ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"15" серпня 2006 р. | Справа № 1/115-06-3047 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 63 від 04.07.2006 року.
за участю представників:
Від позивача: Калініна С.В.
Від відповідача: Тимченко А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія ”Візит”, м. Ізмаїл, Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області
від 21 червня 2006 року
у справі № 1/115-06-3047
за позовом Українського державного центру радіочастот „Укрчастотнагляд” в особі Одеської філії Українського державного центру радіочастот „Укрчастотнагляд”, м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія ”Візит”, м. Ізмаїл, Одеської області
про стягнення 2340 грн.
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 р. Український державний центр радіочастот „Укрчастотнагляд” в особі Одеської філії Українського державного центру радіочастот „Укрчастотнагляд” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Телерадіокомпанія ”Візит” про стягнення 2340 грн. боргу, що виник у зв’язку з неоплатою виконаних робіт з державного нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності технічних засобів систем кабельного телебачення за період з 01.10.2004 р. по 01.07.2005 р. згідно з договором № 90/1 від 17.09.2003 р.
ТОВ „Телерадіокомпанія ”Візит” позов не визнала вказуючи на те, що позивачем не надано доказів щодо переходу до нього прав та обов’язків за договором № 30/1 від 17.09.2003 р., актів, які б підтверджували виконання робіт згідно з вказаним договором, а відповідач не є телерадіоорганізацією і надання послуг кабельного телебачення здійснює без використання радіочастотного ресурсу та відповідних каналів мовлення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.06.2006 р. у справі (суддя Гарник Л.Л.) позов задоволено з мотиву його обґрунтованості та доведеності.
ТОВ Телерадіокомпанія „Візит” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи. При цьому скаржник посилається на те, що доказів існування договірних відносин між сторонами позивач не надав, а необхідність у послугах позивача відсутня, що підтверджується рішенням Верховного Суду України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.09.2003 року між Державною інспекцією електрозв’язку по Одеській області та ТОВ Телерадіокомпанія „Візит” (замовник) було укладено договір № 90/1 згідно умов якого Державна інспекція зобов’язалася виконувати роботи з державного нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності РВП та технічних засобів систем кабельного телебачення, а телерадіокомпанія зобов’язалася виконувати свої зобов’язання щодо використання вищеозначених засобів згідно з діючим законодавством та здійснювати своєчасно оплату вищезгаданих робіт. Умовами даного договору сторони, зокрема, встановили, що перелік та вартість робіт надається у додатку № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною; роботи вважаються виконаними в повному обсязі у разі забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та технічних засобів систем кабельного телебачення, які належать замовнику, а також при відсутності скарг останнього на радіозавади; замовник оплачує виконані роботи за договором шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок Державної інспекції за поточний місяць до 15 числа кожного місяця на підставі виставленого рахунку; виконання робіт може підтверджуватися відповідним двостороннім актом складеним на вимогу однієї із сторін договору; договір діє до 17.09.2004 року і вважається автоматично продовженим кожний раз на рік, якщо жодна із сторін договору за 30 днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі ( п. п. 3.2, 3.4, 3.5, 3.7, 6.1, 6.2).
Отже, між сторонами у справі на підставі даного договору склалися цивільно –правові відносини, зміст яких становлять їх взаємні права і обов’язки щодо виконання обумовлених робіт та їх приймання і оплати (ст. ст. 4, 151 ЦК УРСР).
Згідно з додатком № 1 до даного договору вартість робіт за рік складає 3120 грн., за місяць –260 грн.
Виставлені позивачем відповідачеві рахунки № 1654 від 01.10.2004 р., № 33 від 05.01.2005 р., № 731 від 21.04.2005 р. загальною сумою 2340 грн. на оплату виконаних згідно з вищевказаним договором робіт останній не оплатив, а претензію позивача № 1608 від 28.10.2005 р. з вимогою погашення виниклої заборгованості залишив без відповіді і задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Доказів належного виконання своїх зобов’язань за договором та оплати виставлених позивачем рахунків відповідач не надав.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими і підставно були задоволені місцевим господарським судом.
Доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи встановлених господарським судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Як вбачається з Положення про Одеську філію Українського державного центру радіочастот, вона є правонаступником прав та обов’язків реорганізованої Державної інспекції електрозв’язку по Одеській області. У договірних зобов’язаннях правонаступництво тягне за собою автоматичну заміну сторони у договорі. Отже, у даному випадку правонаступництво має наслідком безумовну автоматичну цесію.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності угоди, якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, або якщо вона не визнана судом недійсною. Згідно з ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми угоди, яка встановлена законом, не має наслідком її недійсність, крім випадків встановлених законом. При цьому норми ст. ч. 1 ст. 513 ЦК України не містять імперативу щодо недійсності угоди про заміну кредитора у зобов’язанні вчиненої без додержання простої письмової форми.
Отже, оскільки договір № 90/1 від 17.09.2003 р. в судовому порядку недійсним не визнавався, достроково не розірваний, то для боржника продовжує діяти презумпція, за якою в любому випадку зобов’язання має бути виконано.
Посилання скаржника на відсутність необхідності в послугах позивача є недоречним, оскільки з письмовими пропозиціями щодо припинення дії договору або його дострокового розірвання він до позивача не звертався.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви відповідача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування,
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 21 червня 2006 року у справі № 1/115-06-3047 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Телерадіокомпанія ”Візит” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.