Справа № 2-9548\08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Ізмайлової Т.Л.

секретаря Мозговій Є.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у м.Києві ради, про визнання права на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з цим позовом, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка ОСОБА_3, яка була її хрещеною матір"ю та дуже близькою подругою її матері. Між позивачкою та ОСОБА_4 були дуже теплі та дружні стосунки. Будучи вдячною за повагу, допомогу та відданість, ОСОБА_3 оформила заповіт на позивачку , який був посвідчений 2 грудня 2006 року державним нотаріусом п"ятої Київської державної нотаріальної контори , реєстр № 5-3803.

Після смерті ОСОБА_4 позивачка звернулась до нотаріальної контори, проте у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування їй було відмовлено з посиланням на те, що заповіт на її ім"я скасований заповітом, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 14 березня 2007 року, реєстр № кдз-1245.

Позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, як четвертої черги спадкоємців.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач Шевченківська районна в м. Києві рада в судове засідання не з'явилась, надіслала лист, просить слухати справу в їх відсутність.

Суд, керуючись ст. 169 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була хрещеною матір'ю позивачки та близькою подругою матері позивачки. Відносини між позивачкою та померлою були дружні, близьких родичів у померлої не було.

З 1982 року позивачка проживала недалеко від квартири покійної. Позивачка купувала померлій медикаменти, сплачувала комунальні послуги та квартирну плату, при необхідності надавала їй матеріальну допомогу.

В 90-х роках у позивачки з її чоловіком склались неприязненні стосунки, виникали постійні сварки та конфлікти, 13 вересня 1990 року позивачка розірвала шлюб та переїхала жити до ОСОБА_3, яка була не проти її переїзду. Вони вели спільне господарство та вирішували побутові питання.

У 2005 році позивачка отримала квартиру та переїхала жити на Осокорки, в зв"язку з чим вони стали бачити рідше.

Наприкінці березня 2007 року ОСОБА_3 зателефонувала позивачці та повідомила, що брокер допомогла їй переїхати на нову квартиру по вул.  Якіра, але там зараз робиться ремонт, а на цей час вона знаходилась на лікуванні в інституті геронтології. Декілька разів позивачка провідувала ОСОБА_3 в лікарні.

Через деякий час зв'язок позивачки та померлої обірвався, щоразу приїжджаючи додому до померлої вона не заставала її в дома. В червні , в черговий раз приїхавши на квартиру померлої позивачка застала її в розгубленому стані. Вона розповіла, що купівлею та продажем квартири повністю займалася брокер, яка наполягала на оформлені на неї заповіту.

ОСОБА_3 оформила на ім'я брокера заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 14 березня 2007 року, реєстр № кдз-1245.

В судовому засіданні встановлено, що зазначений заповіт скасований за заявою ОСОБА_3 від 11.05.2007 року, реєстр № 3693, що підтверджується листом Третьої Київської державної нотаріальної контори за № 5033\2-15 від 18.12.2008 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.142, 145 ЖК України, ст. 384 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 57, 58, 88, 213 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом четвертої черги спадкоємців.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення протягом місяця.