Справа № 661/1558/20

Провадження № 2/661/539/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Пилипенка С.В.

за участю секретаря судового засідання Яковлєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування якого вказав, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.06.2019 року посвідченого державний нотаріусом Татаровською Н.С., йому належало майно яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Дана спадщина залишилась після смерті його тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя тітка позивача - ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_2 . На території даного домоволодіння розташований ще один будинок, який має відокремлену адресу : АДРЕСА_2 , в якому проживала сім`я брата померлої тітки позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 померла тітка позивача - ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину - житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , офіційно не оформивши цей факт оскільки була людиною похилого віку, та не мала змоги займатись документами. За життя тітка дбала за будинком, його станом, сплачувала рахунки, займалась поточними ремонтними роботами. Після смерті тітки позивача домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 почало псуватись, розпадатись та станом на момент звернення до суду має не придатний до життя стан, що підтверджується фото знімками доданими до позову. В даному будинку за обставин відсутності власника проживали люди без місця реєстрації, що призвело до вчинення кримінальних правопорушень, а саме з будинків 89 та 91 вкрали побутові речі, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.06.2019 року, де заявником є ОСОБА_1 , жодних документів на право власності когось на даний будинок немає, він перебуває в не придатному для життя стані, родичів : дітей, онуків також немає. Домоволодіння більше 10 років не мало господаря.

Просив суд визнати право власності на майно, а саме : житловий будинок розташований за адресою : АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує повністю, просить задовольнити.

Представник відповідача міський голова Коваленко В.І. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовної заяви не заперечує.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в інвентарній справі, яка судом витребувана в КП «Каховське БТІ» на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що згідно «свидетельства о праве на наследство по завещанию» ( виконане російською мовою) від 11.11.1976 року посвідченого державним нотаріусом Кисиніною А.П., 7/9 спірного будинку після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (аркуш інвентарної справи №68). На аркуші даної інвентарної справи № 69 також міститься «свидетельство о праве на наследство по закону» ( виконане російською мовою) від 11.11.1976 року посвідченого державним нотаріусом Кисиніною А.П., 2/9 спірного будинку після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 належить ОСОБА_3 .

Відповідно до актового запису про смерть №606 від 06.11.1996 року вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до актового запису про смерть № 47 від 26.07.1999 року вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до відповіді Новокаховського МВ ДРАЦС від 30.04.2020 року № 174-20/1016 вбачається, що актового запису про народження громадянина ОСОБА_4 не виявлено, що в свою чергу унеможливлює суд витребувати відомості про його смерть. Однак позивач в позовній заяві зазначено, що останній помер, на підтвердження даного факту додані фотознімки. Відповідачем дані обставини не оспорювались.

Як вбачається з відповіді завідувача державної нотаріальної контори Татаровської Н.С. № 277/01-16 від 27.04.2020 року після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини до Новокаховської державної нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Відповідно до відповіді завідувача державної нотаріальної контори ОСОБА_8 на №661/1558/20/3836/20 від 29.04.2020 року після смерті ОСОБА_3 з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини до Новокаховської державної нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Новокаховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 23.12.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.06.2019 року посвідченого державним нотаріусом Татаровською Н.С. вбачається, що ОСОБА_1 спадкував житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа завідувача Новокаховською державною нотаріальною конторою Татаровської Н.С. № 365/01-16 від 26.05.2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , заведено спадкову справу № 67/18 від 14.03.2018 року, з заявою про прийняття спадщини на підставі рішення Новокаховського міського суду від 22.01.2018 року за справою № 661/4064/17, за заповітом, звернувся ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини до Новокаховської державної нотаріальної контори не надходило. Свідоцтво про право на спадщину на майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 нотаріальною конторою не видавалось.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу проживали сусіди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх будинки розташовані на одному подвір`ї, оскільки вони були між собою родиною. Вказала, що за адресою АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_2 , яка була подругою її матері, заміжня, однак дітей за життя не мала, її чоловік помер ще до того часу, коли вони в 1972 році почали проживати по сусідству. Мала племінника - ОСОБА_1 , який приїздив до неї в гості, дбав про неї та після її смерті займався похованням. Щодо будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вказала, що там проживала сім`я ОСОБА_3 , яка також була заміжня, та мала двох дітей, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , син був моряком, який у ранньому віці помер, донька ОСОБА_11 , після смерті матері приблизно рік проживала в даному будинку, однак вела антиморальний спосіб життя, та згодом померла, ОСОБА_3 онуків немала, діти та чоловік померли. Після смерті всіх рідних за даним будинком дбала ОСОБА_2 , в спірному будинку ніхто не проживає понад 30 років.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що з 1976 року проживає за адресою батьків своєї дружини : АДРЕСА_3 , позивач є його сусідом та племінником ОСОБА_2 , яка проживала по АДРЕСА_2 та яка померла близько 3-х років тому, дітей в неї не було ,чоловіка вбило струмом, до того часу, як він почав проживати по сусідству. На території де жила ОСОБА_2 є ще один будинок, в якому жила дружина її брата - ОСОБА_3 , яка мала двох дітей : сина ОСОБА_10 , який був моряком та помер, ще за життя ОСОБА_13 та доньку ОСОБА_11 , яка після її смерті вела антиморальний спосіб життя, вживала алкоголь, приймала наркотики та згодом померла, на момент смерті останніх разом проживала на одному подвір`ї з ОСОБА_2

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР. затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд. державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до ст.ст.25, ЗО, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Як роз`яснено у п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Так, згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст. 1223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст.1296 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1216,1220,1222,1223,1226,1233,1235 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Так, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_1 на праві власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ч. 4, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати право власності на майно, а саме на житловий будинок, який розташований за адресою : АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Нікопольським МВ УМВС України у Дніпропетровській області 21.01.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Новокаховський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)…строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя С. В. Пилипенко