Справа № 2-2110/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 лютого 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Плахтій І.Б.

при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунку та моральної шкоди, --

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунку та моральної шкоди. Покликається на те, що працювала у відповідача цукерника. 09.11.2009 року звільнена з роботи за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України. Однак, відповідач при звільненні не виплатив їй нараховану заробітну плату в розмірі 3035,00 грн. Вважає такі дії відповідача неправомірними. Крім того, такими діями відповідача було спричинено їй моральну шкоду, оскільки невиплата заробітної плати поставила її та її сім’ю в скрутне матеріальне становище. А тому просила стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку, моральну шкоду в розмірі 1500 грн. Судові витрати у справі покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач вимоги позову збільшила в частині заборгованості по заробітній платі. Просила стягнути заборгованість в розмірі 3168,43 грн. В решті вимог позов підтримала з викладених у позовній заяві підстав. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов визнав частково в частині заборгованості по заробітній платі та компенсації за період затримки розрахунку. Стягнення моральної шкоди заперечував, вважає, що позивачем не подано доказів спричинення їй моральної шкоди. А тому просив в задоволенні позовних вимог в частині моральної шкоди відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.11.2009 року була звільнена з посади цукерника товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.5).

При звільненні їй було нараховано до виплати але не виплачено кошти в сумі 3035,00 грн. (а.с.6).

Станом на день розгляду справи судом, заборгованість виросла і становить 3168,43 грн., що підтверджується звітом про виплату заробітної плати.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

А тому, вимога позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає до задоволення в розмірі залишку заборгованості.

Як визначено ст.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати проводиться компенсація втрати частини грошових доходів за час такої затримки. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин)».

З поданої представником відповідача довідки про доходи позивача вбачається, що її середньоденний заробіток становить 56,14 грн.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 10.11.2009 року по день розгляду справи судом (56,14х71=3985,94) в сумі 3985 гривень 94 копійки підлягає до задоволення.

Рішення в частині стягнення заробітної плати та середнього заробітку за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки, позивачем не подано доказів, які б підтверджували моральні страждання, а тому в задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Крім того, на підставі ч.3 ст.88 та ч.3 ст.81 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 81, 88, 213-215, 218, 226 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» в користь ОСОБА_1 3168 (три тисячі сто шістдеят вісім) гривень 43 копійок заборгованості по заробітній платі та 3985 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят п’ять) гривень 94 копійки середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» в дохід держави судовий збір в розмірі 72 (сімдесят дві) гривні.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. (Реквізити рахунку: Одержувач: м.Луцьк 22050000, Банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, Код ЄДРПОУ 21741605, Депозитний рахунок № 31216259700002, МФО 803014, призначення платежу – «за ІТЗ розгляду справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області»).

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати та середнього заробітку за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення та подальшого подання апеляційної скарги в двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в двадцятиденний строк після цього не буде подана апеляційна скарга то, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                         І.Б. Плахтій