КІРОВСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   м. МАКІЇВКИ

                      ДОНЕЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

                                             Справа № 2-4/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22  березня 2010 року                                                                                                                   м. Макіївка

                       Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                              головуючої судді                 Запорожець Т.А.

                                                                                  при секретарі                       Бургас Т.А.  

                            за участю позивача         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Север»  про стягнення премії та відшкодування  моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2008 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із уточненою під час розгляду справи позовною заявою до комунального підприємства «Север» (далі - КП «Север») про стягнення премії та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач під час його  роботи на підприємстві з жовтня 2005 року по грудень 2007 року на порушення законодавства про працю не виплатив йому  належні від підприємства суми щомісячної премії , та своїми неправомірними діями заподіяв йому моральну шкоду.

 У судовому засіданні  ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, на підтвердження яких послався на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що на підприємстві відповідача працював з жовтня 2002 року по лютий 2008 року газозварювачем 5 розряду. З жовтня 2005 року по грудень 2007 року відповідач, в порушення Колективного договору і вимог трудового законодавства не нараховував і не виплачував йому премію, що передбачена Положенням про преміювання робітників поточного ремонту КП «Север». Підстави для позбавлення його такої премії  протягом зазначеного періоду відсутні, тому вважає, що премія повинна була виплачуватися у максимальному розмірі – 30%  від заробітної плати щомісячно. За його підрахунками розмір премії у спірному періоді складає 9091,20 грн.

Посилаючись на наведене позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь не нараховану і не виплачену премію та моральну шкоду у розмірі 300 грн.  

Відповідач – КП «Север», який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності на розсуд суду, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.    

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

    Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що КП «Север» є юридичною особою, зареєстрованою на підставі Статуту виконкомом Макіївської міської ради за  № 1559 від 11 вересня 2002 року, ідентифікаційний код 32084757.

 ОСОБА_1  працював  в  КП «Север» з 1 жовтня 2002 року  газозварювачем 5 розряду, був членом профспілкової організації. Звільнений  29 лютого 2008 року згідно наказу № 165 – лс   за пунктом 5 ст. 36 КЗпП України  у зв’язку з переводом.

Відповідно до вимог частини другої ст.97 КЗПП України  форми і системи оплати праці норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови введення надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочень, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються  підприємством – власником або уповноваженим ним органом  самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.  

Питання матеріального стимулювання праці робітників підприємства були врегульовані в п. 5.7 Колективного договору, прийнятому на підприємстві 22 грудня 2005 року, зареєстрованому Кіровською районною адміністрацією Макіївської міської ради за реєстровим номером 01-2003 від 10 січня 2006 року, та в  Положенні про преміювання робітників поточного ремонту КП «Север» згідно додатку  № 5 (далі – Положення), затвердженому 22 грудня 2005 р. директором  КП «Север» та  узгодженому з профспілковим комітетом підприємства, строком на 2 роки.

Зі змісту Положення видно, що преміювання робітників поточного ремонту проводиться з фонду заробітної плати за виконання  в строк і достроково установлених для них показників, за результатами за місяць при умові виконання профілактичного ремонту, що забезпечує належний технічний стан жилого фонду, відсутності аварій і  поломок на закріпленій дільниці з вини робочого в розмірі до 30%. Премії нараховуються при дотриманні робітником правил внутрішнього розпорядку,  за результатами роботи за місяць, за фактично відпрацьований час,  з нарахуванням  доплат, надбавок до тарифних ставок, за сумісництво, збільшення обсягу робіт, робіт у нічний час, високу кваліфікацію. Підставами для нарахування премії є табель використання робочого часу та виконання показників.

Положенням передбачені додаткові умови преміювання, який знижує процент премії, а саме в разі необґрунтованого невиконання заявок згідно передбаченого обсягу робіт, наявності скарг на неякісне обслуговування, порушення правил і інструкцій по техніці безпеки, перебування на роботі в нетверезому стані, суперечки з керівництвом.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на своєму праві на отримання щомісячної премії за результатами роботи в максимальному розмірі, оскільки постійно виконував планові завдання, забезпечував належний технічний стан жилого фонду на закріпленій за ним дільниці, за що адміністрацією підприємства нагороджувався  почесною грамотою, як передовик  виробництва.  Вважає  незаконними і не відповідаючими угодам колективного договору  дії службових осіб відповідача, які  в односторонньому порядку прийняли рішення про  відмову нарахування премій.

Згідно приписам частини четвертої статі 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не мають права  в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Пунктом 1.10 Колективного договору у відповідності до діючого трудового законодавства виключена можливість прийняття керівництвом КП «Север» в однобічному порядку рішень, що погіршують умови оплати  праці робітників і  не відповідають умовам  колективного договору.

Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз’яснив, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розміри цих виплат.

 Виходячи з положень вищенаведених законодавчих актів та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що нарахування премії робітникам поточного ремонту є  обов’язком підприємства згідно умов колективного договору і зниження премії, або позбавлення  робітника премії може мати місце тільки у  випадках допущення відповідним робітником  порушень, які передбачені в Положенні про преміювання (додаток № 5 до Колективного договору).

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що вказують на наявність підстав для зменшення або для позбавлення ОСОБА_1 премії, відсутні данні про притягнення його до дисциплінарної відповідності за порушення трудового законодавства. Вказані обставини свідчать про те, що позивач належним чином  виконував  свої трудові обов’язки і мав право на нарахування і отримання щомісячної премії. Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 мав найкращі показники і високу кваліфікацію в галузі житлово-комунального господарства, і премія йому повинна нараховуватися відповідно до Положення про преміювання робітників поточного ремонту  в максимальному  розмірі 30 %  від заробітної плати. (додаток № 5 до Колективного договору)

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд  визнає, що відносно позивача підприємством КП «Север» був порушений в однобічному порядку Колективний договір, що сприяло погіршенню умов оплати його праці, тому вважає за необхідне задовольнити його позовні вимоги відносно стягнення на його користь ненарахованої премії за зазначений період.

Наданою  відповідачем довідкою підтверджено і не оспорюється  ОСОБА_1, що позивачеві підлягає нарахуванню за період с жовтня по грудень 2006 року премія в сумі 717,46 грн., за період з січня по грудень 2006 року в сумі  2474,40 грн., за період  за період з січня  по грудень 2007 року в сумі 5772,43 грн., а всього в сумі 8964,29 грн. без утримання передбачених законом обов’язкових платежів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню ненарахована премія без   передбачених законом утримань в сумі 8964,29 грн.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником  або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На обґрунтування вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди ОСОБА_1 послався на те, що йому – ветерану праці, учаснику ліквідації наслідків ЧАЕС, з вини службових осіб КП «Север» необґрунтовано не нараховували йому належні платежі, чим порушили його плани на життя, суттєво погіршили матеріальне становище його сім’ї, змусили такий тривалий час шукати захисту своїх законних прав і інтересів в суді, що порушило його нормальні життєві зв’язки, спричинили тривалі моральні та фізичні страждання, компенсацію за які він оцінює в 300 грн.

Суд, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та характер неправомірних дій відповідача, ступінь їх вини, глибину душевних страждань ОСОБА_1 та з урахуванням суті позовних вимог, виходячи з критеріїв розумності і справедливості, визначає за необхідне задовольнити вимоги  позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 грн.

 Позивач не вимагав компенсації за понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до положень статей 81 і 88 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при зверненні з позовом до суду, з відповідача –  КП «Север», в дохід держави підлягає стягненню судовій збір у розмірі  51 грн., 8,50 грн. по позовним вимогам про відшкодування моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями  97, 233, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги   ОСОБА_2  задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Север» на користь ОСОБА_2  невиплачену премію в розмірі 8964,29 грн. без утримання передбачених законом прибуткового податку та інших обов’язкових платежів.

Стягнути з комунального підприємства «Север»  на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в розмірі 300 грн.

Стягнути з комунального підприємства «Север»  в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. по позовним вимогам про стягнення премії, 8,50 грн. по позовним вимогам про відшкодування моральної шкоди.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: