ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

ПРО ПРИЙНЯТТЯ ВІДМОВИ ВІД АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ  

06.04.2010 року                                                    Справа № 10/130

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                         Бойченка К.І.

суддів                                                           Журавльової Л.І.

                                                           Семендяєвої І.В.

секретар судового засідання:                    Міхальчук О.А.

за участю представників сторін:

від  позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом):          -ОСОБА_2, представник за дов. №12 від 01.07.09;

від відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом):          -повноважний представник не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                       Товариства з обмеженою відповідальністю

„Водолій”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду          Луганської області

від                                        05.02.10

по справі                              №10/130 (колегія у складі: головуючий суддя –Мінська Т.М.,

суддя –Ворожцов А.Г., суддя –Кірпа Т.С.)

за первісним позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю

„Водолій”, м. Луганськ

до відповідача

за первісним позовом:          Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ

про                                         стягнення 11682 грн. 00 коп.

за зустрічним позовом:          Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ

до відповідача

за зустрічним позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю

„Водолій”, м. Луганськ

про                                         визнання договорів недійсними

В С Т А Н О В И В:          

          У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Водолій”,                      м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Водолій”, позивач за первісним позовом), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 12.06.09 б/н з вимогами про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_3,       м. Луганськ (далі за текстом –приватний підприємець ОСОБА_3, відповідач за первісним позовом), заборгованості за несплату витрат по утриманню ринкового господарства у сумі 7200 грн. 00 коп. та пені, нарахованої за період з 08.01.09 по 05.06.09, у сумі 4482 грн. 00 коп. (всього у сумі 11682 грн. 00 коп.).

Позивач за первісним позовом 17.07.09 подав до господарського суду Луганської області заяву, якою збільшив суму позовних вимог та просив суд першої інстанції стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість за несплату витрат по утриманню ринкового господарства у сумі 9000 грн. 00 коп. та пеню, нараховану за період 06.02.09 по 06.06.09, у сумі 7362 грн. 00 коп. (всього у сумі 16362 грн. 00 коп.).

Із матеріалів даної справи вбачається, що 01.09.08 між ТОВ „Водолій” та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено два договори б/н, згідно яких позивач за первісним позовом надає відповідачу за первісним позовом на території ринку „Слов’янський базар” обладнане місце для розташування торгового павільйону розміром 4,8 х 2,5=12 м2. Строк дії цих договорів встановлено до 30.12.08.

Позивач за первісним позовом на обґрунтування своїх вимог послався на те, що ці договори були продовжені спочатку до 30.03.09, а потім до 30.06.09 за згодою сторін шляхом вчинення на цих договорах написів: „договір продовжений до 30.03.09” і „договір продовжений до 30.06.09” і вчинення напроти цих написів підписів як позивача, так і відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість за вищевказаними договорами і пеню, яка виникла після 01.01.09  

          13.01.10 приватний підприємець ОСОБА_3 подав до господарського суду Луганської області зустрічний позов від 13.01.10 б/н до ТОВ „Водолій” з вимогами про визнання двох договорів від 01.09.08 б/н, укладених між сторонами у справі, недійсними.

          В обґрунтування зустрічної позовної заяви відповідач за первісним позовом послався на те, що спірні договори є по суті договорами оренди, отже при укладанні даних договорів порушено умови ст.ст. 283, 284 Господарського кодексу України, а саме: не обумовлено яке саме майно за індивідуальними ознаками передається за договорами, не обумовлено склад та вартість майна з урахуванням індексації, не вказано порядок використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна, не надано переліку дій, які розцінюються як витрати по утриманню ринкового господарства. Також, посилаючись на норми ст. 41 Конституції України, відповідач за первісним позовом вважає, що умови п. 4.4 договорів, якими встановлено, що в разі припинення договірних відносин між сторонами, передача торгового модуля здійснюється на місці, без права вивозу, порушують право власності відповідача за первісним позовом.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.10 у справі №10/130 первісний позов задоволений частково, а саме: з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягнуто борг у сумі 9000 грн. 00 коп., пеню у сумі 1143 грн. 30 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 101 грн. 43 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 193 грн. 72 коп. та витрати на проведення судової експертизи у сумі 1112 грн. 15 коп.; в решті вимог первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволений частково, а саме: визнано недійсним п. 4.4 договорів від  01.09.08 б/н, укладених  між сторонами у даній справі, в решті вимог зустрічного позову відмовлено та стягнено з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.10 у справі №10/130, позивач за первісним позовом подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 19.02.10 б/н, у якій просив згадане рішення скасувати в частині визнання недійсними пунктів 4.4 договорів від 01.09.08 б/н та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог за зустрічним позовом.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач за первісним позовом посилається на те, що, на його думку, оскаржуване рішення суду першої інстанції є неправильним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його винесенні були порушені норми матеріального й процесуального права, зокрема, ст.ст. 41, 68 Конституції України, ст.ст. 13, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 283, 284 Господарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач за первісним позовом 02.04.10 подав до Луганського апеляційного господарського суду відзив від 25.03.10 б/н, в якому заперечив проти доводів позивача за первісним позовом, викладених останнім у апеляційній скарзі, та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін у частині визнання недійсним пункту 4.4 договорів від 01.09.08 б/н, а також для всебічного розгляду даної справи у фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 витребувати у якості доказів оригінал договору               №3-18/87-2, укладеного 29.03.02 між Приватним підприємством „Реглан” (Продавцем) та попереднім власником торгівельних модулів фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4, та оригінал договору №4-12/105-1, укладеного 20.03.02 між Приватним підприємством „Респект - трейд” та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4

          Повноважний представник відповідача за первісним позовом у судове засідання, яке відбулося 06.04.10, не прибув, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи. Але, представник відповідача за первісним позовом 06.04.10 подав до суду апеляційної інстанції клопотання від 06.04.10 б/н, в якому просить у зв’язку з його зайнятістю та неможливістю прибути у судове засідання, призначене на 06.04.10 о 10 годині 00 хвилин, розглянути справу №10/130 без його участі.

          Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.02.10 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Водолій”, м. Луганськ,       від 19.02.10 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 05.02.10 у справі №10/130 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І.,             суддя –Журавльова Л.І., суддя –Семендяєва І.В.

          Згідно зі ст. 99  Господарського процесуального кодексу України:

          -в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України;

          -апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          06.04.10 позивач за первісним позовом у даній справі –заявник апеляційної скарги, подав до суду апеляційної інстанції заяву від 06.04.10 б/н про відмову від апеляційної скарги від 19.02.10 б/н на рішення місцевого господарського суду Луганської області від 05.02.10 у справі №10/130.

          Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

          Ця норма є проявом принципу диспозитивності господарського процесу, який означає можливість особи вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

          При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує особу, яка відмовляється від апеляційної скарги, мотивувати свою відмову.

Апеляційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Частина 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують          чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, суд апеляційної інстанції не приймає відмови від апеляційної скарги, якщо ці дії: по-перше - суперечать законодавству; по-друге - порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Таким чином, при вирішенні питання щодо відповідності закону зазначених процесуальних дій скаржника, а також про порушення прав інших осіб, колегія суддів Луганського апеляційного господарського суду виходила з вимог ст.ст. 13, 14 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 44 Господарського кодексу України та ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням положень наведених законодавчих актів, колегія суддів Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що, в даному випадку, вимоги клопотання  позивача за первісним позовом про відмову від апеляційної скарги не підпадають під частину 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно до ч.  3 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

          Із матеріалів даної справи вбачається, що інших апеляційних скарг, крім апеляційної скарги позивача за первісним позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю „Водолій”, м. Луганськ, до Луганського апеляційного господарського суду не надходило, тож правові підстави для неприйняття відмови позивача за первісним позовом від апеляційної скарги відсутні.

          За таких обставин, судова колегія приймає відмову заявника від апеляційної скарги, оскільки ця відмова не суперечить законодавству та не порушує  чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, в тому числі і відповідача за первісним позовом –фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ.

          У зв’язку з прийняттям Луганським апеляційним господарським судом відмови заявника від апеляційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження за апеляційною скаргою припиняється.

Крім того, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду відхиляє клопотання відповідача за первісним позовом, викладене останнім у відзиві від 25.03.10 б/н щодо витребування у фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 у якості доказів оригіналу договору №3-18/87-2, укладеного 29.03.02 між Приватним підприємством „Реглан” (Продавцем) та попереднім власником торгівельних модулів фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4, та оригіналу договору №4-12/105-1, укладеного 20.03.02 між Приватним підприємством „Респект - трейд” та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4, оскільки апелянт відмовився від апеляційної скарги в порядку ст. 100 Господарського процесуального кодексу України та провадження за цією апеляційною скаргою припиняється.

За подання апеляційної скарги державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. покладається на заявника скарги –позивача за первісним позовом у справі, оскільки ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 не передбачає повернення державного мита при відмові від апеляційної скарги.

          У зв’язку з тим, що сума витрат по держаному миту, яка сплачена позивачем за первісним позовом за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, більша, ніж потрібно було сплатити, то Товариству з обмеженою відповідальністю „Водолій”,              вул. Ватутіна, буд. 90 „а”, м. Луганськ, 91000 (кв. 50 річчя Жовтня, буд. 4 „а”, кв. 108,            м. Луганськ, 91040), ідентифікаційний код №30339378, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у сумі 39 грн. 31 коп., перераховане за платіжним дорученням №37 від 16.02.10, яке знаходиться у матеріалах справи №10/130.

Керуючись ст.ст. 22, 47, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 99, ч. ч. 1, 3 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

У Х В А Л И В :

1.Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Водолій”,                  м. Луганськ, від апеляційної скарги від 19.02.10 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 05.02.10 у справі №10/130.

2.Провадження за апеляційною скаргою  припинити.

          3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Водолій”, вул. Ватутіна,   буд. 90 „а”, м. Луганськ, 91000 (кв. 50 річчя Жовтня, буд. 4 „а”, кв. 108, м. Луганськ, 91040), ідентифікаційний код №30339378, з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 39 грн. 31 коп., перераховане за платіжним дорученням №37 від 16.02.10, яке знаходиться у матеріалах справи №10/130.

Підставою повернення зайве сплаченого державного мита з Державного бюджету України є дана ухвала, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя                                                              К.І. Бойченко

Суддя                                                                                 Л.І. Журавльова

          Суддя                                                                                  І.В. Семендяєва