Категорія -21

Справа № 22 Ц- 426/2009 р.

Суддя 1-ї інстанції: Локтіонова О.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

УХВАЛА

2009р., лютого місяця, 25 дня Судова колегія судової палати в

цивільних справа х Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Колосовського С.Ю.

Шолох З.Л.

при секретарі: Фірсовій Т.В.

за участю

позивача - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

представників - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15.12.2008 р., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання доручення та договору дарування права на земельний пай, посвідчене сертифікатом, недійсним,

встановила:

13.12.2007 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання доручення та договору дарування права на земельний пай посвідченого сертифікатом, недійсним,

Позивач зазначав, що він є сином та спадкоємцем першої черги ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_7 була власником сертифікату на земельний пай площею 8, 52 га на землях колишнього КСП «Мирний», вартістю 61.945, 45 грн.

За посвідченим секретарем Мирнівської сільської ради від 21.03.2000 р. дорученням, виданим ОСОБА_7 ОСОБА_8, остання від її імені уклала договір дарування від 23.03.2000 р. про відчуження права на земельний пай колишньому голові цього ж КСП ОСОБА_4

Оскільки на час видачі доручення ОСОБА_7 була незрячою та не могла без рукоприкладства підписати будь-яку угоду, то слід вважати, що оспорювані угоди вчинені без вільного на те її волевиявлення.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15.12.2008 р. постановлено про визнання доручення та договору дарування права на земельний пай недійсними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду наявним доказам та дійсним обставинам справи.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, судова колегія приходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 Відповідно до вимог ст. 48 ЦК (1963 p.), яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, згідно з правилами п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, може бути визнана недійсною угода, яка не відповідає вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., була власником сертифікату на земельний пай площею 8, 52 га на землях колишнього КСП «Мирний», вартістю 61.945, 45 грн.

За життя вона хворіла на термінальну глаукому обох очей і фактично була незрячою.

21.03.2000 р. секретарем Мирнівської сільської ради було посвідчене дорученням, від імені ОСОБА_7, за яким ОСОБА_8, уповноважувалася від її імені укласти договір дарування, належного їй права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом НОМЕР_1, виданного Жовтневою райдержадміністрацією від 22.03.2000 р.

22.03.2000 р. нотаріусом посвідчено договір, за яким ОСОБА_8, від імені ОСОБА_7 подарувала, належне їй право на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом НОМЕР_1, ОСОБА_4

Порядок та умови вчинення нотаріальних дій, які посвідчуються посадовими особами виконавчих комітетів сільських селищних, міських рад визначався, діючою на час складення доручення, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 р. № 22/5 (далі - Інструкція).

Приписом п. 15 Інструкції, зокрема передбачено, що нотаріальні дії, вчиненні з порушенням правил, встановлених цією Інструкцією, вважаються недійсними.

Оскільки на час видачі доручення ОСОБА_7 була незрячою та не могла без рукоприкладства підписати будь-яку угоду, то секретар сільради, відповідно до вимог п.13 Інструкції мала прочитати їй вголос текст доручення та зробити про це відмітку на цьому ж документі, а також вжити заходів для підписання доручення іншою особою з відповідним записом про це, або ж самою ОСОБА_7

Крім того, в разі посвідчення доручення за межами приміщення сільради на посвідчуваному документі та в реєстрі нотаріальних дій має бути зроблений запис про вчинення нотаріальної дії у певному місці.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну правову оцінку наданим доказам і достовірно з'ясував, що посвідчення доручення вчинене з порушенням приписів Інструкції.

Зокрема, доручення підписане не ОСОБА_7, а іншою особою, але запису про це, ні на посвідченому документі, ні в реєстрі нотаріальних дій не зроблено.

Посвідчення доручення відбувалося за межами приміщення сільради, але про це також відповідного запису немає.

Встановивши ці обставини, суд прийшов обгрунтованого висновку про невідповідність угоди вимогам закону, та її недійсність.

Обгрунтований належними доказами також і висновок суду про недійсність угоди дарування права на земельний пай, як вчинений особою, що не мала відповідних повноважень на вчинення цієї угоди від імені власниці земельного паю.

Порушене право підлягає захисту, якщо не пропущено без поважних причин строку позовної давності.

 З'ясовуючи це питання, суд обгрунтовано виходив з того, що про наявність оспорюваних угод позивач дізнався лише у 2007 р. та пред'явив позов в межах строку позовної давності, визначеного законом.

Застосування судом норм ЦК (1963 р), всупереч помилковому посиланню позивача на норми чинного ЦК України, як на підстави позову, не є виходом за межі позовних вимог, оскільки позивач фактично посилався на порушення правил вчинення нотаріальних дій, які відповідно до вимог Інструкції та положень ст. 48 ЦК (1963 р.) є підставою визнання оспорюваних угод недійсними.

Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованності висновків суду з питань застосування позовної давності та недостовірності інших доказів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначені висновки та докази оцінювались судом у сукупності з іншими фактичними даними, які достовірно свідчать про порушення правил вчинення оспорених нотаріальних дій та наявність обставин, що дають підстави суду для захисту порушеного права позивача.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15.12.2008 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.