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1970 (одна тисяча дев.ятсот сімдесят) грн. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова    може    бути    оскаржена    до     Донецького    апеляційного

адміністративного суду через Димитровський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання у повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційного суду, або у порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

З повним текстом рішення учасники судового процесу можуть ознайомитися 04 листопада 2008р.