УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Адаменко О.Г.
Суддів Руснак А.П.
Павловської І.Г.
При секретарі Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до редакції інформаційно-аналітичної газети західного Криму «Донузлав-інформ», товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-сервіс» про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до редакції інформаційно-аналітичної газети західного Криму «Донузлав-інформ», товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-сервіс» про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в інформаційно-аналітичній газеті західного Криму «Донузлав-інформ» №1 від 8 травня 2009 року було опубліковано ряд статей, у яких розповсюджена недостовірна інформація щодо неї. Зокрема зазначено, що «підприємець підрядник без ліцензії був який-то ПП ОСОБА_5 із м. Горлівка (Донецька область)»; «працював підрядник без ліцензії»; що роботи ПП ОСОБА_5 по ремонту покрівлі на дитячому садочку «Якорьок» проведено із грубими порушеннями технологій проведення таких робіт та із завищенням об’ємів фактично виконаних робіт, що випливає із змісту статті, а саме, «після таких от ремонтів дахи, як правило, довго не служать», «… але невже дитячий садочок залатали так недбало? Нажаль, як виявилося, працював той самий підрядник без ліцензії», «Неякісна покрівля – не єдиний гріх недбайливого замовника». Крім того, в статті зазначено, що ОСОБА_5 є «земляком» виконуючого обов’язки голови селищної ради та внаслідок цього всі замовлення на капітальні ремонти будівель в смт. Новоозерне припадають на ПП ОСОБА_5 ОСОБА_7. Це просліджується за текстом статті: «Після таких от ремонтів із залученням «земляків» з м. Горлівки покрівлі, як правило, довго не служать», «… а гроші з бюджету продовжують литися «землякам». Також за змістом статті «Кінці у воду, сміття під землю» просліджується, що внаслідок ремонтних робіт, які проводить ПП ОСОБА_5, з’явився котлован на території 7-го військового містечка смт. Новоозерне, куди незаконно скидається сміття: «Неякісна покрівля – не єдиний гріх недбалого замовника. Коли потрібен нормальний «відкат», то і витрачатися на вивіз сміття при роботі з покрівлею якось не з руки. Мабуть з цієї причини і виник котлован зі сміттям на території 7-го військового містечка». Також за змістом тексту статті «Епізод-1. Як бюджетні кошти стають власними» вбачається, що замовлення на ремонт покрівель дитячого садочка «Якорьок» та АДРЕСА_1 був отриманий ПП ОСОБА_5 без проведення тендеру, що є порушенням законодавства, а саме: «…в селищі проводиться ремонт покрівель досить сумнівними особами, без будь-якої ліцензії та без тендеру…». Крім того зазначено, що внаслідок проведення ремонтних робіт ПП ОСОБА_5 збільшилися тарифи на комунальні послуги в смт. Новоозерне, що вбачається зі змісту тексту зазначеної статті, а саме: «А оскільки все взаємопов’язане, то не дивно, що після таких ремонтів стало потрібним збільшити комунальні тарифи…».
Інформація, що викладена відповідачем стосовно неї, не відповідає дійсності, порочить її честь, гідність та ділову репутацію. У зв’язку з розповсюдженням відповідачами цієї інформації їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у 5000 грн., а також матеріальну шкоду у сумі 81676 грн., яка складається з не отриманих прибутків внаслідок відмови від укладення договорів з боку Новоозерненської селищної ради, які змінили своє ставлення до позивача під впливом публікації у негативний бік. Просить зобов’язати редакцію газети опублікувати спростування інформації відносно ПП ОСОБА_5 ОСОБА_7, розмістивши його також на сайті в глобальній мережі Інтернет.
Протягом розгляду справи позивач позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди просила залишити без розгляду.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовлено. В частині відшкодування матеріальної шкоди позов залишено без розгляду.
Не погодившись з даним рішенням в частині відмови у задоволенні позову, представник ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить в цій частині рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, представник позивача зазначає, що висновок суду про те, що інформація, про спростування якої просить позивач, не принижує його честь, гідність і ділову репутацію, є необґрунтованим, оскільки в цій інформації йде мова про підприємницьку діяльність позивача, а саме неякісність проведених робіт по ремонту дахів в смт. Новоозерне.
