САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-156/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                 Румянцева О.П.

    при секретарі                 Демура Ю.В.  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особа: Восьма дніпропетровська держана нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2008 року позивач ОСОБА_4 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до  ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне. ОСОБА_7, батьку позивачки, разом з його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право власності на житло від 21.02.1997 року на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1. 23.10.2007 року помер ОСОБА_7. Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частку квартири. Після смерті свого батька позивачка у встановлений законом шестимісячний термін звернулась до нотаріальної контори  із заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено частку померлого у спільному майні.  Позивачка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька на 1/3 частину квартири.  

    24.03.2009 року позивач змінила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 на 1/6 частину квартири № 12 розташованої у буд. № 12 по вул. Роторній у м. Дніпропетровську.

    Відповідачі в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі.

    Представник третьої особи - Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився та надіслав на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначив, що не має заперечень проти позову та просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи – Орган опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську ради в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.

 В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 21.02.1997 року ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві  спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_3 ( а.с. 4 ).

Згідно п. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ним або законом.  

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, між позивачем, відповідачами та померлим ОСОБА_7 не було жодних домовленостей щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру, суд вважає за можливе встановити, що частки співвласників є рівними.

Факт смерті ОСОБА_7 підтверджується копією свідоцтва про смерть І-КИ № 180123 від 29.10.2007 року (а.с. 3).

Позивач – ОСОБА_4 є донькою померлого ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії VI-КИ №307168 від 21.03.89 року (а.с. 8).

 Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом.    

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до нотаріальної контори заяву, згідно якої вони відмовилися від належної їм частки спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_7, на користь позивачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с. 22).

Позивач у встановлений законом термін звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 (а.с. 23).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про можливість задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 355, 372, 1217, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 18,  208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом, після покійного ОСОБА_7, на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                         О.П.Румянцев