Справа 2а-22900/08

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2008 року

м. Луганськ

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Матвеева В.В. розглянувши у порядку письмового провадження матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплат пенсії інваліду ЧАЕС, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до сУДУ 3 позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області про визнання дії незаконними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату пенсії інваліду ЧАБС з 22 травня 2008 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є інвалідом 2-ї групи від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка була встановлена 10.09.2008 року. Просить суд визнати дій неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії як інваліду ЧАЕС 3 групи з 22 травня 2008 року, та з 10.09.2008 року як інваліду ЧАЕС 2-ї групи.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за його відсутності. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до довідки Луганської обласної МСЄК позивачу була встановлена третя група інвалідності, пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС. Відповідно до довідки МСЄК друга група була встановлена з 10.09.2008 року, в зв'язку з чим позивачеві з 10.09.2008 року було призначено пенсію по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності, пов'язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.

09.07.2008 року позивав звертався до управління Пенсійного фонду України з вимогою про перерахунок пенсії відповідно до діючого законодавства.

Управлінням Пенсійного фонду України в м.Стаханові було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 та 3 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 та 6 мінімальних пенсій за віком відповідно, а згідно зі ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 та 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду здоров'ю у розмірі 75 та 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно.

Цим же Законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30 травня 1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення певнії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій. у зв"язку з втратою годувальника, внаслідок, Чорнобильської катастрофи>> затверджено такий. новий порядок, при цьому у ньому продубльовано вказані положення Закону стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів 2 та 3 групи повинен бути не нижчим 8 та 6 мінімальних пенсій за віком відповідно.

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 50, 54 вказаного

 Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до 1 категорії, мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2, 3 груп, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячна додаткова пенсія особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2, З груп, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, призначається у розмірі 20% та 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами та доповненнями на 09.07.2007 рік (до внесення змін 28.12.2007 року) особам, віднесеним до 1

категорії, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

•   -     інвалідам 1 групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

•   -     інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

•   -     інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином позивачу, як інваліду 3-ї, а з 10.09.2008 р. 2-ї групи особи, постраждало!' внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Відповідно до пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4 пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Позивач звертався з заявою про перерахунок пенсії 09.07.2008 року. Із наведеного слідує, що пенсія повинна бути перерахована позивачу з 01.07.2008 року.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в в м.Краснодон щодо нарахування та виплати пенсії позивачу у заниженому розмірі незаконними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.07.2008 року, та в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 10.09.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07. 2003 р. № 1058, ст. 50, 54 Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.2006 р. № 489, ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.07.2008 року, та в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 10.09.2008 р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії на користь ОСОБА_1 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.07.2008 року та в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 10.09.2008 р.

В інщій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.