ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2006 р. Справа № 11/414-05
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Щепанської Г.А.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Бібік В.І. - доручення №01-08/797 від 08.08.2006р.;
від відповідача: Гайчук О.В. - довіреність №51 від 08.08.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (с.Юрківці Могилів-Подільського району Вінницької області)
на постанову господарського суду Вінницької області
від "22" листопада 2005 р. у справі
за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Вінниця)
до Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (с.Юрківці Могилів-Подільського району Вінницької області)
про стягнення 3966,04грн.,
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2005 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі "відділення Фонду") пред'явило позов до державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" про стягнення 3966,04грн. штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Постановою господарського суду Вінницької області від 22.11.2005р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі ДП "Юрковецький спиртовий завод" просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову, якою в позові відмовити.
Посилається на неврахування судом наступних обставин.
Середньооблікова чисельність працівників за 2004 рік відповідно до звіту з праці (форма №1-ПВ) становила 61 особа, тобто усіх працюючих. Для працевлаштування інвалідів необхідно було створити 2 місця (61 х 4% = 2,44), фактично працювало на підприємстві згідно звіту №10-ПІ за 2004 рік - 3 особи. Отже норматив був виконаний.
В 2004 році підприємство не мало прибутку, тому на відповідача неправомірно покладена відповідальність за неналежне виконання обов'язків щодо працевлаштування інвалідів.
Письмового заперечення на апеляційну скаргу від позивача не надійшло.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, кожен з яких підтримав доводи своєї сторони, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у редакції, що діяла у 2004 році (далі - "Закон"), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 (далі "Положення") підприємства, зокрема, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 14 Положення передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цим же пунктом також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; щомісячно до 01 лютого року, що настає за звітним, подають відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.
Згідно з формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість інвалідів”, затвердженою наказом Держкомстату України від 10.01.2002р. № 49 та наказом Міністерства праці України від 29.12.2004р. № 338 (далі - Форма), яка є чинною понині, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, у тому числі інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медично-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність), визначається відповідно до підпунктів 3.3.1-3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3.2 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дня і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Підпунктом 3.3.3 пункту 3.3. Інструкції визначено, що середньооблікова чисельність працівників за період з початку року обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Зі статистичної звітності відповідача - звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ вбачається, що загальна чисельність працюючих на державному підприємстві "Юрковецький спиртовий завод" становила в 2004 році 106 осіб. З урахуванням цієї чисельності норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих для відповідача складає 4 робочих місця.
Як свідчать матеріали справи, у звітному періоді відповідачем було працевлаштовано чотири інваліда, один з яких мав статус інваліда 3 місяці (а.с.41).
Середньооблікова чисельність інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на підприємстві в 2004 році, становить 3 особи ((12 міс х 3 інваліди + 3 місяці х 1 інвалід) : 12 місяців = 3 інваліди). В звіті форми №10-ПІ відповідач теж зазначив про те, що на підприємстві в 2004 році працювало 3 інваліди (а.с.4).
Отже, відповідач не виконав чотирьохвідсотковий норматив, встановлений чинним законодавством щодо створення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Посилання спиртового заводу в апеляційній скарзі на необхідність розрахунку середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості та про середньооблікову чисельність усіх працюючих в 2004 році 61 особа, суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до пункту 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.1998р. затверджена форма статистичної звітності №3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
В листі Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості від 24.06.2005р. №326 йдеться про те, що протягом 2004 року державне підприємство "Юрковецький спиртовий завод" не повідомляло центр зайнятості про створення робочих місць та наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів. Працевлаштування інвалідів у 2004 році на цьому підприємстві не здійснювалось (а.с.8). Така ж за змістом інформація міститься в листі управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації від 13.06.2005р. (а.с.73).
Апеляційна інстанція вважає, що працевлаштування інвалідів на підприємстві не здійснювалось з вини відповідача, який не виконав своїх обов'язків щодо надання інформації центру зайнятості та управлінню праці про вільні робочі місця та вакантні посади для інвалідів, а тому відповідальність за нестворення одного робочого місця для інвалідів покладається на підприємство.
Частиною 2 ст. 19 Закону встановлено, що керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Статтею 20 Закону (у редакції, що діяла у 2004р.) встановлено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. підприємства, які не забезпечили працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу, повинні сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Тому, відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце (1 місце) не зайняте інвалідами, тобто 3966,04грн. х 1 = 3966,04грн. (а.с.5).
Помилковими є доводи відповідача стосовно того, що сплата штрафних санкції згідно з ч. З ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" здійснюється за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з частинами 3 і 4 ст. 20 зазначеного Закону сплата штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів проводиться підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Відтак, відсутність у підприємства прибутку за звітний період не є підставою для звільнення його від сплати штрафних санкцій.
Отже, штрафні санкції державному підприємству "Юрковецький спиртовий завод" нараховано правомірно.
З огляду на викладене, постанова місцевого господарського суду є законною та обгрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Вінницької області від 22 листопада 2005 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (с.Юрківці Могилів-Подільського району Вінницької області) - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 2 прим.
1 - до справи
2 - в наряд