Cправа № 2-1571/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді  Дерус А.В.,

при секретарі  Брус Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ІНВЕСТ - ПРОГРЕС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД» про визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру  та винесення заборони,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду   м. Одеси із цивільним позовом до Приватного підприємства «ІНВЕСТ - ПРОГРЕС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД» про визнання права власності на майнові права на житлову квартиру за будівельним номером № 247, розрахунковою площею 59,01 кв.м., що розташована на 5 (п’ятому) поверсі секції № 3 житлового будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (перша черга) на 16 ст. Великого Фонтану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118а та із вимогою винесення заборони Приватному підприємству «ІНВЕСТ - ПРОГРЕС» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД» на здійснення дій щодо переоформлення у тому числі відчуження, передачі у найм, передачі у заставу, обтяження іншим чином  майнових прав на вказану житлову квартиру.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступними обставинами:

Так, між Позивачем та ОСОБА_2 підприємством «ІНВЕСТ - ПРОГРЕС» було укладено договір «Про інвестування» за № ЗБ/ЧП-1-14 від 08 квітня 2006 року. За умовами вказаного договору, ПП «ІНВЕСТ - ПРОГРЕС», у порядку, передбаченому вказаним договором, зобов’язався передати у власність Позивача об ? єкт інвестування, а Позивач зобов’язався прийняти об’єкт інвестування та сплатити за нього Відповідачу інвестицію. Вартість інвестиції згідно пункту 5.1 договору склала 214873,88 грн., які потрібно було сплатити протягом 10 днів з дня підписання договору тобто не пізніше 18 квітня 2006 року, яка була своєчасно сплачена Позивачем на користь Відповідача. Повний розрахунок та відсутність фінансових порушень інвестування з боку Позивача, підтверджуються квитанцією № 11287 від 12 квітня 2006 року, яка свідчить про те, що грошові зобов’язання Позивача перед Відповідачем виконані у повному обсязі, у сумі, що встановлена договором.

 Об ? єктом інвестування, за вказаним договором, виступила житлова квартира за будівельним номером № 247, розрахунковою площею 59,01 кв.м., що розташована на 5 (п’ятому) поверсі секції № 3 житлового будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (перша черга) на 16 ст. Великого Фонтану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118а.

Право продажу об ? єкту інвестування було набуто ПП «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС»  згідно договору № ЗБ-ИП-1 про інвестування від 23 червня 2006 року, укладеного між ним та ТОВ «ПРОГРЕСБУД». Згідно пункту 4.4. договору орієнтовний строк закінчення будівництва та здачі об’єкту в експлуатацію – грудень 2007 року. Проте, на початок 2009 року об’єкт інвестування не був добудований, та відповідно не був придатний для введення в експлуатацію. Крім того, позивач стверджує, що термін закінчення  будівництва та введення будинку в експлуатацію чітко не визначений, що обумовено негативними наслідками світової фінансово – економічної кризи у галузі будівництва, що спричинить порушення майнових прав позивача. Відповідач у своїх поясненнях також не надав чіткої відповіді про терміни закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію.  В процесі розгляду справи Позивач уточнив свої позовні вимоги в частині визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру, в іншій частині позовні вимоги було залишено без змін.

Суд, вислухавши  сторони, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню. з наступних підстав.

Згідно пункту 1.2. договору за своїм правовим змістом даний договір є договором купівлі – продажу майнових прав. Так, у позові заявлено вимогу визнання права власності на майнові права на квартиру. У відповідності до ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Відповідно до положення статті 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Пунктом 2 вказаної статті встановлено, що майнові права є не споживною річчю. Таким чином майнові права визнаються речовими правами. Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права  володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги. Що в свою чергу дає підстави вважати що право вимоги оформлення права власності на квартиру є саме майновим правом за своєю суттю, так як воно відмінне від права власності на нерухоме майно у вигляді квартири проте безпосередньо пов’язане з нерухомим майном у вигляді квартири.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що дво - або багатосторонній правочин є тотожнім з поняттям договір. Так, вказаний у позові договір є двостороннім правочином, спрямованим на набуття цивільних прав та обов’язків між сторонами.

Статтею 202 Цивільного кодексу України зокрема встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Підписання вищезгаданого договору було, на думку позивача дією спрямованою на набуття цивільних прав та обов’язків. Так, у позивача виникло майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та обов’язок сплати вартості вказаної квартири, а у відповідача виникло право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов’язок на оформлення права власності на вказану квартиру за позивачем.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вказаний правочин не був визнаний судом недійсним та його недійсність не встановлена законом, що дає підстави для визнання його правомірним.

