САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-176/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                 Румянцева О.П.

    при секретарі                 Демура Ю.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Бабушкінського району, Відділення у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні власністю та скасування реєстрації фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2008 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Бабушкінського району, Відділення у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні власністю та скасування реєстрації фізичної особи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що йому та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на житло належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Відповідач по справі ОСОБА_2 26.03.2004 року був зареєстрований за вищезазначеною адресою, але постійно проживає в іншому місці. Добровільно знятися з реєстрації відповідач не бажає. Зазначена обставина, на думку позивача, порушує його законні права й явилася причиною звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування реєстрації фізичної особи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2008 року цивільна справа була передана за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

У судовому засіданні  позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що квартира належить йому та його колишній дружині, в квартирі зареєстровані колишня дружина, молодший син зі своєю жінкою та онука, які там і мешкають, відповідач у спірній квартирі не мешкає, добровільно знятись з реєстрації не бажає. У нього з відповідачем склалися неприязнені стосунки. Позивач просить усунути перешкоди в користуванні належною йому квартирою, визнати ОСОБА_2, таким що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2, скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за вищезазначеною адресою.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнавали повністю. Відповідач пояснив, що Ѕ спірної квартири належить його матері і вона не проти, того щоб він в ній проживав. Він мешкає в спірній квартирі, в нього є ключі від цієї квартири, комунальні послуги сплачує через свою матір – ОСОБА_3. Іншого місця мешкання у відповідача не має. З позивачем він не бачиться, оскільки рано уходить на роботу та приходить пізно ввечері, крім того часто їздить у відрядження. Просив залишити позов без задоволення.

Третя особа – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що відповідач проживає у спірній квартирі та надає гроші на оплату комунальних послуг. В квартирі знаходяться речі відповідача.

Третя особа – ОСОБА_4 в судовому просив відмовити у позову та підтвердив факт проживання відповідача у спірній квартирі.

Представник третьої особи – КЖЕП Бабушкінського району м. Дніпропетровська  в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи – Відділення у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду лист з проханням розглядати справу без його участі.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.08.2001 року (а.с. 8).

Згідно довідки КЖЕП№ 36 м. Дніпропетровська в спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ( а.с. 7).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що знайомий як з позивачем так і з відповідачем, стосунки рівні, в спірній квартирі він буває досить часто, коли приходить в гості до позивача. В квартирі позивача він буває після роботи, приблизно з 19.00 год. до 19.30 год., в квартирі ніколи не ночував. Колишню жінку позивача бачить не часто. Йому відомо що відповідач не проживає у спірній квартирі близько 5 років. Зі слів позивача йому відомо, що у нього з відповідачем погані стосунки.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Частина 2 цієї ж норми Закону встановлює, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла.

В судовому засіданні на знайшов підтвердження факт не проживання відповідача без поважних причин у спірній квартирі.

Суд відноситься критично до пояснень позивача про те, що відповідач не мешкає у спірній квартири, оскільки ці твердження спростовуються поясненнями відповідача та третіх осіб – ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Крім того в судовому засіданні встановлено факт перебування позивача у стійких неприязнених стосунках з відповідачем.

Не може суд прийняти до уваги і покази свідка ОСОБА_8, про те, що відповідач не проживає у спірній квартирі, оскільки його показання не спростовують пояснення відповідача в тій частині, що відповідач приходить додому пізно ввечері.          

Крім того, судом до уваги приймається й той факт, що спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності позивачу - ОСОБА_1 та третій особі – ОСОБА_3, яка заперечувала проти визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 18, 57-60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                         О.П.Румянцев