ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
Справа №2а-16/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Авраменко Г.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1/10 від 12.01.2010
представника відповідача - Зикова В.О., довіреність б/н від 05.01.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3
до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу
про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії
Суть спору:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу про визнання відмови в реєстрації автомобіля марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 неправомірною та зобов'язання зареєструвати автомобіль марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 відповідно до норм діючого законодавства, а саме, з вказівкою типу транспортного засобу –вантажний.
Позовні вимоги мотивовані тим, відповідач неправомірно відмовив у реєстрації автомобіля марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 з тих підстав, що відсутній акт оцінки для визначення суми сплати в пенсійний фонд, про що вказано у заяві № 24219 від 02.10.09.
Ухвалою суду від 12.01.10 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 27.01.10.
Ухвалою суду від 27.01.10 було закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 17.02.10.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався та у судовому засідання оголошувалась перерва.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що відповідач не відмовляв позивачу у реєстрації автомобіля марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2. Зазначає, що у заяві № 24219 від 02.10.09 вказана лише особиста думка Котлярова М.В. відносно відсутності акту оцінки для визначення суми сплати в пенсійний фонд з транспортного засобу-легковий.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Згідно із статтею 1 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III “Про автомобільний транспорт" (далі- Закон № 2344-III) автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Відповідно до ст. 19 Закону № 2344-III транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:
транспортні засоби загального призначення;
транспортні засоби спеціалізованого призначення;
транспортні засоби спеціального призначення.
При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Порядок державної реєстрації транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до положень п. 7 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998, № 1388 (далі- Порядок) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Згідно з п. 8 Порядку реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 належить автомобіль марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2, 2004 року випуску.
02.10.09 позивач звернувся до відповідача у справі із заявою № 24219 з проханням надати консультацію з питань реєстраційної діяльності МРЕВ та зареєструвати належний йому автомобіль, вказавши при цьому тип автомобіля- вантажний (а.с. 8).
Однак відповідачем автомобіль не був зареєстрований згідно з наданою заявою.
На вказаній заяві працівником Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу Котляровим М.В було зроблено напис про відсутність акту оцінки для визначення суми сплати в Пенсійний фонд. Вказан тип транспортного засібу-легковий.
Суд не приймає доводи представника відповідача що позивачу не було відмовлено у реєстрації, а було запропоновано надати додаткові документи, а розцінює напис інспектора Котлярова М.В саме як відмову в реєстрації автомобіля, оскільки, як вже зазначалося, підставою для реєстрації автомобіля є заява власника, однак, реєстрація не була проведена з вказівкою, що автомобіль марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 є легковим та вимаганням надати акт оцінки для визначення суми сплати в пенсійний фонд.
До заяви про реєстрацію позивачем було також надано передбачені законодавством документи, зокрема вантажна митна декларація.
З даного документа вбачається, що автомобіль марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 є вантажним (а.с. 13).
Відповідно до п. 9 Правил державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції.
Автомобіль FORD F 150 вироблено у Сполучених штатах Америки, він являється товаром зовнішньої торгівлі, а тому повинен класифікуватися по УКТ ЗЕД.
Як вбачається з Сертифікату відповідності серії ВВ № 316186 автомобіль вантажний марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 відповідає вимогам ДСТУ 3649-97, ДСТУ UN/ EСE R 13-09:2002, ДСТУ UN/ EСE R 43-00:2002, ДСТУ UN/ EСE R 48-02:2002, ДСТУ 4277:2004, ДСТУ UN/ EСE R 83-03:2002 (а.с. 11).
Зазначеним Сертифікатом встановлено код товару відповідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) –8704 (вантажний автомобіль).
Відповідно до вимог п. 15 Правил, науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в місті Севастополі 30.09.09 було проведено спеціальне дослідження автомобіля, про що складено акт № 1960 У висновках акту зазначено, що транспортний засіб- Форд F 150, тип транспортного засобу –авто, тип кузову –вантажний (а.с. 12).
Наказом Державної митної служби України від 11.08.2008 № 11/2-29/8908-ЕП “Про класифікацію згідно з УКТ ЗЕД моторних транспортних засобів” визначено, що транспортні засоби з кузовом “пікап”, які мають кабіну для перевезення пасажирів, обладнану більше ніж одним рядом сидінь, класифікуються у товарній пропозиції 8704 (вантажні), у разі якщо максимальна внутрішня довжина підлоги тієї частини, що призначена для перевезення вантажів (за документами-виробника), становить більш ніж 50 % довжини колісної бази транспортного засобу (відстань між передньою та задньою осями за документами заводу-виробника), або якщо транспортні засоби мають більше двох осей.
Максимальна внутрішня довжина підлоги вантажної частини –199 см, відстань між передньою та задньою осями (колісна база) –368 см. (368/2 = 184), тобто внутрішня довжина підлоги вантажної частини становить більш ніж 50 % довжини колісної бази транспортного засобу, а тому згідно з вимогами вищезазначеного наказу даний автомобіль являється вантажним.
Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що автомобіль марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 є вантажним, тому інспектором Котляровим М.В. неправомірно було зазначено в заяві № 24219 від 02.10.09, що зазначений автомобіль є легковим.
Згідно з п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі- Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:
купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);
міни;
дарування (безоплатної передачі);
успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);
з інших підстав, передбачених законодавством.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість (п. 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740).
Відповідно до п. 14, 15 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля
Отже, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується до Пенсійного фонду тільки у разі відчуження легкового автомобілю.
Таким чином, при купівлі вантажного автомобіля збір до Пенсійного фонду не повинен сплачуватися.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги відповідача надати акт оцінки для визначення суми сплати в Пенсійний фонд є неправомірними, а тому автомобіль марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 підлягає реєстрації відповідачем без сплати цього збору.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.03.10 о 17-00 годин.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати відмову відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу в реєстрації автомобіля марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2 протиправною.
Зобов`язати відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу зареєструвати автомобіль марки FORD F 150, номер кузова НОМЕР_2, вказавши в реєстраційних документах тип транспортного засобу –вантажний.
Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір за квитанцією № 62530861/65033136/174474107/7112 від 23 грудня 2009 р. у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г. Плієва