Також невірним є висновок суду, що викладена інформація є оціночним судженням, оскільки публікації були проведені на підставі відповідей прокуратури м. Євпаторії і УВС м. Євпаторії, які є офіційними документами, а тому містять фактичні дані. Таким чином, суд порушив вимоги ст. 47-1 Закону України «Про інформацію».
Суд не врахував, що відповідач у порушення вимог ст. 302 Цивільного кодексу України, не зазначив у публікації, що викладена інформація отримана ним з відповідей на запити в прокуратуру та УВС м. Євпаторії.
Суд не надав відповідної оцінки показанням свідка ОСОБА_8 щодо недостовірності викладеної у публікації інформації, а також поясненням відповідача, які підтверджують ці показання. Крім того, суд прийняв як належний доказ копії відповідей на запити до прокуратури і УВС м. Євпаторії, не посвідчені у встановленому законом порядку, і не дослідив оригінали цих документів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди рішення не оскаржується, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України, не перевіряється.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5 про захист честі та гідності, суд першої інстанції виходив з того, що опублікована інформація стосується підприємницької діяльності позивача і не стосується сфери її приватного життя.
Крім того, суд дійшов висновку, що позивач здійснила невірне, помилкове тлумачення викладених у тексті словосполучень і не взяла до уваги в цілому зміст оцінювальних суджень автора статті щодо обставин, які стали відомі йому з офіційних листів-відповідей, отриманих ним з правоохоронних органів. Отже, вказана публікація є оцінкою діяльності позивача, а не твердженням про факти, а тому така публікація спростуванню не підлягає. У зв’язку з цим суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про захист ділової репутації і відшкодування моральної шкоди.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що в інформаційно-аналітичний газеті західного Криму «Донузлав-інформ» №1 від 8 травня 2009 року (засновник та видавник ТОВ «Крим-сервіс») на першій сторінці була опублікована стаття під назвою «Особливості Новоозерненської тарифікації», а на третій сторінці – стаття «Кінці у воду, сміття під землю».
В цих публікаціях критикувалася діяльність селищної ради і організації, яка здійснює обслуговування і утримання житлового фонду смт. Новоозерне, у тому числі і щодо проведення ремонту дахів із залученням приватного підприємця ОСОБА_5 При цьому було висловлено негативну оцінку якості ремонтних робіт.
Відповідно до абзацу 7 частини 2 ст. 47 Закону України «Про інформацію» відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.
За змістом ст. ст. 269, 270, 271 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать будь-якій фізичній особі та за своїм змістом уявляють собою можливість фізичної особи вільно, на свій розсуд визначати поведінку в сфері приватного життя.
Згідно з частиною 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Інформація, про спростування якої просить позивач, стосується лише її підприємницької діяльності і не зачіпає сфери її приватного життя.
Отже, суд обґрунтовано дійшов висновку, що підстав для захисту честі та гідності позивача ОСОБА_5 немає.
Як вбачається з матеріалів справи вказані публікації дійсно містять висловлювання, про спростування яких просить позивач, і достовірність яких не була доведена відповідачем. Проте, в контексті всієї статті за своїм змістом ці висловлювання є оціночними судженнями.
Згідно з вимогами ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Оскільки викладена в публікації інформація є критичною оцінкою діяльності відповідача як приватного підприємця, суд зробив правильний висновок, що вона не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості.
Крім того, у публікації «Епізод 1. Як бюджетні кошти стають особистими?», яка є складовою частиною статті «Особливості Новоозерненської тарифікації», було зазначено, що відомості про відсутність у ПП ОСОБА_5 відповідної ліцензії, проведення робіт з порушенням технології і завищення об’ємів робіт отримані з офіційних відповідей правоохоронних органів, а на четвертій сторінці цієї ж газети опубліковані відповіді прокурора міста Євпаторії і начальника Євпаторійського МВ ГУМВС України в АР Крим на звернення редакції, які дійсно містять таку інформацію.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оскільки відповідачем не були принижені честь та гідність ОСОБА_5 як фізичної особи, а передбачених законом підстав для захисту її ділової репутації немає, суд обґрунтовано відмовив і у задоволенні її вимог про відшкодування моральної шкоди.
Всі доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону і не спростовують висновків суду.
Будь-яких порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, судом першої інстанції не допущено.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив в оскаржуваній частині рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає це рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2009 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_5 до редакції інформаційно-аналітичної газети західного Криму «Донузлав-інформ», товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-сервіс» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: Адаменко О.Г. Руснак А.П. Павловська І.Г.