У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.08.06                                                                                       Справа №14/130

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Коробка Н.Д.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Соколові А.А.

за участю представників:

позивача:Іванов О.О. – дов. №3902 від 21.11.05р.

відповідача:  Литвиненко С.В. – дов. №18-92 від 09.03.06р., Назаренко В.І. – дов. №18-23 від 14.09.05р.

від ДВС: Васильєва Ю.М. – наказ №32/н від 08.11.05р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.05.2006р. у справі  № 14/130

За позовом: Акціонерного комерційного банку “Райффайзенбанк України”, м. Київ                                                        

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя

про стягнення суми

за скаргою відповідача на дії ДВС  у Заводському районі м. Запоріжжя та визнання недійсною постанови від 20.03.2006 року про відкриття виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2104 від 31.07.2006 року справа №14/130 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Коробки Н.Д., Юхименка О.В.

Колегія суддів прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2006р. у справі №14/130 (суддя Хоролець Т.Г.) відмовлено у задоволенні скарги на дії та бездіяльність ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя.

Ухвалу мотивовано тим, що при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ВАТ “Запорізький завод феросплавів” подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, винести нову ухвалу, якою скаргу задовольнити. При цьому посилається на порушення норм законодавства про виконавче провадження. Зазначає, що відповідно до ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягнутої суми. Тобто законом встановлено, що стягнення виконавчого збору та, відповідно, розмір збору, належний до стягнення з боржника, залежить від ступеню виконання виконавчого документу. Оскільки на час винесення суб’єктом оскарження постанови від 03.04.06р. виконавчий документ по справі №14/130 виконаний не був, тому відсутні підстави для стягнення з ВАТ “Запорізький завод феросплавів” сум виконавчого збору. Також заявник посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам виконавчого документу, передбаченим ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідач посилається на те, що відповідь на будь – яке клопотання чи заяву сторін виконавчого провадження має бути оформлена постановою державного виконавця. Така форма реагування на звернення учасника виконавчого провадження, як лист, чинним законодавством про виконавче провадження не передбачена. В даному випадку, за результатами розгляду клопотання боржника від 28.04.06р. ДВС не лише не виносилась відповідна постанова, але й не виконано вимогу закону про надіслання відповіді адресатові з супровідним листом.

У судовому засіданні представники ВАТ “Запорізький завод феросплавів” підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі.                                      

АКБ “Райффайзенбанк України” у відзиві на апеляційну скаргу та його представники у судовому засіданні вказали на законність винесеної судом ухвали. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на безпідставність вимог апеляційної скарги, оскільки дії державного виконавця по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору на виконання наказу №14/130 від 03.03.06р. вчинені у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

В силу ст.ст.101, 106 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційного подання і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду подання по суті без присутності представників сторін.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.06р. до ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя надійшла заява АКБ “Райффайзенбанк України” про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 03.03.06р. у справі №14/130 про стягнення з ВАТ «Запорізький завод феросплавів» на користь АКБ “Райффайзенбанк України” 622688 доларів США 61 цент – процентів за безпідставне користування грошима, 207562 долари США 87 центів – трьох процентів річних від суми заборгованості, 321 долар США 07 центів державного мита та 118грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

20.03.06р. державним виконавцем, на підставі ст.ст.3,18,24 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. (а.с.54).

Відповідно до пунктів 2,3 зазначеної Постанови, ВАТ «Запорізький завод феросплавів» надано строк для добровільного виконання наказу господарського суду Запорізької області №14/130 від 03.03.06р. – до 27.03.06р. та зазначено, що при невиконанні рішення в наданий строк, воно буде виконане у примусовому порядку та буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягненої суми.

Вказана постанова була надіслана на адресу боржника заказною кореспонденцією.

28.03.06р. на адресу ДВС у заводському районі м. Запоріжжя надійшла заява АКБ “Райффайзенбанк України” про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу №14/130 у зв’язку з поданням до господарського суду скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки у встановлений термін рішення суду не було виконане ВАТ «Запорізький завод феросплавів» у добровільному порядку, 03.04.06р. державним виконавцем винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від фактично стягненої суми. (а.с.9).

04.04.06р. клопотання боржника про зупинення виконавчого провадження було розглянуте ДВС та направлена відповідь про відмову у його задоволенні, що підтверджується реєстром простої кореспонденції. (а.с.55).

ВАТ «Запорізький завод феросплавів»  звернувся до господарського суду з заявою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ніколаєвої І.Ю. ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя по не розгляду його клопотання про зупинення виконавчого провадження; визнати неправомірними дії державного виконавця по винесенню постанови від 03.04.06р. про стягнення з боржника виконавчого збору та  визнати недійсною та скасувати вказану постанову.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, ухвали постанови господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою. Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Стаття 1 Закону України “Про державну виконавчу службу” передбачає, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Заявник у своїй скарзі зазначає, що оскільки на час винесення постанови від 03.04.06р. на виконання наказу господарського суду Запорізької області №14/130 від 03.03.06р. з нього не було стягнуто будь – яких грошових коштів, то винесена постанова про стягнення виконавчого збору є незаконною.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» у   разі   невиконання  рішення  у  строк,  установлений  для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від  фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане  стягувачу за виконавчим документом… Постанова  про  стягнення  виконавчого  збору  виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При  наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була  стягнута  при попередньому виконанні… У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно стягнутої суми.

Порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору одразу ж після невиконання боржником виконавчого документу у добровільному порядку, а не з моменту стягнення з боржника коштів, підтверджується п.4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99р. №74/5, в якій зазначено, що у разі невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі 10% від належної до сплати суми.

Таким чином, зазначеним пунктом Інструкції регулюється порядок винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено саме розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню.

Оскільки боржником у встановлений строк рішення у добровільному порядку виконане не було, тому державним виконавцем ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яка передбачає, що він буде стягнутий після надходження грошових коштів по виконанню наказу вже в примусовому порядку.

Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена при першому надходженні виконавчого документа, після невиконання боржником виконавчого документа в добровільному порядку, в розмірі, як вказано в постанові - 10% від фактично стягнутої суми.

Таким чином, постанова відповідає вимогам Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій.

Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного, а також наступним:

Посилання заявника апеляційної скарги на невідповідність оскаржуваної постанови вимогам виконавчого документу, колегією суддів спростовуються на підставі додатку 28 до Інструкції про проведення виконавчих дій, яким встановлено форму постанови про стягнення виконавчого збору. Постанова від 03.04.06р. про стягнення з ВАТ «Запорізький завод феросплавів» виконавчого збору містить усі реквізити, передбачені Інструкцією.

Доводи відповідача про неправомірність не задоволення ДВС його клопотання про зупинення виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки відповідно до п.5 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення виконавчого провадження у зв’язку з оскарженням дій державного виконавця є правом державного виконавця, а не його обов’язком.  Заява боржника про зупинення виконавчого провадження була розглянута ДВС та 04.04.06р. на його адресу направлена відповідь. Крім того, ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією про проведення виконавчих дій не передбачено винесення постанови про задоволення або відмову в задоволенні клопотань сторонами виконавчого провадження.

Отже, порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не вбачається, підстави для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду відсутні

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106  ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.05.2006р. у справі № 14/130 - залишити без змін.

  

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Коробка Н.Д.  Юхименко О.В.