Справа № 2-а-3541\2008

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 листопада 2008 року     м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді     Сорочко Є.O.,

при секретарі     Ясинському .Г.,

з участю позивача     ОСОБА_1,

представника відповідача     Паліської К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зобов'язання виплати вихідної грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зобов'язання виплати вихідну грошову допомогу сумі 9444 грн. 13 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 01.02.2008 року був звільнений зі служби з органів Міністерства внутрішніх Справ України (далі - МВС України) та при звільненні йому повинна була бути виплачена вихідна грошова допомога в розмірі 9444 гри. 13 коп., яка на момент розрахунку при звільненні позивачу не була виплачена. Після цього позивач неодноразово звертався з вимогою виплатити належні йому грошові кошти, але і на даний час ця допомога не виплачена, що змусило позивача звернутися з позовом до суду.

В судовому засіданні позивач надав письмову заяву про уточнення позовної заяви та просив стягнути з відповідача вихідну грошову допомогу сумі 9433 грн. 10 коп. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити в повному обсязі, та пояснила, що УМВС України в Чернігівській області не заперечує права позивача на отримання одноразової грошової допомоги в сумі 9433 грн. 10 коп. але дана сума буде виплачена позивачу по мірі надходження відповідного фінансування з бюджету та черговості отримання, оскільки відповідач є державною установою, яка фінансується за рахунок коштів

державного бюджету і в частині отримання і розпорядження грошовими коштами повністю залежить від надходження цих коштів з державного бюджету. Також зазначила, що в поточному 2008 році, як і протягом минулих років, держава кошти на утримання установ органів внутрішніх справ виділяла не в повному обсязі, що призвело до появи значних сум кредиторської заборгованості, в тому числі з виплати вихідної допомоги, компенсаційних виплат особовому складу, тощо.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України та згідно з Наказом № 37 від 01.02.2008 року був звільнений зі служби, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Статтею 9 вищевказаного Закону передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно пояснень представника відповідача та довідки УMBС України в Чернігівській області від 10.10.2008 року № 9ЛА-297 ОСОБА_1 при звільненні зі служби нарахована грошова допомога в сумі 9433 грн. 10 коп., та яка позивачу на час звернення до суду не виплачена.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, задовольнити.

Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області виплатити вихідну грошову допомогу ОСОБА_1 в сумі 9433 (дев'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 10 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 94 (дев'яносто чотири) грн. 44 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.