ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

Копія

У Х В А Л А

і м е н е м                У к р а ї н и

18 грудня 2009 року                                                   м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого    ЛЕСЯ В.І. ,

суддів              НІКІТІНА Г.В., МОЦНОГО М.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України КОТЕЛЕВЦЯ М.В. та захисника-адвоката ОСОБА_3,

 розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України від 21 жовтня 2009 року про порушення відносно нього кримінальної справи, за апеляцією ОСОБА_4 на постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 30 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України від 21 жовтня 2009 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 366 КК України, стосовно начальника відділення матеріально-технічного забезпечення Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону підполковника ОСОБА_4, який в період з грудня 2007 року по березень 2009 року та з травня по вересень 2009 року вносив в офіційні документи – табелі обліку робочого часу підпорядкованих йому працівників лазнево-прального комбінату завідомо неправдиві відомості про відпрацювання начальником комбінату ОСОБА_5 робочого часу у вказані вище періоди, в той час фактично вона на роботу не виходила і службові обов’язки не виконувала. Заповнені табелі спрямовувалися до бухгалтерії центру для нарахування ОСОБА_5 заробітної плати, яку ОСОБА_4 отримував через банкомати в м. Севастополі за допомогою банківської пластикової картки ОСОБА_5 та отримані кошти використовував _____ ____________________________________________________________________________________

справа № 11- 72/2009                             головуючий у суді 1-ї інстанції Щербаков В.В.

на власний розсуд. В описаний спосіб ОСОБА_4, зловживаючи своїм посадовим становищем, заволодів іншим військовим майном – грошовими коштами на загальну суму 45180, 89 грн.

ОСОБА_4 звернувся до військового місцевого суду Севастопольського гарнізону зі скаргою на вказану постанову.

Постановою судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 30 листопада 2009 року скаргу заявника залишено без задоволення.

В апеляції ОСОБА_4 не погоджується з постановою судді, просить її скасувати, а також скасувати постанову заступника військового прокурора про порушення відносно нього кримінальної справи, мотивуючи це тим, що вони є незаконними, а для порушення кримінальної справи відсутні достатні підстави. Також обвинувачений просить відмовити в порушенні кримінальної справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що факти внесення ним в табелі обліку робочого часу неправдивих відомостей стосовно ОСОБА_5 та подача їх до бухгалтерії, а також отримання ним заробітної плати ОСОБА_5 не мали свого об’єктивного підтвердження при порушенні кримінальної справи. Окрім того в матеріалах перевірки відсутні відомості про заволодіння ним коштами з використанням службового становища.  

 Заслухавши доповідь судді МОЦНОГО М.В., пояснення захисника на підтримання апеляції та думку прокурора, який пропонував залишити апеляцію без задоволення, а також перевіривши матеріали провадження та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є безпосереднє виявлення слідчим, прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину. У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з врахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

З постанови заступника військового прокурора Військово-Морських Сил від 21 жовтня 2009 року вбачається, що стосовно ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 410 КК України.

Підставою для цього були дані про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_4, виявлені в ході прокурорської перевірки щодо додержання службовими особами Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону вимог законодавства під час нарахування та виплати заробітної плати.

Згідно постанови, на початку липня 2007 року, з метою збільшення свого трудового стажу, громадянка ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_4, який запропонував їй фіктивно працевлаштуватися на посаду начальника лазнево-прального комбінату шпиталю, а за те, що ОСОБА_5 буде нараховуватися стаж роботи без фактичного виконання трудових обов’язків, ОСОБА_4 буде отримувати належну їй заробітну плату.

2 жовтня 2007 року ОСОБА_5 було прийнято на посаду начальника лазнево-прального комбінату та видано зарплатну банківську картку, яку вона передала ОСОБА_4. На виконання домовленості ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 на роботу не виходить та службові обов’язки не виконує, вносив до офіційних документів – табелів обліку робочого часу підпорядкованих йому працівників лазнево-прального комбінату в період з грудня 2007 року до березня 2009 року та з травня по вересень 2009 року неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_5 робочого часу, а відповідні табелі спрямовував до бухгалтерії для нарахування заробітної плати. За вказані вище періоди часу ОСОБА_4, використовуючи банківську картку ОСОБА_5, у банкоматах міста отримав нараховану їй заробітну плату в загальній сумі 45180, 89 грн.

Як вбачається з матеріалів, які слугували підставою для порушення кримінальної справи, викладені у постанові про порушення кримінальної справи обставини підтверджуються поясненням самої ОСОБА_5 та поясненнями посадових осіб Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також іншими матеріалами прокурорської перевірки.

Частиною 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 410 КК України за вчинення службового підроблення та посягання на військове майно, яке вчинено військовою посадовою особою, передбачена кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи щодо конкретної особи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення цієї постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З врахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення заступника військового прокурора Військово-Морських Сил про порушення кримінальної справи було прийнято за наявності для цього відповідних приводів та достатніх даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 410 КК України, про що судом першої інстанції зроблені правильні висновки та прийнято обґрунтоване рішення про залишення скарги заявника без задоволення.

Твердження ОСОБА_4 про відсутність на час порушення кримінальної справи достатніх даних про його обов’язки заповнювати табелі обліку робочого часу та внесення особисто ним відомостей в ці документи, а також про передачу йому ОСОБА_5 своєї банківської картки та отримання її заробітної плати, що, на думку апелянта, являється підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи, є безпідставним.

На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об’єктивних ознак, що характеризують подію злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Як видно з матеріалів провадження, викладені в постанові про порушення кримінальної справи обставини скоєних         ОСОБА_4 протиправних діянь, знаходять своє об’єктивне підтвердження в матеріалах, на підставі яких було порушено справу, та свідчать про наявність в його діях ознак інкримінованих злочинів.    

З урахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення судді про залишення без задоволення скарги ОСОБА_4 на постанову про порушення стосовно нього кримінальної справи є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

у х в а л и л а:

Постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 30 листопада 2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_4 на постанову про порушення відносно нього кримінальної справи залишити без зміни, а апеляцію заявника - без задоволення.

    Головуючий

Судді

З оригіналом згідно:

суддя військового апеляційного суду

Військово-Морських Сил М.В. Моцний