АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці 09 лютого 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Горецької С.О.
суддів Станковської Г.А.
Струбіцької О.И.
за участю прокурора Хомицької Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01 грудня 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка с.Лопушна Вижницького району Чернівецької області, українка, громадянка України, з загальною середньою освітою, неодружена, на утриманні має малолітню дитину, тимчасово не працююча, раніше судима:
- 06.05.2005 року Вижницьким районним судом Чернівецької області по ст.185 ч.3, 75 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнена від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки;
- 09.12.2005 року Вижницьким районним судом Чернівецької області по ст.185 ч.2, 71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; звільнена по ст. 81 КК України 01.11.2006 року УДО на 4 місяця 8 днів;
Справа №11-37/2010 р. Головуючий у І інстанції:
Категорія ст.185 ч.3 Попов Г.Г.
КК України Доповідач: Станковська Г.А.
- 13.04.2007 року Вижницьким районним судом Чернівецької області по ст.185 ч.2, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців, з урахуванням в строк з 03.09.2005 року по 01.11.2006 року, та 07.07.2008 року умовно-достроково звільнена з Чорноморської ВК Одеської області, з не відбутим строком 11 місяців та 11 днів,
засуджена за ст.185 ч.3 КК України.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу, залишено попередню – тримання під вартою. Строк відбуття покарання обраховано з 26.03.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_4 1270 грн. та на користь ОСОБА_5 – 1137 грн. завданої матеріальної шкоди. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в сумі 900 грн. залишений без розгляду.
Вирішено питання по речових доказах.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджена за те, що 07 березня 2009 року близько 22 годин переслідуючи умисний корисливий мотив особистого збагачення, направлений на таємне викрадення чужого майна, під приводом тимчасового проживання в квартирі, яку зняла, проникла до приміщення квартири АДРЕСА_1, де повторно, таємно, викрала очисник для обличчя вартістю 20 гривень, гаманець вартістю 150 гривень та дві золоті каблучки вартістю 1600 гривень, всього на суму 2870 гривень, що належать громадянці ОСОБА_4, а також гроші в сумі 900 гривень, що належать ОСОБА_6, всього на загальну суму 3770 гривень, після чого ОСОБА_2 з викраденим з місця вчинення злочину зникла та розпорядилась викраденим на власний розсуд, чим завдала потерпілим матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_2 наступного дня, 08.03.2009 року, в період часу з 12 год.00 хв. по 15 год. 30 хв. переслідуючи умисний корисливий мотив особистого збагачення, направлений на таємне викрадення чужого майна, під приводом тимчасового проживання в кімнаті квартири, проникла до приміщення квартири АДРЕСА_2, де повторно, таємно, викрала гроші громадянина ОСОБА_5 в сумі 972 гривні, а також кофту вартістю 100 гривень, нічну сорочку вартістю 50 гривень, колготи вартістю 5 гривень, що належать гр. ОСОБА_7 загальною вартістю 165 гривень, всього на загальну суму 1137 гривень, після чого ОСОБА_2 з викраденим з місця вчиненого злочину зникла, та розпорядилась викраденим на власний розсуд, чим завдала потерпілим матеріальної шкоди на вказану суму.
На вказаний вирок засуджена ОСОБА_2 подала апеляцію, в якій вона не заперечуючи своєї вини, просить вирок суду щодо неї змінити, перекваліфікувати її дії з ч.3 ст.185 на ч.2 ст.185 КК України, та призначити більш м’яке покарання не пов’язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що крадіжку вона вчинила повторно, але без проникнення в житло. Також посилалась на те, що під час перебування під вартою в Чернівецькому СІЗО вона народила дитину, яка на даний час перебуває з нею, розкаялася у скоєному, має намір виховувати свою дитину, а тому просить застосувати до неї ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, розглянувши справу, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Вина засудженої ОСОБА_2, у скоєних нею злочинах при обставинах, викладених у вироку суду, доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана вірна юридична оцінка.
Як видно з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2 свою вину під час судового слідства визнала частково і показала суду, що вона дійсно по оголошеннях з газети подзвонила потерпілій ОСОБА_4, яка шукала ще одну дівчину для проживання в однокімнатній квартирі. З цієї квартири вона в той же вечір викрала майна потерпілої та її хлопця на суму 3770 грн.
Крім того, 08.03.2009 року вона так само в газеті по оголошенню знайшла здачу квартири АДРЕСА_2 та близько 11-12 год. прийшла до господарів ОСОБА_7 і перебуваючи в кімнаті вона побачила гроші в серванті в сумі 300 грн., які викрала після чого з куртки на вішалці викрала гроші в сумі 672 грн., також викрала кофту, нічну сорочку, а також колготки. Викраденим розпорядилась на власний розсуд.
Крім показів підсудної ОСОБА_2, її вина у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України повністю доведена показами потерпілих, свідка, протоколом явки із повинною (а.с.21), протоколом добровільної видачі викраденого (а.с.23) та впізнання підсудної потерпілими ОСОБА_7 (а.с.101,103).
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що органом досудового слідства дії підсудної ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, оскільки вищевказані крадіжки вона вчинила з квартир, до яких проникала під приводом тимчасового проживання (з’йому квартири, кімнат) і вказані крадіжки вчинила на протязі 7, 8 березня 2009 року, після яких зникала з місця вчинення злочину, що свідчить про відсутність у неї мети подальшого проживання в цих помешканнях та підтверджує наявність умислу саме в такій спосіб проникнути до житла з метою подільного заволодіння майном господарів.
З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставним посилання в апеляції засудженої щодо перекваліфікації її дій з ч.3 на ч.2 ст.185 КК України.
Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_2 , то підстав до її пом’якшення колегія суддів не вбачає. Міра покарання їй призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, даних про її особу та обставин, що пом’якшують покарання, яким також дана вірна юридична оцінка і саме тому суд призначив мінімальне покарання передбачене ст. 185 ч.3 КК України.
Зокрема, судом було враховано те, що вона свою вину у викрадені майна визнала повністю, її молодий вік, що у неї на утриманні, як матері без чоловіка знаходиться дитина віком до 1 року. Разом з тим суд врахував і те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судима і вказані злочини вчинила під час умовно дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Вижницького райсуду від 13.04.2007 року.
Обставин, які б давали підстави для призначення ОСОБА_2 більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, немає.
Суд призначив покарання ОСОБА_2 необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і підстав для призначення більш м’якого покарання з застосуванням ст. 69 КК України судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцією засудженої ОСОБА_2 залиши ти без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м.Чернівці від 1 грудня 2009 року щодо неї без змін.
Головуючий Горецька С.О.
Судді Г.А.Станковська
О.М.Струбіцька
Копія вірна: Суддя Станковська Г.А.