РІШЕННЯ
Іменем України
7 квітня 2010 року Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
секретаря Гармаш О.В.
з участю прокурора Ляшенко М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду с. Мілового цивільну справу за позовом прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі комунального підприємства “Луганський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, відсотків за його користування та пені.
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся прокурор Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі комунального підприємства “Луганський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” із позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача борг у сумі 5145,23 гривень та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що з метою реалізації державної політики стимулювання житлового будівництва на селі розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 17 травня 1997 року було створено державне підприємство “Обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” правонаступником якого на підставі рішення сесії Луганської обласної ради від 14 грудня 2000 року є Луганське обласне комунальне підприємство “Обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” а на далі правонаступником на підставі рішення Луганської обласної ради від 23 грудня 2005 року №22/36 є комунальне підприємство “Луганський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” ( далі-Фонд). Основним завданнями Фонду є реалізація в Луганської області концепції державної житлової політики, розширення на території області інвестування у будівництво житла на селі створення забудовникам сприятливих умов для індивідуального будівництва і шляхом надання фінансової підтримки індивідуальним забудовникам на селі у вигляді довгострокових кредитів. Так 7 червня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансової допомоги у розмірі 20 000 гривень для придбання житлового будинку строком на 11 років 3 місяця. Відповідно п.2.4.4 до кредитного договору від 7 червня 2006року №0615/2006 фактично отриманий відповідачем ОСОБА_1 кредит на суму 20000 гривень повинен повертатись що квартально рівними частками основного боргу починаючи з 7 вересня 2006 року згідно з встановленим графіком. Плата за користуванням кредитом повинна вноситись відповідно п.2.4.3 договору № 0615/2006 від №0615/2006 року в розмірі п'яти відсотків річних від суми кредиту, що знаходиться у користуванні . Однак відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору а саме строки повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена- заборгованість по кредиту у розмірі 3049,45 гривень, відсотків за користування кредитом у розмірі п'яти відсотків 1578,37 гривень, пені нараховано відповідно з п.3.2 кредитного договору у розмірі 517,41 гривень.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлений позов підтримав посилаючись на вище означені обставини.
Прокурор Ляшенко М.О. у судовому засіданні заявлений позов підтримав посилаючись на вище означені обставини.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлений позов визнала та пояснила, що дійсно він укладала кредитний договір з позивачем, однак у зв'язку з тяжкою фінансовою скрутою борг повертати нічім. У разі появи грошей борг вона поверне.
Оскільки сторони у попередньому судовому засіданні досягли згоди одна сторона підтримала заявлені позовні вимоги, друга сторона їх визнала мається підстава згідно ст.130, ч.4 ст. 174 ЦПК України ухвалити рішення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення заявлених позовних вимог.
Згідно до ст. 526 ЦК України “Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться”.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України “ Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”
Оскільки відповідно до ст. 1046 ЦК України “ За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.”
За ч.1 ст.1047 ЦК України “Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа- незалежно від суми.”
За ч.1 ст.1048 ЦК України “ Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається на рівні облікової ставки національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.”
За ч.1 ст. 1054 ЦК України “ За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти”.
Як слід з договору № 0615/2006 між сторонам був укладений договір про надання фінансової допомоги на будівництво особистого житлового будинку з додатком на суму 20 000 гривень. (а.с.3-4)
Відносно укладеного договору та документів на оформлення кредиту між позивачем та відповідачами у суду будь яких сумніві не має. Вони відповідають як і надані документи інтересам позивача так і відповідачів та засвідчені їхніми підписами
За розрахунком позивача заборгованість по кредиту з урахуванням заборгованості по процентам, пені складає 5145,23 гривень(а.с.7-10)
Таким чином вимоги прокурора та позивача законні та підлягають задоволенню.
Оскільки відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України “Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.”
Керуючись ст. ст.10,11,60,130,174,213-215,та ст. ст.526,530,1046,1047,1048,1054 ЦК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов прокурора Жовтневого району Луганської області задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства “Луганський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” борг у сумі 5145,23 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 51 гривень та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Міловського районного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Луганської області, шляхом її направлення через Міловський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.И. Чехов