ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2006 р. Справа № 10/171"НА"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Черпака Ю.К.
Щепанської Г.А.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Шевчук В.П. - державний податковий інспектор юридичного відділу ДПІ ум.Житомирі, довіреність №8728/ш/10 від 24.05.2006 р. (брав участь в судовому засіданні 10.08.2006р.),
Кудрук Т.П. - державний податковий інспектор юридичного відділу ДПІ у м.Житомирі, довіреність №610/н/10 від 10.04.2006р.,
Михайлова І.Д. - старший оперуповноважений Житомирського ВПМ УПМ ДПА в Житомирській області, довіреність №2495/м/26 від 18.04.2006 р.,
від відповідачів:
- ТОВ "Онві": Тітовнін О.В. - довіреність б/н від 11.01.2006 р. (брав участь в судовому засіданні 10.08.2006 р.),
- ЗАТ "Промтехстандарт": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі (м.Житомир)
на рішення господарського суду Житомирської області
від "11" квітня 2006 р. у справі
за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м.Житомирі (м.Житомир)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Онві" (м.Житомир) та
закритого акціонерного товариства "Промтехстандарт" (м.Київ)
про визнання угоди недійсною,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2004 року Житомирська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ "Онві" та ЗАТ "Промтехстандарт" про визнання на підставі ст.49 ЦК УРСР недійсним договору №8/01 від 08 січня 2002 року і стягнення з відповідачів в доход держави одержаного ними за договором.
Житомирська ОДПІ в позовній заяві, посилаючись на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2003 року, яким визнано недійсними з моменту реєстрації підприємства установчий договір, статут, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт", вказує, що засновники цього товариства Беньковська М.К. та Левицький О.М. ніякого відношення до діяльності підприємства не мали, угод не укладали, документів не підписували, а директор ТОВ "Онві" не пам'ятає хто укладав угоду з ЗАТ "Промтехстандарт" і не знає де знаходяться первинні бухгалтерські документи.
Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що укладена угода суперечить інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 11 квітня 2006 року у справі №10/171"НА" в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м.Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції щодо набрання рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2005 року законної сили обставинам справи .
Відповідач - ТОВ "Онві" у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у скарзі необґрунтованими.
Відповідач - ЗАТ "Промтехстандарт" письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав, його представник в засідання суду не з'явився.
Відповідно до ст.40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомити суд про зміну місця знаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Повістка надіслана за юридичною адресою відповідача - ЗАТ "Промтехстандарт".
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ЗАТ "Промтехстандарт".
В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримують.
Представник ТОВ "Онві" в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у відповідачів, або хоча б в одного з них, мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні спірної угоди та умислу щодо досягнення відповідних наслідків, установчі документи ЗАТ "Промтехстандарт" не визнані недійсними в судовому порядку, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання спірної угоди недійсною.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.
Згідно договору №8/01 від 08 січня 2002 року ЗАТ "Промтехстандарт" передало ТОВ "Онві" продукцію - брухт чорних та кольорових металів на загальну суму 501413,88 грн., що підтверджується копією оспорюваного договору, актом позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Онві" по взаємовідносинах із ЗАТ "Промтехстандарт" за період з 01.01.2002 року по 01.10.2002 року, даними бухгалтерського обліку ТОВ "Онві".
Розрахунки за отриманий товар проведено в повному обсязі, зокрема перерахуванням коштів в сумі 495173,88 грн. та передачею брухту титану на суму 6240,00 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами ТОВ "Онві".
Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного.
Згідно статті 49 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на момент укладення спірного договору, визнається недійсною угода, укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.
Цією ж статтею передбачено, що якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.
При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання таких наслідків.
Наявність умислу у обох сторін (або сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства та прагнули, або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Позивач посилається на те, що згідно рішення Оболонського районного суду м.Києва від 24.12.2003р. визнано недійсними з моменту реєстрації установчий договір, статут, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт", у зв'язку з чим вважає, що це підприємство створювалось з умислом несплати податків, відповідно укладені ним угоди завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.
Проте, цивільна справа за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до Левицького Олександра Миколайовича (голова правління ЗАТ "Промтехстандарт") про визнання недійсними установчого договору, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт" станом на 19 серпня 2004 року - дату пред'явлення позову знаходилась у Апеляційному суді м. Києва і тому будь-які висновки працівників податкового органу, що ґрунтуються на рішенні Оболонського суду м. Києва від 24 грудня 2003 року не є переконливими.
Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2005 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2003 року, яким було задоволено позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання недійсними установчого договору, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт", скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2005 року у цивільній справі №2-3780, яке набрало законної сили, в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними установчого договору, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт" відмовлено.
Матеріали справи свідчать про те, що ЗАТ "Промтехстандарт" в установленому порядку зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та отримало свідоцтво про реєстрацію його платником податку на додану вартість і на момент укладення оспорюваного договору перебувало на податковому обліку як платник ПДВ, згідно укладеного договору купівлі-продажу брухту чорних та кольорових металів між ТОВ "Онві" та ЗАТ "Промтехстандарт", ТОВ "Онві" отримало товар, передача якого оформлена відповідними накладними, приймально-здавальними актами, факти отримання товару та проведення розрахунків підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються податковим органом.
Оспорювана угода укладена правоздатними юридичними особами, які є належними учасниками цивільних правовідносин в Україні.
Таким чином, позивачем не надано доказів створення ЗАТ "Промтехстандарт" з метою здійснення протизаконної діяльності.
Укладена угода купівлі-продажу передбачає обов'язок сплати податків обома сторонами, ухилитися від сплати податків за цією угодою без настання відповідної майнової або кримінальної відповідальності вони не могли, оскільки така угода не приховує від оподаткування доходів або використання майна.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що умисел відповідачів, або хоча б в одного з них, на укладення угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства належними доказами не доведений і тому погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного договору, укладеного між відповідачами.
Разом з тим, господарським судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не враховано п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно до ст.158 КАС України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
Враховуючи, що місцевий господарський суд вирішив справу правильно по суті, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, рішення господарського суду Житомирської області від 11 квітня 2006 року у справі №10/171"НА" слід правильно найменувати постановою, залишаючи по суті судовий акт без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 11 квітня 2006р., яке вважати постановою, - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Черпак Ю.К.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 5 прим.
1- в справу
2- позивачу
3-4- відповідачам
5- в наряд