Справа №1-219/09

ВИРОК

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

29  жовтня 2009 року         Пустомитівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді         Кукса Д.А.

при секретарі                 Оленич О.І.

за участю прокурора         Ліховин З.С.

з участю адвоката             ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, 05.02.1980р.н., уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, 1980р.н., 29.07.2006р. в с. Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області, будучи  в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин умисно наніс  гр. ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя, внаслідок чого спричинив потерпілій згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді  струсу головного мозку, перелому лівої виличної кістки зі зміщенням уламків, синяків на повіках лівого ока, в лівій вилично-скроневій щелепній ділянці. Дані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не було небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, однак спричинило тривалий розлад здоров’я.

Вина підсудного ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочинному діянні доведена наступними доказами.

Так підсудній ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочинному діянні визнав повністю, розкаявся та пояснив, що він 29.07.2006р. близько 22 год. разом  із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зайшли у магазин в с. Гамаліївка. Всі були у тверезому стані, але він хотів пригостити товаришів горілкою, з нагоди, що він став дядьком. В магазині ОСОБА_2 придбав пляшку горілки ємністю 0,25л. та пляшку води і вони втрьох стали за барну стійку  у магазині, де ОСОБА_2 налив горілку у два стакани по 50 грам кожен. ОСОБА_5 горілки не пив. В цей час до них підійшла продавець магазину ОСОБА_3 і попросила перенести холодильник, на що вони відповіли відмовою. Після чого ОСОБА_3 почала виганяти їх з магазину, однак ОСОБА_2 із друзями не захотіли виходити. ОСОБА_3 взяла пляшку горілки з барної стійки і не сильно вдарила нею ОСОБА_2 нею по голові та розлила йому наголову горілку. Після цього ОСОБА_2 відмахнувся рукою в сторону ОСОБА_3 і вдарив її по обличчю  від чого вона впала. Більше він її не бив. Відразу після цього він почув, як хтось його вдарив ззаду зліва по щелепі і від цього удару він впав, відчувши сильний біль в щелепі. Пізніше він взнав, що його вдарив син ОСОБА_3 – ОСОБА_6. Коли заставний Т. виходив із магазину, то його наздогнав чоловік ОСОБА_3 – ОСОБА_7 і ззаду вдарив ОСОБА_2 по голові, від чого заставний впав в коридорі на руки. Потім вони вийшли з магазину. Після цього більше бійок не було.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного стверджується наступними доказами.

Оголошеними судом показами потерпілої ОСОБА_3, яка, згідно протоколу допиту потерпілого (а.с.18-19), вказала, що вона на протязі тривалого часу працює продавцем у магазині в с. Гамаліївка. Знає багатьох жителів села. 29.07.2006р. вона була на робочому місці. Приблизно після обіду в магазин зайшов ОСОБА_2, який був випивший. Він сказав, що став дядьком і святкує цю подію. Після цього він недовго грав на ігрових апаратах, після чого купив пляшку горілки та почав пригощати кожного, хто заходив у магазин. Близько 22 год. в магазин зайшли двоє  товаришів ОСОБА_2, замовили 0,25л. горілки, пиво та цукерки. Це все вони почали споживати в приміщенні магазину. Потерпіла звернулася до них із проханням допомогти їй перенести холодильник, однак ОСОБА_2 з друзями відмовилися. Після чого ОСОБА_3 сказала їм, що магазин зачиняється та попросила покинути приміщення магазину. ОСОБА_2 з друзями  відмовилися виходити з магазину, а ОСОБА_2 почав висловлюватись на адресу ОСОБА_3 нецензурними словами. Тоді ОСОБА_3  взяла пляшку горілки, що залишилася і відсунула її вбік з такою силою, що з неї  полетіли бризки, і наказала їм виходити з магазину. Після чого ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удар кулаком в обличчя, від чого вона впала і втратила на короткий час свідомість. Коли отямилася то відчула різкий біль в голові і обличчя стало розпухати. Потім до неї підійшов її син ОСОБА_8 і завіз у лікарню.

Оголошеними показами свідка ОСОБА_6, який, згідно протоколу допиту свідка (а.с. 26), вказав, що він працює охоронцем  в магазині в с. Гамаліївка. В цьому ж магазині працює продавцем його мати ОСОБА_3. 29.07.2006р. близько 22 год., коли ОСОБА_6 знаходився в іншому приміщенні, він почув в приміщенні торгового залу хтось виражався нецензурною лайкою. Він вийшов у зал і в цей час побачив як ОСОБА_2 вдарив його матір ОСОБА_3 кулаком в обличчя. Мати від удару впала. ОСОБА_6 відразу підбіг до ОСОБА_2 і рукою відштовхнув його від матері, сказавши при цьому, щоб ОСОБА_2 та його двоє товаришів вийшли з магазину на вулицю. Однак вони не захотіли покинути магазин, сказавши, що не допили горілку. Після цього вийшов батько ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та вигнав заставного Т. та його товаришів на вулицю. ОСОБА_6 допоміг матері підвестися і відвіз її у лікарню.

Також вина підсудного стверджується:

- проведеними очними ставками  між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та ОСОБА_2 і ОСОБА_6, згідно протоколів яких вони підтвердили свої покази (а.с. 27-28, 29-30);

- проведеною судово-медичною експертизою, згідно висновку якої у біб Г.Д. виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої виличної кістки зі зміщенням, які відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розгляду здоров’я (а.с. 23-24);

Таким чином наведеними доказами у їх сукупності доведена вина ОСОБА_2 у заподіянні ОСОБА_3 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не було небезпечним для життя і здоров’я потерпілої, однак спричинило тривалий розлад здоров’я.

Його дії вірно кваліфіковані по ст. 122 ч. 1 КК України.

За вчинений злочин підсудній підлягає покаранню.

При визначенні виду і розміру покарання, суд виходить із суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи підсудного.

ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання.

Наведені обставини визнаються судом як такі, що пом’якшують покарання підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного не має.

Суд, обмірковуючи міру покарання підсудному, беручи до уваги обставини, що пом’якшують покарання підсудного, вважає, що підсудному слід призначити покарання в межах санкції статті 122 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі.

Суд рахує, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання шляхом застосування санкції ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

По справі потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, у якому вона просить суд, стягнути з  ОСОБА_2 в свою користь матеріальну шкоду в сумі 991 грн. 10 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Суд, дослідивши цивільний позов, а також представлені суду потерпілою ОСОБА_3 докази, зокрема товарні чеки на покупку лікувальних засобів, встановив, що потерпіла ОСОБА_3, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, понесла витрати матеріального характеру на придбання ліків на суму 991 грн. 10 коп. Також потерпілій було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у тому, що їй було завдано фізичного болю, тривалий час потерпіла перебувала на лікуванні, внаслідок чого порушено звичний спосіб життя, втрачено ділові зв’язки по роботі. Суд оцінює завдану потерпілій моральну шкоду у розмірі 500 гривень.

Суд вважає, що матеріальна шкода у розмірі 991 грн. 10 коп. та моральна шкода у розмірі 500 гривень, що завдана потерпілій, підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_2  З цих підстав цивільний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Речових доказів по справі не має.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 по ст. 122 ч. 1 КК України до 1 (одного) року шість місяців обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:

-   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.

Початок відбуття покарання рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_3 завдоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 в користь ОСОБА_3 991 (дев’ятсот дев’яносто одну) гривню 10 коп. матеріальної шкоди та 500 (п’ятсот) гривень моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 днів з часу оголошення.

Суддя                                         Кукса Д.А.