УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Пнівчук О.В.,

Фединяка В.Д.,

секретаря Пожар Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2008 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до гаражного кооперативу № 5 в особі голови кооперативу ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації змін до установчих документів від 21.05.2008 року номер запису 11191050001006678 та зобов'язати в місячний термін провести загальні збори членів кооперативу у відповідності до вимог Закону України «Про кооперацію» та статуту.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2008 року відмовлено у відкритті провадження у справі посилаючись на те, що заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування даної ухвали суду та відкрити провадження по справі, посилаючись на те, що гаражний кооператив не є господарським товариством, а позивач по справі є фізичною особою, і тому даний спір не підвідомчий господарському суду, а повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні апелянт доводи скарги підтримав.

Заслухавши доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

Справа № 22-ц-27/2009р. Головуюча у І інстанції: Перегінець Л.В.

№ 22-ц-1632/2008р.

Категорія 3 Суддя-доповідач: Гвоздик П.О.

приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В оскаржуваній ухвалі суд посилається на ч. 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з кооперативних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

З таким висновком суду погодитися не можна оскільки, статтею 80 Господарського кодексу України закріплено вичерпний перелік господарських товариств, і з якого виходить, що гаражний кооператив не є господарським товариством.

Судом першої інстанції не було взято до уваги те, що позивач ОСОБА_1 являється фізичною особою.

Виходячи з вищевказаного та з врахуванням Практики Верховного Суду України, щодо розгляду судами корпоративних спорів, спори, пов'язані з діяльністю інших юридичних осіб, які за своїм змістом є близькими до спорів, що виникають з корпоративних відносин, проте, якщо хоча б однією зі сторін спору є фізична особа, непідвідомчі господарським судам.

Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тому, позов заявлений ОСОБА_1 до гаражного кооперативу №5 повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд при постановленні вищезазначеної ухвали порушив вимоги процесуального законодавства при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, тому ухвала підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307; 312-315; 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2008 року по даній справі скасувати, питання відкриття провадження передати на новий розгляд до Івано-Франківського міського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.