СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
14 серпня 2006 року | Справа № 2-24/1801.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Волкова К.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Синюкаєвої Яни Олександрівни, довіреність №б/н від 12.05.2006, Сакського управління зрошувальних систем Республіканського комітету Криму по водному господарству;
відповідача: Сахно Вадима Георгійовича, довіреність №39 від 13.01.2006, Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства;
розглянувши апеляційну скаргу Сакського управління зрошувальних систем Республіканського комітету Криму по водному господарству на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 30 січня 2006 року у справі № 2-24/1801.1-2006,
за позовом Сакського управління зрошувальних систем Республіканського комітету Криму по водному господарству (вул. Промислова, 11а,Саки,96500)
до Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Гурзуфська, 5,Сімферополь,95000)
про стягнення 456000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006 (суддя Колосова Г.Г.) в частині стягнення 68400,00 грн. провадження у справі припинено.
В іншій частині позову відмовлено.
З Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь Сакського управління зрошувальних систем Республіканського комітету Криму по водному господарству стягнуто 255, 00 грн. державного мита та 17, 70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, Сакське управління зрошувальних систем Республіканського комітету Криму по водному господарству звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
На думку заявника, рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме неправильно застосовані правила пункту 6 статті 181 Господарського кодексу України, стаття 11, частина 2 статті 642, 646 Цивільного кодексу України, статті 32, 42 Господарського процесуального кодексу України.
У скарзі зазначено, що при розгляді даної справи господарським судом не дотримано вказівок Вищого господарського суду України, висновок суду про те, що договір № 11 від 03.02.2004 було укладено сторонами, та здійснення на його підставі постачання води, не відповідає дійсним обставинам справи. На підставі фактичної поставки позивачем води, суд дійшов хибного висновку про укладення між сторонами договору, що призвело до прийняття необґрунтованого і незаконного рішення.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Сотула В.В., у зв'язку з відпусткою, на суддю Лисенко В.А.
За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
Сакське управління зрошувальних систем звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 456000,00грн. в рахунок оплати послуг з подачі води.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач стверджує, що постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 25.03.2004 №88 “Про використання водних ресурсів у народногосподарському комплексі Автономної Республіки Крим у 2004 році” затверджений план подачі води в Міжгірне водосховище, на виконання якого відповідачем направлено заявку щодо заповнення вказаного водосховища. Як стверджує позивач, у період з 20.06 по 25.07.2004 відповідачу подано води у обсязі 19 000т.м3, разом з тим вимога щодо оплати таких послуг відповідно до затвердженого тарифу у розмірі 0,024грн. за 1м3 виконана відповідачем не була (т.1 а.с.2-3).
Відповідач у справі – Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, оспорюючи ціну, за якою обрахована вартість наданих послуг. Відповідач вважає, що оскільки позивач, отримавши протокол розбіжностей до договору №11 про надання послуг з подачі води в Міжгірне водосховище, не передав розбіжності у встановлений строк до господарського суду, договір вважається укладеним у редакції Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, відповідно до якої вартість послуг з подачі 1м3 води складає 0,0036грн. (т.1 а.с.47-48).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006р. в частині стягнення 68 400грн. провадження у справі припинено на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині позову - відмовлено (т.2 а.с.71-75).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за надані послуги відсутня. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вартість наданих послуг з подачі води обрахована позивачем за тарифом 0,024грн. за 1м3 відповідно до умов договору №11 від 03.02.2004 необґрунтовано, оскільки:
- такий договір підписано відповідачем з протоколом розбіжностей, який направлено позивачу;
- позивач вчинив дії, спрямовані на фактичне виконання умов договору, тим самим схваливши пропозицію відповідача укласти договір на запропонованих ним у протоколі розбіжностей умовах;
- відповідно до протоколу розбіжностей, вартість послуг з подачі води становить 0,0036грн. за 1м3.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір №11 від 03.02.2004 про надання послуг водопостачання, який було підписано відповідачем з протоколом розбіжностей (т. 1, а. с. 33-35).
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем у період з 20.06.2004 по 25.07.2004 у виконання постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 25.03.2004 №88 „Про використання водних ресурсів у народногосподарському комплексі Автономної Республіки Крим в 2004 році”, поставлено відповідачу 19000,00 т. куб. м.
Рахунками від 02.07.2004 №128 та від 03.08.2004 №12 Сакським міжрайонним управлінням водного господарства було заявлено вимогу про сплату наданих послуг в розмірі 100248,00грн. та 355752,00грн., загалом 456000,00грн. (т. 1, а. с. 9, 10). Зазначену суму було розраховано позивачем виходячи з тарифу 0,024грн. за 1 куб. м. води, який було затверджено Республіканським комітетом з водного господарства Автономної Республіки Крим від 23.01.2004.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2 статті 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 642 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір про її прийняття повинна бути повною і безумовною.
Згідно з вимогами статті 646 Цивільного кодексу України, відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особи, яка зробила попередню пропозицію.
Крім того, необхідно зазначити, що у випадку, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
З наданих доказів в матеріалах справи вбачається, що у період з 20.06.2004 по 25.07.2004 позивачем поставлено відповідачу 19000,00 тис. куб. м., що не заперечується відповідачем. Цей факт є підтвердженням того, що пропозиції стороною акцептовані.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір шляхом прийняття пропозиції (акцепту) позивачем.
Платіжними дорученнями підтверджується, що на підставі договору №11 від 03.02.2004 відповідачем було отримано загалом 43000 тис. куб. м. води, вартість якої становить 154800,00грн., яка повністю перерахована позивачу на протязі 2004-2005 років (т. 2, а. с. 41-66).
Що стосується вимоги позивача про стягнення вартості переданих відповідачу 19000 тис. куб. м. води, на думку судової колегії, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що вартість отриманої води за ціною 0,0036 грн. за 1 куб. м. складає 68400,00грн.
Крім того, судова колегія вважає, що господарським судом також обґрунтовано припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача 68400,00грн. на підставі пункту 1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки зазначену суму було сплачено відповідачем у процесі розгляду справи, що підтверджується платіжним дорученням № 3863 від 01.09.2004 (т.2, а. с. 41).
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання Сакського управління зрошувальних систем Республіканського комітету Криму по водному господарству, які викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2006 року у справі № 2-24/1801.1-2006 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Сакського управління зрошувальних систем Республіканського комітету Криму по водному господарству залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді К.В. Волков
В.А. Лисенко