Справа № 2 – 633/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

15 квітня 2010 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Таран І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом фізичної особи, ОСОБА_1 до фізичної особи, ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

                            В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та прохала суд ухвалити рішення, котрим розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 25 листопада 1995 року Палацом шлюбів м.Кременчука, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №1675.

На обгрунтування заявлених вимог позивачка вказувала, що фактично шлюбно – сімейні  відносини з відповідачем остаточно припинені з грудня 2009 року, зважаючи на різні характери, непримиримі протиріччя в поглядах на життя та вирішення побутових проблем, між ними почали виникати непорозуміння та сварки, що призвело до втрати один до одного почуття любові та поваги. Крім того позивачка вказувала, що відповідач почав вживати спиртними напоями та будучи в стані алкогольного сп”яніння, ображав її, застосовував фізичне насильство. Від шлюбу вони мають малолітню дитину, доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка вважає, що їх сім”я розпалась остаточно, вони проживають окремо, у кожного своє життя, практично не спілкуються, спільного господарства не ведуть, в обох відсутнє бажання та наміри відновити нормальні сімейні стосунки.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з підстав викладених в позові та з урахуванням здобутих в справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, погодився, що їх шлюб існує формально, все ж таки бажав зберегти сім”ю з позивачкою. Остаточне питання щодо розірвання шлюбу залишив на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:

Судом встановлено, що шлюб між сторонами в справі зареєстрований 25 листопада 1995 року Палацом шлюбів м.Кременчука, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №1675.

У обох сторін це перший шлюб.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. (свідоцтво про народження серії 1 – КЕ №002290).

 Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом достовірно встановлено, що фактично шлюбні відносини між сторонами припинені з  грудня 2009 року, з цього часу сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть.     Сторонам надався строк на примирення, який позитивного результата не дав, сторони спільної згоди в частині відновлення шлюбно – сімейних відносин не досягли, позивачка категорично налаштована на розлучення і не бажає миритися з відповідачем.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 наполягала на розлученні з відповідачем, наміру відновлювати стосунки з ним не бажає.

Почуття поваги та любові між ними втрачені. Бажання та наміру відновити нормальні сімейні стосунки у сторін відсутнє.

Спір про розподіл спільно нажитого майна та про місце проживання дитини між сторонами відсутній.

Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку, що подальше збереження цієї сім’ї за таких відносин між подружжям, призведе до порушення принципу існування сім’ї – добровільного союзу жінки та чоловіка, отже позовні вимоги є правомірними і обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому слід розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Тищенко) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований, 25 листопада 1995 року Палацом шлюбів м.Кременчука, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №1675. Витрати з отримання свідоцтва про розірвання шлюбу, сплати державного мита в сумі 17 грн. 00 коп., покласти на ОСОБА_2. ОСОБА_1 від сплати витрат з отримання свідоцтва про розірвання шлюбу – звільнити. Малолітню дитину, доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір”ю – ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 112, 114 СК України, -

Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Тищенко) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований, 25 листопада 1995 року Палацом шлюбів м.Кременчука, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №1675 – розірвати.

Витрати з отримання свідоцтва про розірвання шлюбу, сплати державного мита в сумі 17 грн. 00 коп., покласти на ОСОБА_2.

ОСОБА_1 від сплати витрат з отримання свідоцтва про розірвання шлюбу – звільнити.

Малолітню дитину, доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір”ю – ОСОБА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції до Полтавського апеляційного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подяється протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавськоі області  через Крюківський райсуд.

Суддя:             Т.І.Усенко