Справа № 2-457/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді    Українця В.В.

при секретарі Царіциній Я.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем у нього не склалося, між ними відсутнє взаєморозуміння, що поступово призвело до втрати почуття любові та поваги, у зв'язку з чим подальше збереження сім'ї вважає неможливим.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, проти примирення з відповідачем заперечував та просить шлюб розірвати.

Відповідач позов визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу в попередньому судовому засіданні. Зазначила, що не погоджується з посиланням позивача у заяві на те, що у них не виникає спорів щодо виховання дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову у попередньому судовому засіданні судове рішення ухвалюється в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 04 червня 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим районним відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької області від 04 червня 1988 року (а.с. 5); від шлюбу мають двох дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим міським відділом запису актів громадянського стану м. Жмеринка Вінницької області 12 грудня 1989 року (а.с. 6); неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Жмеринським міським відділом реєстрації актів громадянського стану 15 жовтня 1996 року (а.с. 6).

У попередньому судовому засіданні сторони підтвердили, що вони не підтримують шлюбних стосунків, проживають окремо з серпня 2007 року та не ведуть спільного господарства, на примирення не згодні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім'ї буде носити формальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 04 червня 1988 року Відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Козятинської районної Ради народних депутатів Вінницької області за актовим записом № 90, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави.

ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.