ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2006 р. Справа № 2/314
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Луцику С.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Бондарець Г.М., доручення №85 від 07.08.2006р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Житомирського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "02" березня 2006 р. по справі № 2/314 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирська виробнича експериментально-налагоджувальна дільниця", м.Житомир
до Житомирського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, м.Житомир
про стягнення 12105,29 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.03.2006 року у справі №2/314 позов ВАТ "Житомирська виробнича експериментально-налагоджувальна дільниця" задоволено частково. Стягнуто з Житомирського інституту МАУП на користь позивача 10301 грн. боргу, 657 грн. інфляційних, 109,59 грн. витрат по оплаті державного мита та 106,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 1147,29грн. пені відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги, відповідачем зроблено посилання на те, що:
- рішення прийнято з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки "Житомирський інститут МАУП" є відокремленим структурним підрозділом Міжрегіональної академії управління персоналу, не має статусу юридичної особи та не має повноважень від імені юридичної особи бути відповідачем в суді;
- суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, взявши до уваги неповно з'ясовані обставини справи. Позивач свої зобов'язання по угоді №17 від 08.11.2004р. виконав не належним чином і не мав права вимагати оплати робіт у більшому об'ємі;
- суд розглянув справу за відсутності відповідача, чим порушив ст.77 ГПК України та позбавив останнього права подачі доказів, що були необхідні для прийняття правильного рішення.
У відзиві №07-01/5733 від 08.08.2006 року на апеляційну скаргу, позивач проти скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги (реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 01.06.06р. ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду).
Неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового акту.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами в листопаді 2004 року була укладена угода №17 на виконання ремонтно-будівельних робіт.
На виконання умов угоди, позивач виконав роботу на загальну суму 30501 грн., про що свідчать підписи сторін на актах виконаних робіт: №3 за лютий 2005року, №5 за березень 2005року, №11 за квітень 2005року та №14 за травень 2005року.
За виконані роботи відповідач розрахувався частково. Залишився борг 10301 грн., який відповідач визнає актом звірки.
Претензія №166 від 27.10.05р. залишилась без відповіді.
На підставі ст.ст.525, 526, 625 ЦК України судом задоволено вимоги про стягнення боргу частково, в сумі 10301 грн. та 657 грн. інфляційних. В стягненні пені в сумі 1147,20грн. відмовлено.
Проте, колегія суддів не може погодитись із стягненням боргу з Житомирського інституту МАУП, виходячи з наступного.
До матеріалів апеляційної скарги відповідач додав Положення про "Житомирський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу)", у пункті 1.5 якого вказується - інститут створений на правах філії і не має статусу юридичної особи (а.с.32-52).
Довідка №17232/05 з ЄДРПОУ підтверджує, що "Житомирський інститут МАУП (у формі АТЗТ), зареєстрований без права юридичної особи (а.с.54).
Директор діє на підставі доручення (а.с.53).
В довіреності №6/04 від 15.01.04р. вказано, що директору Житомирського інституту МАУП надані повноваження представляти інтереси МАУП в органах державної влади і управління, органах державної статистики, державної податкової служби та інше (за виключенням органів суду).
Статтею 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" від 28.07.94р. №02-5/492 із змінами від 31.05.2002р. №04-5/609 відособлені підрозділи мають право від імені юридичної особи здійснювати повноваження сторони по справі.
Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.
Враховуючи те, що Житомирський інститут МАУП не є юридичною особою, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п.1 ст.80 ГПК України).
Крім того, в порушення ст.36 ГПК України, суд першої інстанції взяв до уваги документи (угода, додаткові умови, акти), які не засвідчені печаткою з відміткою "з оригіналом вірно" і не є доказами в розумінні зазначеної норми закону (а.с.8-15).
В протоколі судового засідання від 02.03.06р. не вказано, що оглядались оригінали вищевказаних документів.
Таким чином, судом першої інстанції прийнято рішення на підставі неналежних доказів.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені без всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст.43 ГПК України.
З огляду на викладене, судова колегія Житомирського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2006 року у справі №2/314 підлягає скасуванню, а провадження в даній справі - припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Житомирського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом задовільнити.
Рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2006 року у справі №2/314 скасувати і припинити провадження у справі №2/314.
Справу №2/314 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Щепанська Г.А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.:
1-до справи, 2,3-сторонам, 4-в наряд
друк. Кравчук Н.В.