АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-81/2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія 14,22 Маринчук М.П.
Доповідач в апеляційній інстанції По дорога В.М.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Захарової А.Ф.
суддів Адаменко Л.В., Подороги В.М.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу військової частини А-0780 м. Львів на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 7 листопада 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до в/ч А-0780 м. Львів про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу, -
встановила:
19 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-0780 м. Львів про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу , посилаючись на те, що з 05.08.1977 року він перебуває на військовій службі та зарахований на фінансове забезпечення у військовій частині А-0780 м. Львів. Зазначав, що у нього вислуга у Збройних Силах України складає 29 років.
Відповідно до Указу Президента України № 389 від 05 травня 2003 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу», йому повинна виплачуватись надбавка за його стажем в розмірі 90 %, оскільки станом на 01.05.2003 р. він мав вислугу безперервної військової служби понад 25 років в календарному обчисленні, що підтверджено витягом із його послужного списку.
Проте вказана надбавка в даних розмірах йому не виплачувалась і за його розрахунками відповідачем не доплачена сума складає 19050 грн. 50 коп.
Просив суд ухвалити постанову, якою визнати нарахування і виплату військовою частиною А-0780 йому щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в заниженому розмірі протиправними, а також зобов'язати військову частину А-0780 провести перерахунок і доплату суми 19050 грн. 50 коп. як різниці між сумою надбавки, в розмірі встановленому Указом Президента України і сумою надбавки, яка фактично виплачена в заниженому розмірі.
Постановою Уманського міськрайонного суду від 7 листопада 2006 року ухвалено : позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати нечинними дії в/ч А-0780 в частині нарахування і виплати в заниженому розмірі щомісячних надбавок за безперервну військову службу в Збройних Силах України ОСОБА_1. Зобов'язати в/ч А-0780 провести перерахунок і виплату сум надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України ОСОБА_1 , виходячи з розмірів доплат, встановлених Указом Президента України № 389/2003 від 5.05.2003 року з дня дії цього Указу.
Стягнути з в/ч А-0780 на користь держави державне мито в сумі 190 грн. 50 коп. Стягнути з в/ч А-0780 витрати на ІТЗ в сумі 30 грн.
Не погоджуючись з даною постановою суду, в своїй апеляційній скарзі в/ч А-0780 м. Львів просить її скасувати, та ухвалити нове рішення . яким відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши ОСОБА_1, обговоривши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду до скасування, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 5.08.1977 р. і на даний час проходить службу і зарахований на фінансове забезпечення у в/ч А-0780 стаж його служби у Збройних Силах України складає 29 років.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, маючи стаж військової служби 25 років 8 місяців 26 днів, станом на 1.05.2003 року, у відповідності з Указом Президента України від 5.05.2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» мав право на щомісячну надбавку до грошового забезпечення в розмірі 90 % та зобов'язав в/ч А-0780 провести перерахунок і виплату сум надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України ОСОБА_1, виходячи з розмірів доплат, встановлених Указом Президента України від 5.05.2003 р. № 389, з дня дії цього Указу.
Між тим, з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до положень ст. 1, 2 Зазначеного Указу, порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, за рахунок коштів, передбачених у Держаному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.
А згідно п. 2.4 Інструкції «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 р. «Виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин».
Розпорядженнями Міністра оборони України щомісячні надбавки до грошового забезпечення при стажі безперервної військової служби в Збройних Силах України понад 25 років, були затверджені:
в 2003 році - 20 % (розпорядження № 146/2095 від 13.05.2003 p., починаючи
з 1.05.2003 p.).
з листопада по грудень 2003 р. - в розмірі 90 % (розпорядження №
146/1/11/463 від 13.11.2003 p.).
з 1.01.2004 р. - в розмірі 20 % ( розпорядження № 146/1/11/26 від 10.01.2004
p.).
з 01.09.2004 р. - в розмірі 70 % (розпорядження № 220/2098 від 8.10.2004 p.).
з 01.01.2005 р. - в розмірі 20 % ( розпорядження № 146/1/11/1 від 05.01.2005
Р.)
з 01.03.2005 р. - в розмірі 85 % (розпорядження № 248/8/99 від 30.03.2005 р.)
з 01.12.2005 p. - 90 % (розпорядження № 248/9/384 від 27.12.2005 року).
Вбачається , що безпосередньо підставою для нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки було відповідне розпорядження Міністра оборони України про встановлення її розміру, яке доводилось до відома керівництва військових частин та безпосереднього виконання. Отже, дії командира військової частини А-0780 при здійсненні нарахування та виплат надбавки позивачу відповідають чинному законодавству України.
Проте суд першої інстанції зробив невідповідність висновків фактичним обставинам справи та ухвалив постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до в/ч А-0780 м. Львів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,199,202,205 КАС України, судова колегія , -
постановила:
Апеляційну скаргу військової частини А-0780 м. Львів - задовольнити. Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 7 листопада 2006 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до в/4 А-0780 м. Львів про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місячного строку з дня набрання нею законної сили.