ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"08" серпня 2006 р. | Справа № 13/146-06-4379А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді доповідача Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання – Павлова Н.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача –Голуб Ю.Й. –директор, Колиханіна І.М.
від відповідача –Лакіза Т.В.
розглянувши відкритому судовому апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області від 08.06.06р.
по справі № 13/146-06-4379А
за позовом Науково - виробничого підприємства „Океан” у вигляді ТОВ, м. Одеса
до скаржника
про скасування податкового повідомлення - рішення
В С Т А Н О В И В:
Науково - виробниче підприємство „Океан” у вигляді ТОВ звернулося до господарського суду Одеської області із позовом та уточненнями до нього, відповідно до яких просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення СДШ у Приморському районі м. Одеси від 09.02.06р №0001322301/0, посилаючись на відсутність з його боку порушень податкового законодавства.
Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ, посилаючись на порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8. ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п 7.1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5. п. 7.4. п. п. 7.7.5 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166, визначила позивачу податкові зобов’язання зі сплати ПДВ у сумі 24688,00грн. та штрафної санкції по цьому податку у сумі 12344,50грн.
Постановою господарського суду Одеської області від 08.06.06 р. (суддя Панченко О.Л.) позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, стверджуючи про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ зазначила про те, що контрагент позивача - ПП «Вікторія -2002»не звітує до органів податкової служби з жовтня 2002р., не декларує і не сплачує податки, а тому на думку ДПІ, відповідно до приписів п. 1.3, п. 1.8. ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п 7.1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5. п. 7.4. п. п. 7.7.5 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у відповідача відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ визначені у податкових накладний виданих ПП «Вікторія -2002»
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При цьому апеляційний господарський суд виходить з наступного:
Оспрюване податкове повідомлення рішення оформлено ДШ у Приморському районі м. Одеси на підставі акту перевірки від 30.01.06р. №436/23-20/20948362, складеного за результатами планової комплексної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.04р по 01.10.05р.
Зазначеним актом встановлено, що у січні-червні 2004р. позивач на підставі договору №14 від 15.01.04р., укладеного з ПП «Вікторія -2002»придбав у останнього мазут, гальмівну рідину, та інші хімічні речовини на загальну суму 184681,45грн. в т.ч. ПДВ у сумі 30780,22грн.
Виходячи з того, що згідно листа ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області, на обліку якої знаходиться ПП «Вікторія-2002», дане підприємство не звітує до ДПІ з 2002р. не декларує та не сплачує податки, відповідач у акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8. ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п 7.1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5. п. 7.4. п. п. 7.7.5 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166, та безпідставне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 30780,22грн. сплачених позивачем ПП «Вікторія-2002».
Втім такий висновок податкового органу не ґрунтується на чинному законодавстві та не відповідає фактичним обставинам справи.
Наявні в матеріалах справи податкові накладні, надані позивачем в підтвердження сум податкового кредиту відповідають вимогам п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і не містять будь-яких недоліків, що зумовлюють їх недійсність. Зазначена обставина також не заперечується відповідачем.
Отже, позивач у відповідності до приписів пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п.7.4.ст. 7 вказаного Закону правомірно відніс на підставі виписаних ПП «Вікторія-2002»у січні –червні 2004р. суми ПДВ до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.
Той факт, що ПП «Вікторія-2002»не звітує до ДПІ з 2002р., не декларує та не сплачує податки, не може бути підставою для зменшення податкового кредиту позивача на суми сплачені ПП «Вікторія-2002», оскільки такий факт не свідчить про недійсність відповідних господарських операцій та податкових накладних, що виписані ПП «Вікторія-2002»на їх підтвердження.
Чинне законодавство не містить норми, згідно якої факт несплати продавцем до бюджету утриманого податку на додану вартість позбавляє покупця права віднести сплачені ним продавцю суми ПДВ до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
Враховуючи зазначені обставини місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Ствердження ДПІ про порушення позивачем при віднесенні до податкового кредиту сум ПДВ на підставі виписаних ПП «Вікторія 2002» приписів п. 1.3, п. 1.8. ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п 7.1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5. п. 7.4. п. п. 7.7.5 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»спростовуються наведеним вище , а тому відхиляються апеляційним господарським судом.
Виходячи з наведеного підстави для скасування або зміни оскарженої постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Одеської області від 08.06.06р. по справі № 13/146-06-4379А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя - доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков