Справа № 543/5706/13-ц

Провадження № 2/242/43/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року                                                                м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Моцного О.С., при секретарі Відоновій О.О.. за участю представника відповідача Шашкова В.В., представника 3-ої особи – ДП «Селидіввугілля» - Капітонова В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове про стягнення суми одноразової допомоги та щомісячних платежів відшкодування шкоди, спричиненої професійним захворюванням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 14.11.2013 року звернувся до суду із позовом до відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове про стягнення суми одноразової допомоги та щомісячних платежів відшкодування шкоди, спричиненої професійним захворюванням, у якому зазначив, що він з 2002 року перебував у трудових відносинах з ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Кукрахівська». 06.05.2009 року йому первинно було встановлено 30 % втрати працездатності по профзахворюванню і третю групу інвалідності та встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірна течія, легенева недостатність першого ступеню. При розрахунку одноразової допомоги та щомісячних платежів відшкодування шкоди, спричиненої професійним захворюванням відповідачем була нарахована середньоденна заробітна плата 159 грн. 25 коп., тоді як при його розрахунку вона складає 169 грн. 58 коп. Вважає, що відповідачем неправильно розраховано суму середньодобового заробітку, в зв`язку з чим постанови відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове є незаконними і необґрунтованими, а довідка підприємства ВП «шахта Курахівська» є недостовірною. Просить суд стягнути з відповідача на його користь одноразову допомогу в зв`язку зі стійкою втратою професійної працездатності в розмірі виходячи з середньоденна заробітної плати в розмірі 169 грн. 58 коп., щомісячні виплати у зв`язку зі стійкою втратою працездатності в розмірі 30 % від середньоденна заробітної плати з дня винесення висновку МСЕК з 28.04.2009 року, а також стягнути понесені ним судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з клопотанням слухати справи у його відсутність та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю Шашков В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав зазначив, що постановою відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове від 02.06.2009 року позивачу були призначені страхові виплати у вигляді: допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 434 грн. 88 коп., одноразової допомоги у розмірі 40 140 грн. та щомісячних сум у розмірі 458 грн. 52 коп. При розрахунку страхових виплат були враховані положення ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання спричинили втрату працездатності» та п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням». Посилання позивача на постанову КМУ від 08.12.2009 року № 1266, вважає безпідставними, оскільки вона набула чинності 08.12.2009 року, тоді як виплати були призначені позивачу 02.06.2009 року. Крім того, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо застосування середньоденної заробітної плати у сумі 169 грн. 58 коп. такими що не підлягають задоволенню, оскільки період з вересня 2007 року по лютий 2008 року зазначений ним позові нічим не підтвердженим та необґрунтований. Також зазначив, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області в справі № 2-1791/2010 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля», відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове про відмову у стягнення грошових сум у рахунок погашення регресних виплат та відшкодування моральної шкоди, яке набрало чинності 23.03.2011 року, вирішувалися аналогічні позовні вимоги. В зв`язку з чим, просить суд закрити провадження по справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Представник третьої особи ДП «Селидіввугілля» ВП шахти «Курахівська» за довіреністю Капітонов В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив що посилання позивача на недостовірність довідки про обчислення його середньоденної заробітної плати для розрахунку страхових виплат є необґрунтованими, крім того, даний факт неодноразово встановлювався судами першої та апеляційної інстанції. В зв`язку з чим, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги позивача хоча і носять аналогічний характер щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог в справі № 2-1791/2010 за його позовом до ДП «Селидіввугілля», відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове про відмову у стягнення грошових сум у рахунок погашення регресних виплат та відшкодування моральної шкоди, яке набрало чинності 23.03.2011 року, натомість мають свої особливості та індивідуалізацію, зокрема у викладенні позивачем в позовних вимогах конкретної суми середньоденної заробітної плати в розмірі 169 грн. 58 коп., стягнення виходячи з цієї суми щомісячних виплат у зв`язку з втратою працездатності та у розмірі судових витрат. Тому доводи представника відповідача щодо закриття провадження по справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд вважає безпідставними.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та законодавство, що регулює дані спірні правовідносини вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.05.2009 року позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидове (далі ФССНВ та ПЗ)  з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку з отримання професійного захворювання під час роботи на ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля».

Згідно довідки КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювання» від 27.02.2009 року ОСОБА_1  встановлено діагноз хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірна течія, легенева недостатність першого ступеню. Захворювання професійне – первинно.

16.03.20009 року було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання, що стався з ОСОБА_1 .

Згідно висновку МСЕК від 06 травня 2009 року ОСОБА_1 було вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню з 06 травня 2009 року безстроково та визнаний інвалідом 3 групи.

Відповідно до п. 10 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання спричинили втрату працездатності» середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 року зі змінами внесеними постановою КМУ №193 від 22.02.2006 року, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

На підставі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з позовних вимог, позивач не погоджуючись з довідкою про встановлення середньоденною заробітної платив розмірі 159 грн. 25 коп., просить суд визнати правильною суму його середньоденної зарплати в розмірі 169 грн. 58 коп., посилаючись на, те що в  період з березня 2008 року по березень 2009 року він не працював, заробітну плату не отримував,  згідно  рішення Апеляційного суду Донецької області від 30.08.2010 року йому встановлено розмір середньоденної заробітної плати у розмірі 159 грн. 25 коп., що є підставою для перерахунку призначених страхових виплат.

В судовому засідання були досліджені матеріали цивільної справи № 2-1791-2010  та прийняте по даній справі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22.12.2010 року залишене без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.03.2011 року та встановлено, що довідка № 692 від 20.05.2009 року про середню заробітну плату для обчислення страхових виплат була предметом спору щодо нарахування регресних виплат позивачу, яка ретельно вивчалася та згідно даного рішення визнана такою, що відповідає вимогам діючого законодавства щодо встановлення розрахункового періоду та обчислення середнього заробітку позивачу для страхових виплат.

Суд вважає, що підстави для задоволення  позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь одноразової допомоги в зв`язку зі стійкою втратою професійної працездатності в розмірі виходячи з середньоденна заробітної плати в розмірі 169 грн. 58 коп., щомісячних виплат у зв`язку зі стійкою втратою працездатності в розмірі 30 % від середньоденна заробітної плати з дня винесення висновку МСЕК з 28.04.2009 року відсутні. Оскільки достовірність та правильність довідки  № 692 від 20.05.2009 року про середню заробітну плату позивача для обчислення страхових виплат неодноразово встановлювалася судами першої та апеляційної інстанції, тому відповідно ст. 61 ЦПК України цей факт доказуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено   частково, судові витрати присуджуються  позивачеві пропорційно  до  розміру  задоволених  позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь одноразової допомоги в зв`язку зі стійкою втратою професійної працездатності в розмірі виходячи з середньоденна заробітної плати в розмірі 169 грн. 58 коп., щомісячних виплат у зв`язку зі стійкою втратою працездатності в розмірі 30 % від середньоденна заробітної плати з дня винесення висновку МСЕК з 28.04.2009 року задоволенню не підлягають, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинило втрату працездатності», Постановою КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати доходу, грошового забезпечення для розрахунку виплат  за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням» № 1266 від 26.09.2001 року зі змінами, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-       

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове про стягнення суми одноразової допомоги та щомісячних платежів відшкодування шкоди, спричиненої професійним захворюванням – відмовити.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Моцний О.С.