АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-593 2007 Головуючий по 1 інстанції
Категорія спори, що Коваль А. Б.
виникають із договорів
дарування
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Бабенко В.М.
при секретарі Наконечній М.М.
адвокатів ОСОБА_1
З участю прокурора
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про визнання правочинів недійсними, про поновлення строку звернення до суду та про переведення прав та обов'язків покупця,
встановила:
25.07.2006 р. ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про визнання правочинів недійсними, про поновлення строку звернення до суду та про переведення прав та обов'язків покупця.
В обгрунтування заявлених вимог вказала, що 17.11.2004 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування 111/1000 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
15.12.2004 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування 499/1000 частини даного будинку.
Вважає вказані договори недійсними з наступних підстав. Будинок АДРЕСА_1 є спадковим майном та успадкований нею, відповідачем та іншими братами та сестрами після смерті їхніх батьків. Відповідачка ОСОБА_5 успадкувала 111/1000 частини вказаного будинку після смерті їхнього брата ОСОБА_6.
17.11.2004 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вступили в змову і з метою приховання договору купівлі - продажу уклали договір дарування 111/1000 частини житлового будинку АДРЕСА_1. Даний договір був прихований з
метою, щоб інші співвласники будинку не могли придбати у відповідачки належну їй частину будинку, скориставшись привілейованим правом купівлі. Таким чином вони уклали договір з метою приховання іншого правочину, який ними в дійсності був вчинений.
Беручи до уваги викладене вважає, що підлягає визнанню частково не дійсним у частині дарування спірної частини і договір укладений 15.12.2004 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки вказана частка - 111/1000 будинку перейшла у власність ОСОБА_4 на підставі договору дарування, який підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи наведені обставини та те, що між нею та відповідачами і іншими співвласниками була домовленість про продаж саме їй спірної частини будинку, вважає, що були порушені її права як співвласника та з урахуванням того, що ОСОБА_2 передав ОСОБА_5 кошти за продаж будинку, просила суд визнати недійсним договір дарування 111/1000 частини житлового будинку АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 17.11.2004 р.
Визнати частково недійсним, в частині дарування 111/1000 частини житлового будинку АДРЕСА_1 договір від 15.12.2004 p., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 285,25 грн.
08.11.2006 р. ОСОБА_3 подала додаткову позовну заяву та просила суд поновити їй строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом та перевести право покупця 111/1000 частини будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 на неї. Притягнути до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_6.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2007 р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Визнано недійсним договір дарування 111/1000 частини будинку АДРЕСА_1, укладений 17.11.2004 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори, реєстр НОМЕР_1.
Визнано частково недійсним в частині дарування 111/1000 частини будинку АДРЕСА_1, договір дарування, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 15.12.2004 p., посвідчений нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори, реєстр НОМЕР_2.
Переведено права та обов'язки покупця 111/1000 частини будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3. сплачений судовий збір у розмірі 52,25 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та 500 грн. за надання правової допомоги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення районного суду, як постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права скасувати, справу скерувати на новий судовий розгляд.
При цьому вказується, що судом не враховано, що на момент укладання договору дарування спірної частини будинку 17.11.2004 р. він являвся співвласником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 01.04.1985 р. та рішення суду від 01.04.1985 р. На момент укладання оскаржуваного договору інших бажаючих на спірну частку не було. За умови, встановлення судом, що мав місце не договір дарування, а договір купівлі - продажу, необхідно враховувати вимоги п. З ст. 362 ЦК України, а саме, що продавець має право вибирати покупця. В судовому засіданні ОСОБА_5 своєї думки, стосовно того, що подарувала належну їй частку саме йому не змінила.
Вирішуючи питання про недійсність спірного договору від 17.11.2004 р. судом не вирішено питання про повернення коштів. Переводячи права і обов'язки покупця на позивачку суд порушив права інших співвласників спірного будинку. Визнаючи спірний договір дарування договором купівлі - продажу судом не наведено доказів передачі у виконання договору коштів. Крім того, позивачкою при зверненні до суду не були внесені
на депозитний рахунок гроші, за рахунок яких вирішувалось питання повернення коштів учасникам договору.
ОСОБА_3. у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнала, вказавши на їх безпідставність і на законність та обгрунтованість рішення суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвоката, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3., районний суд виходив з того, що позивачка пропустила строк звернення до суду з поважних причин, тому він підлягає поновленню. Договір дарування від 17.11.2004 р. суд визнав удаваним. З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір дарування від 17.11.2004 р. необхідно визнати недійсним, а договір дарування від 15.12.2004 р. частково недійсним.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. З і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що будинок АДРЕСА_1 на момент укладання оскаржуваного договору дарування від 17.11.2004 р. належав сторонам у справі, які є родичами, на праві спільної часткової власності.
Будучи допитана в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та показала, що мала намір розпорядитись належною їй часткою спірного будинку, ОСОБА_6. відмовилась брати у неї її частку, у зв'язку з чим подарувала її ОСОБА_2, а він повернув їй кошти лише за оформлення документів у сумі 400 грн. а. с. 57. Аналогічні свідчення дала в суді і дочка ОСОБА_5 -ОСОБА_7.
Колегія суддів критично оцінює свідчення свідка ОСОБА_8 покладені судом першої інстанції в обгрунтування задоволення позовних вимог, так як остання, як вбачається з протоколу судового засідання, не зазначила звідки їй стало відомо про те, що спірну частку було продано за 5000 грн., коли зазначена нею подія мала місце, за яких обставин та чим це стверджується.
Таким чином з викладеного вбачається, що оскаржуваний договір дарування від 17.11.2004 р. був укладений по перше між співвласниками будинку, по друге між родичами, що свідчить про наявність підстав для безоплатної передачі майна, як того вимагає цивільне законодавство, а саме ст. 717 ЦК України.
Відповідно до змісту ст. 362 ЦК України, на яку посилається позивачка в позовній заяві, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах. При цьому, якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього права та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
При вирішенні спору, колегія суддів враховує, що позивачкою при зверненні до суду не було внесено на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець, не внесення ж цих сум дає підставу для відмови в задоволенні позову. Крім того, що відповідачем у судовому засіданні було заявлено про застосування позовної давності.
Позивачка ставлячи питання про поновлення строку позовної давності не вказала коли та за яких обставин вона дізналась про порушення свого права.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що позивачка не довела свого позову, що є її обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. необхідно відмовити..
Правових підстав для направлення справи на новий судовий розгляд, як того просив апелянт, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 215,235, 362 ЦК України, ст. ст. 303, 304,307,309,314,316,319 ЦПК України, колегія суддів,
Вирішиила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2007 р. скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяці