САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1776/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 листопада 2008 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                 Румянцева О.П.

    при секретарі                 Демура Ю.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2008 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.  Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1. У цій квартирі зареєстрований її батько ОСОБА_2, відповідач у справі. Однак він у квартирі не мешкає, не вносить плату за користування житлом, та не сплачує комунальні послуги, де проживає на теперішній час відповідач не відомо. Позивачка до теперішнього часу несе витрати за усіх зареєстрованих членів сім’ї. Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з вимогою визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала у повному обсязі.

       Відповідач у судове засідання не з’явився та був повідомлений належним чином, через засоби масової інформації, а саме, газету «Вісті Придніпров’я» (а.с. 55-58), у зв’язку з чим суд вважає можливим застосувати положення ст. 224 ЦПК України розглянути справу заочно.

 Вислухавши думку позивача, вивчивши матеріали справи, допитавши свідка, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_2, про що свідчить  рішення Виконавчого комітету Самарської районної в м. Дніпропетровську ради № 98 від 17.02.2006 р. (а.с.8).

У квартирі також зареєстровані відповідач та дочка позивачки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією довідки КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська від 26.05.2008 р. (а.с.5).

Із 1991 року відповідач за вказаною адресою не мешкає, що підтверджується актами ( а.с. 35-37), теперішнє його місцезнаходження не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що квартири у будинку 38 по вул. Семафорній у м. Дніпропетровську вони з батьками позивача отримували разом, потім батьки позивачки розлучились, та перестали мешкати разом, відповідач перестав мешкати у спірній квартирі приблизно 15 років назад.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Житловим кодексом Української РСР.

Відповідно до ст.64 ЖК Української СРСР члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно зі ст. 71 ЖК Української СРСР, при тимчасовій відсутності  наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК Української СРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач, який є колишнім членом сім’ї наймача спірної квартири, не мешкає в ній із  1991 року, постійне місце його мешкання не відомо, а тому згідно з наведеною вище нормою втратив право користування за місцем реєстрації.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що вимога позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням обґрунтована, отже – підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 64, 71, 72 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 208, 209, 212 – 215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою №84 у будинку №38 по вул. Симофорній у м. Дніпропетровську.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                         О.П.Румянцев