Справа №1-289/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року Пустомитівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді Кукса Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
з участю прокурора Ліховин З.С.
адвоката ОСОБА_1
законних представників
неповнолітніх: ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити справу про обвинувачення
ОСОБА_4, 31.03.1995р.н.,
українця, громадянина України, навчається у 8 класі Старосільської ЗОШ, не одружений, раніше не судимий, житель ІНФОРМАЦІЯ_1,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_5, 26.09.1993р.н.,
українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається на І курсі Львівського училища дизайну та будівництва, не одружений, призивного віку, раніше не судимий, житель ІНФОРМАЦІЯ_1,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
встановив:
11.08.2009р. о 17 год. в с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області неповнолітній ОСОБА_4, 31.03.1995р.н., за попереднім зговором з неповнолітнім ОСОБА_5, 26.08.1993р.н. з метою таємного викрадення чужого майна, зсунувши шифер з даху, проникли в приміщення Старосільської ЗОШ звідки таємно викрали монітор вартістю 900 гривень, системний блок вартістю 3100 гривень, клавіатуру вартістю 100 гривень, мишку вартістю 48 гривень, акустичну систему вартістю 200 гривень, всього таємно викрали чужого майна на загальну суму 4 348 гривень.
Таким чином ОСОБА_4 своїми діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попереднім зговором групою осіб поєднану з проникненням к приміщення, чим скоїв злочин передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.
Гр. ОСОБА_5 своїми діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попереднім зговором групою осіб поєднану з проникненням к приміщення, чим скоїв злочин передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочинному діянні визнав повністю, розкаявся та пояснив, що 11.08.2009р. приблизно о 17 год. він зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_5, який запропонував йому піти з ним до школи та викрасти комп’ютер, при цьому повідомив, що викрадений комп’ютер буде належати їм обом та буде знаходитись вдома у ОСОБА_5 Після чого вони пішли до школи, де разом з ним навчались та бачили в одному із комп’ютерних класів хороший комп’ютер. Через цегляні сходи, вони піднялись на дах приміщення школи, де відсунувши шифер проникли через отвір на горище. З горищем шкоди вони були знайомі, оскільки неодноразово бавились там. Через люк, який веде з горища в приміщення школи вони проникли в саме приміщення, а саме коридор де ОСОБА_5 знайшов металевий лом, за допомогою якого він виламав двері кабінету секретаріату, які знаходяться на першому поверсі, після чого вони зайшли в приміщення даного кабінету і знявши скло-шибку у дверях вони проникли в приміщення кабінету директора, де з шухляди столу директора ОСОБА_5 взяв в’язку ключів. Після того він вийшов з приміщення кабінету і почав пробувати вказані ключі до кабінетів-класів першого та другого поверхів. На першому поверсі школи пробуючи ключі деякі кабінети відкрились, а які не відчинились то ОСОБА_5 їх виламав, а саме виламав двері підсобного приміщення з якого вони взяли господарську сумку червоно-білого кольору та ОСОБА_4 взяв рукавиці з тканини білого кольору, а ОСОБА_5 взяв резинові рукавиці чорного кольору. Після того як обдивившись всі кабінети на першому поверсі школи, нічого цінного не було, вони із ОСОБА_5 пішли на другий поверх, де ОСОБА_5 також підбирав ключі до кабінетів. Відчинивши за допомогою ключа приміщення комп’ютерного класу, вони зайшли туди і ввімкнувши всі комп’ютери ОСОБА_6 почав передивлятись на якому є хороша комп’ютерна гра, після чого вони трохи побавились і ОСОБА_5 почав виключати комп’ютери і почав складати один із комп’ютерів в сумку, після того від’єднавши все почали складати системний блок, мишку, клавіатуру, монітор, колонки у вищевказану сумку. Поскладавши все у сумку, вони вийшли із школи тим самим шляхом, яким і проникли. Коли вийшли на подвір’я школи то ОСОБА_5 запропонував нести викрадений комп’ютер до ОСОБА_7 додому, оскільки ближче і на другий день він мав забрати його до себе додому. Принісши комп’ютер до ОСОБА_4 додому, вони занесли його до ОСОБА_7 кімнати і там зачинились так як хотіли бавитись в ігри. Після того як вони пограли в ігри на комп’ютері, вони склали комп’ютер і винесли його на горище, де заховали в солому.
Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочинному діянні визнав повністю, розкаявся та пояснив, що 11.08.2009р. приблизно о 17 год. він зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_4, і запропонував йому піти з ним до школи та викрасти комп’ютер, при цьому повідомив, що викрадений комп’ютер буде належати їм обом та буде знаходитись вдома у ОСОБА_5 Після чого вони з ОСОБА_4 пішли до школи, де разом з ним навчались та бачили в одному із комп’ютерних класів хороший комп’ютер. Через цегляні сходи, вони піднялись на дах приміщення школи, де відсунувши шифер проникли через отвір на горище. З горищем шкоди вони були знайомі, оскільки неодноразово бавились там. Через люк, який веде з горища в приміщення школи вони проникли в саме приміщення, а саме коридор де ОСОБА_5 знайшов металевий лом, за допомогою якого він виламав двері кабінету секретаріату, які знаходяться на першому поверсі, після чого вони зайшли в приміщення даного кабінету і знявши скло-шибку у дверях вони проникли в приміщення кабінету директора, де з шухляди столу директора ОСОБА_5 взяв в’язку ключів. Після того він вийшов з приміщення кабінету і почав пробувати вказані ключі до кабінетів-класів першого та другого поверхів. На першому поверсі школи пробуючи ключі деякі кабінети відкрились, а які не відчинились то ОСОБА_5 їх виламав, а саме виламав двері підсобного приміщення з якого вони взяли господарську сумку червоно-білого кольору та ОСОБА_4 взяв рукавиці з тканини білого кольору, а ОСОБА_5 взяв резинові рукавиці чорного кольору. Після того як обдивившись всі кабінети на першому поверсі школи, нічого цінного не було, вони із ОСОБА_4 пішли на другий поверх, де ОСОБА_5 також підбирав ключі до кабінетів. Відчинивши за допомогою ключа приміщення комп’ютерного класу, вони зайшли туди і ввімкнувши всі комп’ютери він почав передивлятись на якому є хороша комп’ютерна гра, після чого вони трохи побавились і ОСОБА_5 почав виключати комп’ютери і почав складати один із комп’ютерів в сумку, після того від’єднавши все почали складати системний блок, мишку, клавіатуру, монітор, колонки у вищевказану сумку. Поскладавши все у сумку, вони вийшли із школи тим самим шляхом, яким і проникли. Коли вийшли на подвір’я школи то він запропонував ОСОБА_4 нести викрадений комп’ютер до ОСОБА_4 додому, оскільки ближче і на другий день він мав забрати його до себе додому. Принісши комп’ютер до ОСОБА_4 додому, вони занесли його до ОСОБА_7 кімнати і там зачинились так як хотіли бавитись в ігри. Після того як вони пограли в ігри на комп’ютері, вони склали комп’ютер і винесли його на горище, де заховали в солому.
Згідно ст. 299 КПК України, постановлено не досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані по ст. 185 ч. 3 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попереднім зговором групою осіб поєднану з проникненням у приміщення.
За вчинений злочин підсудній підлягає покаранню.
При визначенні виду і розміру покарання, суд виходить із суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи підсудного.
ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, вчинив злочин будучи неповнолітнім.
Наведені обставини визнаються судом як такі, що пом’якшують покарання підсудного.
Обтяжуючих обставин відповідальності підсудного судом не встановлено.
Обмірковуючи міру покарання підсудному, беручи до уваги ті обставини, що підсудній вчинив злочин будучи неповнолітнім маючи 14 років, визнав свою вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суд рахує, що обираючи покарання підсудному у вигляді позбавлення волі згідно санкції ст. 185 ч. 3 КК України, слід застосувати санкцію ст. 69 КК України про призначення покарання нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією ст. 185 ч. 3 КК України.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин будучи неповнолітнім маючи 14 років, визнав свою вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суд рахує , що його виправлення можливе без відбування покарання шляхом застосування санкції ст. 104 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані по ст. 185 ч. 3 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попереднім зговором групою осіб поєднану з проникненням у приміщення.
За вчинений злочин підсудній підлягає покаранню.
При визначенні виду і розміру покарання, суд виходить із суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи підсудного.
ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, вчинив злочин будучи неповнолітнім.
Наведені обставини визнаються судом як такі, що пом’якшують покарання підсудного.
Обтяжуючих обставин відповідальності підсудного судом не встановлено.
Обмірковуючи міру покарання підсудному, беручи до уваги ті обставини, що підсудній вчинив злочин будучи неповнолітнім маючи 15 років, визнав свою вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суд рахує, що обираючи покарання підсудному у вигляді позбавлення волі згідно санкції ст. 185 ч. 3 КК України, слід застосувати санкцію ст. 69 КК України про призначення покарання нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією ст. 185 ч. 3 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин будучи неповнолітнім маючи 15 років, визнав свою вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суд рахує , що його виправлення можливе без відбування покарання шляхом застосування санкції ст. 104 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі, а саме: монітор LG Fletron 1742 S; системний блок №080908-6-272 Digital; клавіатура Gembird; дві колонки Gembird; мишка Gembird, слід повернути Старосільській ЗОШ.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 445 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_4, 1995р.н., по ст. 185 ч. 3 КК України з застосування ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі.
Згідно ст. 104 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.
ОСОБА_5, 1993р.н., по ст. 185 ч. 3 КК України з застосування ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі.
Згідно ст. 104 КК України засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.
Речові докази по справі, а саме: монітор LG Fletron 1742 S; системний блок №080908-6-272 Digital; клавіатура Gembird; дві колонки Gembird; мишка Gembird, вважати повернутими Старосільській ЗОШ.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 днів з часу оголошення.
Суддя Кукса Д.А.