АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-143V07 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст.. 125 ч. 2 ЗОЛОТОВЕРХИЙ О.І.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ЩЕПОТКІНА В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
суддів ТАПАЛАГ.К.,ЯТЧЕНКАМ.О.
потерпілої ВОРОНЦОВО!' Н.Г.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимий, -засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі п. 4 ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено зобов'язання періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Судом частково задоволений позов потерпілої ОСОБА_2 та на її користь стягнуто з ОСОБА_1 143 грн. 29 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 засуджений за те, що він 24.04.2006 р. близько 14 год. 30 хв. на цвинтарі в с Верещаки Лисянського району Черкаської області під час сварки з ОСОБА_2 навмисно наніс останній удар кулаком в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді забійної рани і крововиливу на нижній губі, крововиливу на лівій боковій поверхні грудної клітки, перелому двох передніх різців на верхній щелепі.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду і направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновкам суду фактичним обставинам справи та неповнотою судового слідства. На думку засудженого суд не перевірив його доводи про протиправні дії потерпілої щодо нього та необхідності захисту з його боку, не дав належну оцінку показам свідка ОСОБА_3 та іншим доказам по справі.
Потерпіла ОСОБА_2 в своїх запереченнях просила вирок суду залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення, вважаючи її без підставною.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілу, яка вважала вирок суду законним і просила залишити його без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим. Законність вироку є його властивістю, яка полягає в тому, що вирок за своєю формою повинен відповідати закону, за своїм змістом повинен грунтуватися на матеріалах справи, попередній і судовий розгляд якої проведені у точній відповідальності з вимогами кримінально-процесуального закону, а кримінальний та інші закони застосовані правильно.
Але вирок суду щодо ОСОБА_1 даним вимогам закону не відповідає, оскільки судом при розгляді справи допущені порушення кримінально-процесуального закону, які є істотними.
Так, стаття 251 КПК України визначає особливості досудового розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого.
Дана норма закону передбачає, що суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, яка повинна відповідати вимогам ст., ст.. 223, 224 КПК України, за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 27 КПК України, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду. При цьому справа повинна бути порушена в межах обвинувачення, викладеного в скарзі потерпілої.
Як вбачається зі скарги потерпілої ОСОБА_2 остання обвинувачує ОСОБА_1 в тому, що він умисно на ґрунті особистих неприязних відносин наніс їй декілька ударів в обличчя, заподіявши тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, і просила порушити справу щодо нього за ч. 1 ст. 125 КК України(а. с 1).
При попередньому розгляді справи потерпіла свої вимоги не змінювала, але суддя за власною ініціативою порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_1 не за ч. 1 ст. 125 КК України, а за ознаками більш тяжкого злочину, тобто за ч. 2 ст. 125 КК України(а. с 16).
Крім того згідно з ч. 3 ст. 251 КПК України підсудньому не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена копія скарги потерпілого та копія постанови судді про порушення кримінальної справи.
Але в матеріалах справи відсутні будь-які дані про вручення вказаних вище документів підсудньому.
Не з'ясовані питання отримання даних документів та часу їх отримання у підсуднього і в судовому засіданні(а. с 50).
Вказані порушення є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, так як порушують право на захист засудженого, і тягнуть скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду в той же суд, але іншому судді.
В ході повторного розгляду справи необхідно усунути вказані порушення закону та перевірити доводи засудженого щодо протиправних дій відносно нього потерпілої, належним чином встановити особу засудженого та потерпілої та дати належну оцінку доводам засудженого.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст.. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2006 року
відносно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу
направити суду на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду судом в той же суд, але
іншому судді.