Категорія №6.13
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2010 року Справа № 2а-1160/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ірметова О.В.
при секретарі Коробенко Т.М..
За участю сторін:
від позивача: Рубанцова Л.О.,
від відповідача: Случайна Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом < Текст > УПФУ в м. Ровеньки Луганської області до ВВДФССНВВПЗ України в м. Ровеньки про зобов"язання прийняти до відшкодування витрати на виплату і доставку виплаченої пенсії в разі втрати годувальника,-
ВСТАНОВИВ:
11 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов < Текст > УПФУ в м. Ровеньки Луганської області до ВВДФССНВВПЗ України в м. Ровеньки про зобов"язання прийняти до відшкодування витрати на виплату і доставку виплаченої пенсії в разі втрати годувальника.
Свій позов УПФУ в м.Ровеньки обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії у зв’язку з втратою годувальника з 12.10.2005 року. В березні 2009 року УПФУ в м. Ровеньки отримало копію довідки про причинний зв’язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом від 28.07.2006 року про, зв'язок смерті ОСОБА_2. з професійним захворюванням. УПФУ в м. Ровеньки в березні 2009 року суму пенсії ОСОБА_1. за період з 01.03.2006 року по 28.02.2009 року було включено до списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток № 1 до Порядку), який щомісячно надсилається органу фонду для проведення звірки та подальшого відшкодування сум пенсій.
Відшкодування сум пенсій та витрат з їх доставки провадиться відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (надалі - Порядок відшкодування).
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що Порядком відшкодування не встановлено обмежень щодо періодів виплати пенсії які включаються до цього списку. Тому до списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток № 1 до Порядку) за березень 2009 року була включена сума пенсії, виплачена ОСОБА_1. за період з 01.03.2006 року по 28.02.2009 року в розмірі 9693,90 грн. та сума пенсії за березень 2009 року. Але відповідач сума пенсії за березень 2009 року була прийнята до відшкодування, решта суми, а саме 9693.90 - ні, мотивуючи тим, що вона несвоєчасно пред'явлена до відшкодування. У зв’язку з чим, представник позивача просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що Порядком відшкодування не передбачене включення до поточного місяця суми відшкодування за минулі місяці чи роки, які своєчасно не були включені помісячно та не відшкодовувалися своєчасно з вини самого позивача. Крім того, представник відповідача зазначив, що є розбіжності між Законом України «Про пенсійне забезпечення»та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»щодо призначення пенсії у разі втрати годувальника.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено пенсійною справою, що ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в березні 2009 року надала до УПФУ в м. Ровеньки довідку про причинний зв’язок смерті її чоловіка ОСОБА_2. з професійним захворюванням, у зв’язку з чим позивачем було здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії у разі втрати годувальника за загальним захворюванням, призначеної з 12.10.2005 року.
На підставі розпорядження 158618 від 05.02.2010 року, яким було здійснення перерахунок пенсії ОСОБА_1., було складено акт щомісячної звірки витрат за особливими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року, в якому було зазначено список осіб, яким виплачено пенсії за період з 01.03.2006 року по 28.02.2009 року, серед яких є ОСОБА_1. (зворотній бік а.с.7). На день перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1. було повних 56 років.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що в березні 2009 року ОСОБА_1. надала довідку про причинний зв’язок смерті чоловіка з професійним захворюванням. Встановлено причинний з’язок з профзахворюванням з 08.12.2005 року, тому відповідно до чинного законодавства позивачем було здійснено перерахунок пенсії з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2006 року.
Згідно зі ст. 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі —щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Так, відповідно до ст.33 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом “д” пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.
Статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, —незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім’ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
З аналізу зазначених норм Законів, які визначають поняття непрацездатність членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, вбачається розбіжність у їх визначенні.
Суд виходить з того, що на момент призначення 13.05.2005 року пенсій у зв’язку з втратою годувальника за загальним захворюванням ОСОБА_1. мала право на її отримання, а довідка про причинний зв’язок смерті її чоловіка з професійним захворюванням була надана в березні 2009 року з вини отримувавча пенсії, провини позивача УПФУ в м. Ровеньки щодо несвоєчасності подання акту щомісячної звірки витрат не має.
Відшкодування сум пенсій та витрат з їх доставки провадиться відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (надалі - Порядок відшкодування).
Пунктом 4 зазначеного Порядку відшкодування визначено, що "відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України „Про пенсійне забезпечення", „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатної та інших нормативно-правових актів, а саме сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядком відшкодування не встановлено обмежень щодо періодів виплати пенсії які включаються до цього списку.
За таких підстав суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо зобов’язання прийняти до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги за адміністративним позовом < Текст > УПФУ в м. Ровеньки Луганської області до ВВДФССНВВПЗ України в м. Ровеньки про зобов"язання прийняти до відшкодування витрати на виплату і доставку виплаченої пенсії в разі втрати годувальника задовльнити.
Зобов’язати Відділ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області прийняти до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсії у зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_1 за період з 01.03.2006 року по 28.02.2009 року у розмірі 9693,90 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу —з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 13 квітня 2010 року.
Суддя Ірметова О.В.