УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"1" березня 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Фащевської Н.Є.
суддів - Гурзеля І.В., ЖолудькоЛ.Д.
при секретарі - Гачинській М.В.
з участю - ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, представників: Тернопільської міськради Баб"юка П.М., КП "Об"єднання парків культури та відпочинку М.Тернополя" Бакальця І.Г. та Базиликут LP.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третьої особи - комунального підприємства "Об"єднання парків культури та відпочинку М.Тернополя" про визнання незаконним розпорядження Тернопільського міського голови про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середньої зарплати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
Встановила:
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22.12.2006 р. позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третьої особи -комунального підприємства "Об"єднання парків культури та відпочинку М.Тернополя" про визнання незаконним розпорядження Тернопільського міського голови про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середньої зарплати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано ОСОБА_1 звільненим з роботи з 22.08.2006 р., зобов"язано Тернопільську міську раду внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним розпорядження міського голови за №НОМЕР_1 від 21.07.2006 р. про його звільнення з роботи, поновити
Справа №22ас - 75 Головуючий у 1 інстанції - Юрдига О. С
Категорія- 37 Доповідач -ЖолудъкоЛ.Д.
його на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 КП "Об"єднання парків культури та відпочинку М.Тернополя", зобов'язати адміністрацію КП "Об"єднання парків культури та відпочинку М.Тернополя" оплатити йому 5-ть лікарняних листів з 5.09.2006 р. по 30.12.2006 p., стягнути з Тернопільської міської ради на його користь 15000 грн. моральної шкоди.
Апелянт посилався на те, що судом зібраним доказам дана неправильна оцінка, а також неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, не враховано довідки ТОВ "Астра MIA" про проходження амбулаторного курсу лікування з 20.08.2006 р. по 4.09.2006 p., а також при вирішенні спору не були застосовані положення ст.ст.З, 11 ЗУ "Про відпустки", ст.ст.78, 80 КЗпП України, ст.35, п.2, абз. З ЗУ "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням".
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Представники Тернопільської міської ради та КП "Об"єднання парків культури та відпочинку М.Тернополя" апеляційної скарги не визнали і пояснили, що судом правильно встановлені обставини справи та ухвалено законне і обгрунтоване рішення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 КП "Об"єднання парків культури та відпочинку М.Тернополя" за контрактом строком з 2.07.2003 р. по 1.07.2006 p., укладеним між ним та Тернопільською міською радою.
Розпорядженням міського голови м.Тернополя за №НОМЕР_2 від 30.06.2006 р. ОСОБА_1 надано щорічну відпустку строком на 24 календарних дні, з 30.06.2006 р. по 23.07.2006 р. за період роботи з 2.07.2005 р. по 1.07.2006 р.
На підставі розпорядження міського голови за №НОМЕР_1 від 21.07.2006 р. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 23.07.2006 р. у зв"язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.
Під час перебування у відпустці позивач захворів. Його тимчасова непрацездатність засвідчена в установленому порядку листками непрацездатності за період з 21.07.2006 р. по 31.07.2006 р. та з 1.08.2006 р. по 18.08.2006 р.
За вказаний період матеріальне забезпечення в зв"язку з тимчасовою втратою працездатності, а також три дні з 19.08.2006 р. по 21.08.2006 р., на які було продовжено відпустку, були повністю оплачені відповідачем.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що чинність трудового договору з позивачем ОСОБА_1 слід продовжити до закінчення відпустки, яка була продовжена в зв"язку з тимчасовою непрацездатністю, що настала в період відпустки. При цьому судом не було прийнято до уваги довідку ТОВ "Астра MIA" від 4.09.2006 р. про проходження ОСОБА_1 з 20.08.2006 р. по 4.09.2006 р. амбулаторного курсу лікування.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинами вимогам ст.ст.78; 80, ч.2, п.1 КЗпП України, ст.ст.3, 11 ч.2, п.1 ЗУ "Про відпустки".
Колегія не приймає до уваги посилання апелянта на довідку ТОВ "Астра MIA" про проходження ним амбулаторного курсу лікування, як на підставу продовження щорічної відпустки, оскільки згідно з положеннями ст.80, ч.2„ п.1 КЗпП України, ст. 11 ч.2, п.1 ЗУ "Про відпустки" тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 у цей період не була засвідчена в установленому порядку, а саме: шляхом видачі листка непрацездатності. Із наведених мотивів відсутні підстави для продовження чинності трудового договору і щорічної відпустки на цей період.
Вимоги апелянта про проведення оплати листків непрацездатності, виданих йому з 5.09.2006 р. по даний час є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.4 п.1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням" таке право в громадян виникає з настанням страхового випадку в період роботи, а в зазначений період ОСОБА_1 був звільнений з роботи.
Посилання апелянта на положення абз. 3 п.2 ст.35 вищезгаданого закону для вирішення даного спору не має правового значення.
Виходячи з наведеного, колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, ч.І, п.1; 200; 205, ч.І, п.1; 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 22.12.2006 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.