ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

Копія

У Х В А Л А

і м е н е м                У к р а ї н и

7 грудня 2009 року                                                   м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого    ЛЕСЯ В.І. ,

суддів              НІКІТІНА Г.В., МОЦНОГО М.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України КОТЕЛЕВЦЯ М.В.,

 розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону від 16 жовтня 2009 року про порушення відносно нього кримінальної справи, за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 23 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону від 16 жовтня 2009 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 410 та ч. 3 ст. 358 КК України, стосовно старшого офіцера навчальної частини військового коледжу сержантського складу Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” майора ОСОБА_3, який на підставі наданих до фінансово-економічної служби факультету військової підготовки університету фіктивних документів про проживання в період відрядження до міста Києва з 13 по 19 листопада 2008 року в готелі ”Дружба”, незаконно отримав грошові кошти в розмірі 1467,36 грн. в рахунок відшкодування витрат за проживання.

ОСОБА_3 звернувся до військового місцевого суду Харківського гарнізону зі скаргою на вказану постанову.

Постановою судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 23 жовтня 2009 року скаргу заявника залишено без задоволення.

_____ ____________________________________________________________________________________

справа № 11- 69/2009                              головуючий у суді 1-ї інстанції Протасов В.И.

В апеляції ОСОБА_3, не заперечуючи фактичних обставин справи, які викладені в постанові про порушення кримінальної справи, не погоджується з постановою судді, просить її скасувати, а також скасувати постанову про порушення відносно нього кримінальної справи, мотивуючи це тим, що вони є незаконними та винесені без достатнього дослідження фактичних обставин справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково визнав достатність підстав для порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого                ч. 3  ст. 358 КК України, оскільки він не знав, що документи про проживання в готелі ”Дружба”, які він отримав від представника туристичної фірми на залізничному вокзалі в м. Києві, є фіктивними. Надаючи їх до фінансового органу, він реалізовував своє право на відшкодування витрат за проживання в період відрядження. Окрім того вважає, що згідно визначення ст. 1 Закону України ”Про правовий режим майна у Збройних Силах України” гроші не відносяться до військового майна, а тому справу й за ч. 1 ст. 410 КК України порушено безпідставно.

В апеляції також вказується, що постанова судді про залишення його скарги без задоволення постановлена з порушенням процесуального закону, оскільки оформлена з порушенням закріпленої в ст. 11 Закону України ”Про судоустрій України” вимоги щодо її форми, а саме через відсутність напису про ухвалення іменем України.

Заслухавши доповідь судді МОЦНОГО М.В., думку прокурора, який пропонував залишити апеляцію без задоволення, а також перевіривши матеріали провадження та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є безпосереднє виявлення слідчим, прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину. У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з врахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

З постанови ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону від 16 жовтня 2009 року вбачається, що стосовно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 410 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Підставою для цього були дані про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3, виявлені в ході прокурорської перевірки щодо додержання вимог чинного законодавства України при використанні бюджетних коштів на факультеті військової підготовки Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут ”.

Згідно постанови, ОСОБА_3 після повернення з відрядження подав до фінансового органу факультету документи про сплату за проживання в готелі ”Дружба” в м. Києві в період з 13 по 19 листопада 2008 року та незаконно отримав грошові кошти в розмірі 1467,36 грн. в якості компенсації витрат за проживання.

Як вбачається з повідомлення директора дочірнього підприємства Київський туристичний готель ”Дружба” від 14 жовтня 2009 року № 229, ОСОБА_3 в період з 13 по 19 листопада 2008 року в готелі не проживав та будь-яких коштів в касу готелю не вносив.

Згідно пояснень громадянки ОСОБА_5, головного бухгалтера дочірнього підприємства Київський туристичний готель ”Дружба”, надані їй для огляду квитанція № 102107 та квитанція до прибуткового касового ордеру, які представив ОСОБА_3  в фінансовий орган факультету, в готелі ”Дружба” не видавалися.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_3, він в період відрядження в м. Києві з 13 по 19 листопада 2008 року мешкав у квартирі свого знайомого, а документи про проживання готелі ”Дружба” отримав він представника туристичної фірми на залізничному вокзалі столиці, за що сплатив 1467, 36 грн.

Частиною 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 410 КК України за використання завідомо підробленого документу та вчинення посягання на військове майно, передбачена кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи щодо конкретної особи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення цієї постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З врахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону про порушення кримінальної справи було прийнято за наявності для цього відповідних приводів та достатніх даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочинів, передбачених ч. 1 ст. 410 та ч. 3 ст. 358 КК України, про що судом першої інстанції зроблені правильні висновки та прийнято обґрунтоване рішення про залишення скарги заявника без задоволення.

Доводи апеляції про те, що суд при розгляді скарги, не дав правової оцінки відсутності підстав для кваліфікації дій    ОСОБА_3 за названими статтями Кримінального кодексу України, чим порушив вимоги кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на даній стадії розслідування закон не зобов’язує його перевіряти, чи правильно кваліфіковано дії підозрюваного при порушенні кримінальної справи, оскільки кваліфікація діяння трансформується залежно від результатів слідства і остаточно визначається в акті обвинувачення.

Не може також вважатися обґрунтованим твердження апелянта про порушення судом процесуального закону при вирішенні його скарги, що виразилося у відсутності на бланку судового рішення напису, що воно  винесено іменем України.

Як вбачається з постанови суду, вона містить всі необхідні реквізити, як то герб та вказівку про її винесення від імені держави, а  відповідно до вимог кримінально-процесуального закону відсутність вказаних реквізитів не є підставою для скасування прийнятого суддею рішення.

 З урахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення судді про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову про порушення стосовно нього кримінальної справи є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

у х в а л и л а:

Постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 23 жовтня 2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову про порушення відносно нього кримінальної справи залишити без зміни, а апеляцію заявника - без задоволення.

    Головуючий

Судді

З оригіналом згідно:

суддя військового апеляційного суду

Військово-Морських Сил М.В. Моцний