Справа №1-237/09
ВИРОК
ІМЕРЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року Пустомитівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді Кукса Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
з участю прокурора Бризіцький І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити справу про обвинувачення
ОСОБА_1, 06.08.1982р.н.,
уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює керівником СПД ФО „ОСОБА_1І.”, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима, має на утриманні сина ОСОБА_2, 17.02.2004р.н.
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 будучи керівником СПД ФО „ОСОБА_1І.”, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою, маючи виробничо-складські приміщення, що знаходяться у с. Давидів, вул. Львівській, 2а, Пустомитівського району, Львівської області, незаконно використовувала з квітня 2009 року по липень 2009 року найманого працівника ОСОБА_3 в якості різноробочого даних складських приміщень, при цьому умисно, всупереч ст.ст. 43, 45, 46, Конституції України, ст.ст. 2, 5-1, 22, 24, 29, 50, 54, 94, 95, 175 КЗпП України, ст.ст.1, 3, 5, 12, Закону України „Про оплату праці”, прийняв вищевказаного громадянина на роботу без оформлення трудового договору, трудових книжок, разом з тим, видавала заробітну плату не офіційно без підпису у відомостях в сумі 1200 гривень, без ведення бухгалтерської документації. Тим самим, ОСОБА_1 будучи керівником СПД ФО „ОСОБА_1І.” умисно, грубо порушила законодавство про працю.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила грубе порушення законодавства про працю.
Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочинному діянні визнала повністю, розкаялася та пояснила, що вона працює керівником СПД ФО „ОСОБА_1І.”, у функціональні обов’язки входить керівництво діяльності даного підприємства. В квітні 2009 року у неї почав працювати гр. ОСОБА_3, з яким вона не уклала трудових відносин , записи йому у трудову книжку не вносила, заробітну плату виплачувала не офіційно, тобто „на руки”, про одержану заробітну плату ОСОБА_3 ніде не розписувався. Розмір заробітної плати ОСОБА_3 складає в середньому 1000 гривень на місяць. ОСОБА_1 вказала, що знала про необхідність укладення офіційних трудових відносин з працівником, однак не зробила цього і зв’язку із тим, що в такому випадку їй необхідно було б сплачувати за працівника податки та інші загальнообов’язкові відрахування до бюджету та до інших цільових фондів, що є для неї важко, оскільки підприємницька діяльність не розвивається і є проблеми фінансового характеру.
Згідно ст. 299 КПК України, постановлено не досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані по ст. 172 ч. 1 КК України, так як вона вчинила грубе порушення законодавства про працю.
За вчинений злочин підсудна підлягає покаранню.
При визначенні виду і розміру покарання, суд виходить із суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи підсудного.
ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, щиро розкаялася, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання.
Наведені обставини визнаються судом як такі, що пом’якшують покарання підсудної.
Обтяжуючих обставин відповідальності підсудної судом не встановлено.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Суд, обмірковуючи міру покарання підсудній, беручи до уваги обставини, що пом’якшують покарання підсудної, вважає, що підсудній слід призначити покарання в межах санкції статті 172 ч. 1 КК України не пов’язане з ізоляцією від суспільства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 по ст. 172 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 510 гривень в дохід держави.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 днів з часу оголошення.
Суддя Кукса Д.А.