Статтею  331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).  Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).  При цьому пунктом 3 вказаної статті вказано, що у разі необхідності особа, яка є власником матеріалів, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва. Таким чином, договір між позивачем та відповідачем було укладено за фактичної відсутності об’єкту нерухомості, який на момент укладення договору перебував у стадії будівництва, а позивачу було передано право вимоги за оплатним договором.

Таким чином, право відчуження майнових прав було набуто відповідачем правомірно, враховуючи наявність проектно-кошторисної документації та дозволу на виконання будівельних робіт.

У судовому засіданні Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.  Відповідач  ОСОБА_2 підприємство «ІНВЕСТ _ ПРОГРЕС» у судові засідання не з’являвся, про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином. Представник Приватного підприємства «ПРОГРЕСБУД» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи відсутністю прямих правовідносин між ним та Позивачем по справі.  

Так, за договором було відчужено майнові права, проте реєстрація вказаних прав у КП «ОМБТІ  та РОН» не може бути здійсненна, що свідчить про те, що вказані майнові права можуть бути повторно передані, відчужені на користь інших осіб.

Статтею 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Пунктом 2 вказаної статті зокрема встановлено, що фізичні особи можуть бути власниками будь – якого майна, за вийнятком окремих видів майна, які не можуть їм належати. Законодавчих обмежень щодо володіння майновими правами не встановлено. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Статтею 317 Цивільного кодексу встановлено, що  власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Проте, на сьогоднішній день позивач фактично не може користуватися та розпоряджатися  своїм майном. Статтею 386 Цивільного кодексу зокрема встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності  інш,ою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборонення вчинення нею дій, які можуть порушити  її право, або з вимогою  про вчинення певних дій, для запобігання такому порушенню.

Позивачем було повністю сплачено вартість інвестиції  за договором, що не заперечується представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД».

Враховуючи той факт, що  термін закінчення  будівництва та введення будинку в експлуатацію чітко не визначений, що обумовено негативними наслідками світової фінансово – економічної кризи у галузі будівництва, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про визнання за ним права власності на майнове  право вимоги оформлення права власності на квартиру.

Враховуючи, що право продажу об ? єкту інвестування було набуто ПП «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» згідно договору № ЗБ-ИП-1 про інвестування від 23 червня 2006 року, укладеного між ним та ТОВ «ПРОГРЕСБУД», та майнові права не підлягають окремій реєстрації, суд вважає, що існує реальна можливість розпорядження спірним майном не лише ПП «ІНВЕСТ - ПРОГРЕС» та ТОВ «ПРОГРЕСБУД».

Статтею 386 Цивільного кодексу україни встановлено, що власник, який передбачає можливість порушення права власності іншою особою може звернутися  до суду із вимогою  про заборонення вчинення нею дій які можуть порушити його право.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 177, 190, 202, 204, 231, 317, 325, 328, 386, 655, 656 Цивільного кодексу України, ст. ст. 107, 114, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України,  

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майнове  право вимоги оформлення права власності на житлову квартиру за будівельним номером № 247, розрахунковою площею 59,01 кв.м., що розташована на 5 (п’ятому) поверсі секції № 3 житлового будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (перша черга) на 16 ст. Великого Фонтану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118а.

Заборонити Приватному Підприємству «ІНВЕСТ - ПРОГРЕС» (ЄДРПОУ 34055471), юридична адреса: вул. Преображенська, 9-а, м. Одеса, 65026) здійснювати дії щодо переоформлення (у тому числі відчуження, передачі у найм, передачі у заставу, обтяження іншим чином) майнових прав на житлову квартиру за будівельним номером № 247, розрахунковою площею 59,01 кв.м., що розташована на 5 (п’ятому) поверсі секції № 3 житлового будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (перша черга) на 16 ст. Великого Фонтану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118а.

 Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД» (ЕДРПОУ 33312704, юридична адреса: вул. Приморська, 49, м. Одеса, 65026) здійснювати дії щодо переоформлення (утому числі відчуження, передачі у найм, передання у заставу, обтяження іншим чином) майнових прав на житлову квартиру за будівельним номером № 247, розрахунковою площею 59,01 кв.м., що розташована на 5 (п’ятому) поверсі секції № 3 житлового будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (перша черга) на 16 ст. Великого Фонтану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118а.

Судові витрати покласти на відповідачів у рівних частинах.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                               А.В. Дерус