справа №2-490/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25.02.2010 року                                            м. Львів                                        

Галицький районний суд м. Львова

                    в складі :

головуючого – судді         Юрківа О.Р.

при секретарі             Чорнак З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" про стягнення матеріальних витрат та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про порушення договірних зобов'язань та стягнення  моральної шкоди, покликаючись на те, що 11.02.2008 року між ним та відповідачем укладено договори строкових банківських вкладів №ВДЗ-153-27, №ВДЗ-153-28, №ВДЗ-153-29, №ВДЗ-153-30, №ВДЗ-153-31, №ВДЗ-153-32, №ВДЗ-153-33, №ВДЗ-153-34, №ВДЗ-153-35, №ВДЗ-153-36, №ВДЗ-153-37, №ВДЗ-153-38, №ВДЗ-153-39, №ВДЗ-153-40, №ВДЗ-153-41, №ВДЗ-153-42, №ВДЗ-153-43 терміном 395 днів кожний. Дата повернення коштів по договорах 11.03.2009 року. 17.03.2009 року він звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням про повернення коштів по вкладам. Відповідач гроші йому не видав і причину невидачі не пояснив, він лише отримав усну відмову у видачі грошових коштів. Внаслідок протиправних дій відповідача, що стало причиною неналежного виконання договору, бездіяльністю відповідача по виконанню договору, йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 10000.00 грн. Просив зобов’язати відповідача виконати умови договорів та повернути кошти по договорах, стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 10000.00 грн., судові витрати у справі покласти на відповідача.

В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги пояснивши, що оскільки позивач повернув суми банківських вкладів по депозитних договорах дану позовну вимогу він знімає з розгляду. Однак у зв’язку з неправомірними діями відповідача він змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а відповідач почав вчиняти дії на невиконання своїх зобов’язань та затягування судового розгляду, що значно збільшило моральну шкоду, яка виразилась в погіршенні стану здоров'я через хвилювання, у нього піднявся тиск, почались болі в серці (гіпертонічна хвороба, стенокардія), що призвело до необхідності стаціонарного лікування. Крім того, у зв’язку із складністю спору він поніс витрати на правову допомогу у сумі 8800.00 грн., яку надавали адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 10000.00 грн., 8800.00 грн. витрат за надання правової допомоги та судові витрати у справі в сумі 1950.00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, давши аналогічні пояснення, просить позов задоволити .

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивач не надав доказів, якими б підтверджувався факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів приниження честі, гідності, а також ділової репутації. Позивач надав копії листків непрацездатності, які на його думку є підтвердженням понесення ним моральної шкоди, що нанесена неправомірними діями відповідача, однак наявність листків непрацездатності не встановлює причини захворювання позивача та факт заподіяння моральної шкоди відповідачем, а тим більше причинно-наслідковий зв'язок між загальним захворюванням позивача та діяннями відповідача. Тобто, із поданих листків непрацездатності неможливо зробити висновку, що шкоду здоров'ю позивача причинено саме діями відповідача, а тим більше з вини останнього. Договорами банківського вкладу не передбачено відшкодування моральної шкоди. Позивачем не надано доказів того, в чому саме полягає моральна шкода і якими неправомірними діями чи бездіяльністю з боку відповідача її заподіяно, з яких мотивів чи міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди. Угоди про надання правової допомоги, укладені позивачем із ОСОБА_4 є угодами про здійснення представництва в цивільному процесі, яке надано не було, останній не виступав в процесі навіть як представник позивача, жодного разу участі у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанції не брав, жодних процесуальних дій, наданих законом позивачу та представнику позивача, не вчиняв. Факт надання іншої правової допомоги позивачу в судовому процесі відсутній. Адже договір про надання правової допомоги №9 укладено 02.04.2009 року, тоді як позовну заяву позивачем датовано 31.03.2009 року, тобто до моменту укладення договору про надання правової допомоги. Вказане свідчить про те, що правова допомога позивачу під час готування та подачі позовної заяви до суду не надавалась. Юридичні послуги надані позивачу ОСОБА_3 як суб'єктом підприємницької діяльності, але не фахівцем в галузі права, не можуть розглядатись як правова допомога. Просить у задоволенні позову відмовити та скасувати ухвалу про забезпечення позову.

Позивач в останнє судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.    

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 31.03.2009 року звернувся до суду з позовом до АКБ "Імексбанк" про порушення договірних зобов’язань, в зв’язку з чим був змушений укладати договори про надання правової допомоги.

Позивач ОСОБА_1 уклав договір № б/н від 06.04.2009 року про надання юридичних послуг із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, предметом якого є юридичне обслуговування позивача ОСОБА_1 по питаннях, пов'язаних з цивільною справою за позовом до АКБ "Імексбанк" про спонукання до виконання умов договору. /а.с.184-185/.

Крім того, згідно п. 1.2 договорів № 9 від 02 квітня 2009 року та № 12 від 20 травня 2009 року про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання, щодо виконання функцій представника позивача ОСОБА_1 в цивільному процесі та надання правової допомоги для захисту прав, свобод чи інтересів останнього в судових органах з приводу вирішення спору про стягнення з відповідача сум за договорами банківського вкладу. Обов’язком адвоката є надання правової допомоги в статусі представника у цивільному процесі і дотримуючись чинного законодавства здійснювати захист та надання правової допомоги позивачу ОСОБА_1, використовуючи всі надані йому законом права та засоби. /а.с.124,125/

Як вбачається з актів приймання послуг позивач ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу загальною сумою 8800.00 грн.  Відповідно до угод про надання правової допомоги позивач ОСОБА_1 прийняв надання наступної правової допомоги: ознайомлення з первинними документами, наданими замовником, аналіз всіх дотичних до спору документів в тому числі й законодавчої бази, аналіз судової практики, формування правової позиції в суді 2-інстанції, усні консультації, складання позовної заяви про стягнення заборгованості, підготовка документів, що додаються до позовної заяви, подання позовної заяви до суду, надання періодичних усних правових консультацій. /а.с. 171,172,176/  

Однак, як безспірно встановлено в судових засіданнях, жодної правової допомоги позивачу при розгляді справи в Галицькому районному суді м.Львова, Апеляційному суді Львівської області при розгляді цивільної справи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надавали, участі у судових засіданнях як представники позивача не брали.  Договір про надання правової допомоги №9 укладено 02 квітня 2009 року, т оді як позовну заяву позивачем ОСОБА_1 датовано 31 березня 2009 року, тобто до моменту укладення договору про надання правової допомоги. Враховуючи характер та обсяг наданих послуг, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача за надання юридичних послуг підлягає сума у розмірі 3000.00 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 10000.00 грн. моральної шкоди, то така до задоволення не підлягає, оскільки договорами банківського вкладу не передбачено відшкодування моральної шкоди, позивачем не надано доказів того, в чому саме полягає моральна шкода і якими неправомірними діями чи бездіяльністю з боку відповідача її заподіяно, з яких мотивів чи міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому доведенню у спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач дійсно був хворий у певний період часу, що підтверджується листками непрацездатності /а.с.127-128/, однак вони не встановлюють причин захворювання позивача та факт заподіяння позивачу моральної шкоди відповідачем, причинно-наслідкового зв'язку між загальним захворюванням позивача та діями відповідача. Тобто, із поданих лікарняних листків неможливо зробити висновок, що шкоду здоров'ю позивача причинено саме діями відповідача, а тим більше з вини останнього. Крім того, стягнення моральної шкоди у договірних відносинах не передбачено спеціальним законодавством.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.  

   Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 31.03.2009 року було накладення арешт на кошти Акціонерного комерційного банку "Імексбанк", який знаходиться за адресою: м.Одеса, пр. Гагаріна, 12-а (МФО 328384, код ЗКПО 20971504), його філій та відділень, в тому числі філії  АКБ "Імексбанк" у м.Львові, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. С.Томашівського, 7 (МФО 385491, код ЗКПО 33080863)  на суму 79851,00 долар США до вирішення судом спору. Оскільки спір вирішено судом забезпечення позову слід скасувати.

Судові витрати у справі, а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення її розгляду підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.          

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 154, 169, 212, 214-218 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 1058, 1060, 1061 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    позов задоволити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" на користь ОСОБА_1 3000.00 гривень витрат на правову допомогу, 1700.00 гривень державного мита та 250.00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

       В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10000.00 гривень моральної шкоди та 5800.00 гривень витрат за надання правової допомоги відмовити за безпідставністю позовних вимог.

    Скасувати забезпечення позову згідно ухвали Галицького районного суду міста Львова від 31.03.2009 року про накладення арешту на кошти Акціонерного комерційного банку "Імексбанк", який знаходиться за адресою: м.Одеса, пр. Гагаріна, 12-а (МФО 328384, код ЗКПО 20971504), його філій та відділень, в тому числі філії  АКБ "Імексбанк" у м.Львові, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. С.Томашівського, 7 (МФО 385491, код ЗКПО 33080863)  на суму 79851,00 долар США.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя             /підпис/

Копія вірна.

                                Суддя:                                                     О.Р.Юрків