ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-3996/10/15/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю

представника  позивача  - Мустафаева Д.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом     Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК     

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2     

про стягнення

                                                         ВСТАНОВИВ:

   До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з адміністративним позовом Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АРК  до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку в сумі 144,35 гривень в дохід місцевого бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.03.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі .

Ухвалою  Окружного  адміністративного суду Автономної Республіки Крим   від 26.03.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що СПД фізичною особою ОСОБА_2 вчасно не сплачувались платежі з єдиного податку до місцевого бюджету, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість. Станом на час розгляду справи за відповідачем склалася заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 144,35 гривень за несплату щомісячної ставки єдиного податку за монтажні роботи, встановленої рішенням Красноперекопської міської ради від 30.05.2002 року, на підставі цього представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача  ОСОБА_2 зазначену заборгованість.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про визнання позову у повному обсязі та розгляд справи за його  відсутності.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3  статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту  2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №  2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АРК  являється суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АРК  уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці визнаються суб’єктами господарювання.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за ідентифікаційним номером фізичної особи – платника податків НОМЕР_1  як суб’єкт підприємницької діяльності  Красноперекопської районної державної адміністрації АРК 21.06.2006 року, що підтверджується  свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 являвся фізичною особою підприємцем, був зобов'язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності, у тому числі стосовно належної сплати податків.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про взяття на облік платника податків Красноперекопської ОДПІ АР Крим від 23 червня 2006 року № 2369 фізична особа-підприємець  ОСОБА_2 взятий на облік у якості платника податків 23.06.2006 року за № 2369.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 23.06.2006 року про право на здійснення спрощеної системи оподаткування, видано свідоцтво про перехід на спрощену систему оподаткування з оплатою єдиного податку, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_3.

Згідно Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (далі – Указ) відповідач з липня 2008 року здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням  спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до пункту 2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідно до статті 48 КАС України адміністративно-процесуальна правосуб’єктність, тобто здатність мати та особисто здійснювати свої процесуальні права та обов’язки належить громадянам України, іноземцям, особам без громадянства які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.  

Отже, відповідач по справі ОСОБА_2 який є фізичною особою-підприємцем, в даній адміністративній справі діє в своїх інтересах.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з пунктом 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що відповідач за період здійснення підприємницької діяльності у січні– листопаді 2007 року повинен був сплатити 330,00 гривень суми єдиного податку, проте сплатив  лише 185,65 гривень, до того ж за період з січня по листопад 2007 року у передбачений пунктом 2 Указі Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" у строк єдиний податок не сплатив. Отже, Красноперекопська ОДПІ АР Крим нарахувала відповідачу до сплати 144,35 гривень заборгованості зі сплати єдиного податку.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у  разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п.16.1 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 12.09.2007 року Красноперекопською ОДПІ АР Крим була складена перша податкова вимога №  1/558 на суму податкового боргу ОСОБА_2 в розмірі 54,35 гривень.

Податкова вимога № 1/558 отримана відповідачем 05.10.2007 року, що підтверджується його підписом на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.                                                                                                                                                                                    

Судом встановлено, що 11.04.2008 року Красноперекопською ОДПІ АР Крим була складена друга податкова вимога № 2/84 на суму податкового боргу  ОСОБА_2 в розмірі 144,35 гривень.

Податкова вимога № 2/84 отримана відповідачем 17.04.2008 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.                                                                                                                                                                                    

Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд встановив, що станом на день розгляду справи податкова заборгованість ОСОБА_2 складає 144,35 гривень не сплачена, цей факт підтверджується даними особового рахунку, розрахунком суми заборгованості, а також заявою ОСОБА_2 про визнання позову у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що заборгованість у розмірі 144,35 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд   

                                        ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку у розмірі 144,35 гривень в дохід місцевого бюджету м. Красноперекопська.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.