ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року березня 19 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

у відсутність осіб, які беруть участь у провадженні і про час та місце судового розгляду належно повідомлені,

Москальцем П. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає на АДРЕСА_1

підданий стягненню за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 гривень, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 11.02.2010 о 08 год. 00 хв. на вулиці Калініна у с. Єлизаветівці Петриківського району в умовах ожеледі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, обрав під час зустрічного роз’їзду інтервал, не убезпечивши свої дії, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, спричинивши зіткнення з автобусом «БАЗ», д/н НОМЕР_2, з їх пошкодженням.

Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує вчинення ним проступку і посилається на недоведеність динаміки зіткнення та місця події, які суддя вважала встановленими, оскільки допитані свідчи захисту вказували на те, що його автомобіль стояв на узбіччі, надаючи дорогу автобусу.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи і перевіривши в межах апеляційної скарги законність та обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

Особа, яка притягається до відповідальності, послідовно давала одні й ті ж самі пояснення щодо дорожньої обстановки, але під час судового розгляду в порушення ст. 252 КУпАП не усунуті сумніви і протиріччя в поясненнях причетних до пригоди водіїв та між об’єктивними фактичними даними, що є істотним, внаслідок чого докази не оцінені на їх вірогідність кожного окремо та в сукупності і, як наслідок, на їх достатність для спростування заперечень ОСОБА_2

Як вбачається з протоколу огляду місця події ( а.с. 3-5 ) та фотознімків на місці пригоди ( а.с. 14-15, 17-24 ) транспортні засоби в обстановці зустрічного роз’їзду і заносу автобусу ліворуч в умовах ожеледі зіткнулися в місці розширення дороги, і після зіткнення автомобіль «Шевроле» залишився на смузі свого напрямку руху лише лівим боком на відстані 0,4 м задньою лівою віссю до правого краю проїзної частини, а інша частина автомобіля знаходилася на узбіччі, тоді як автобус за наявної вільної смуги свого напрямку руху в момент зіткнення за ширини проїзної частини біля 15 м знаходився на смузі зустрічного руху на відстані 8,4 м від правого краю проїзної частини за ходом свого руху, отримавши здертя лакофарбового покриття на куті переднього бампера праворуч та розбитий лівий передній покажчик повороту, а також здертя заднього бамперу ліворуч без будь-яких подряпин вздовж лівої бокової частини кузова автобусу. Цими доказами також підтверджується розташування на місці пригоди автомобіля і автобуса, за якого задній бампер автобуса дотикається до середини лівих передніх дверцят автомобіля, який при цьому отримав здертя лакофарбового покриття в завершенні задніх лівих дверцят і нашарування синьої фарби автобуса вздовж його лівого заднього надкрилка.

Належить відхилити як неправдиві показання іншого водія ОСОБА_3 ( а.с. 7 ) про наявність лише однієї колії на дорозі з огляду на їх суперечність об’єктивним даним про стан дорожнього покриття і можливість роз’їзду, добутим з фотознімків ( а.с. 18, 19 ).

Характер пошкоджень з зафіксованим розташуванням транспортних засобів один до одного на місці пригоди безспірно свідчить про удар лівим кутом переднього бамперу автобуса у завершення лівих задніх дверцят автомобіля в обстановці подальшого руху автобуса юзом вперед із заносом ліворуч його заднього частини, в ході якого відбувся боковий удар у ліве люстерко заднього виду, на що також вказують розколени на склі передніх лівих дверцят і вм’ятина на корпусі люстерка, який подряпин, окрім початку вм’ятини, не має. Ці добуті об’єктивні фактичні дані повністю узгоджуються з даними показань свідка захисту ОСОБА_4 про зупинку автомобіля на узбіччі ще до контакту з автобусом, що сунувся на автомобіль в заносі, у зв’язку з чим пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через суперечність щодо швидкості руху автомобіля, а також через те, що жодна з них не бачила момент зіткнення, бо лише його чула, не можуть визнаватися достатніми для спростування свідчень зі сторони захисту та сумнівів у динаміці контакту за версією обвинувачення.

Звідси, висновок судді в постанові про утруднений зустрічний роз’їзд для водія автомобіля наявною на його смузі руху перешкодою у формі автобуса не може ґрунтуватися виключно на неперевірених іншими даними показаннях причетного до дорожньо-транспортної пригоди іншого водія автобуса, внаслідок чого апеляційний суд дійшов переконання, що суддя поклав в основу своїх висновків виключно версію обвинувачення, не переконавшись в її істинності, внаслідок надання доказам обвинувачення в порушення ст. 252 КУпАП заздалегідь встановленої сили.

Відповідно, належить дійти висновку, що у з’ясованій дорожній обстановці автомобіль «Шевроле» за своїм напрямком руху зупинився вздовж узбіччя, уникаючи перетинання його смуги руху в умовах слизького дорожнього покриття автобусом «БАЗ» у стані заносу зі смуги зустрічного напрямку, і діями водія ОСОБА_2 не могла створюватися за визначенням п. 1.10 Правил дорожнього руху небезпека для руху автобусу, а так само його діями не визначався інтервал між  цими транспортними засобами, чим виключається порушення ним п.п. 13.1, 13.3, 13.4 цих Правил, що фактично ставилося йому за вину, і висновки судді про протилежне з цього приводу в постанові не підтверджені зібраними у справі безспірними доказами та не спростовують доводів апеляції.

Таким чином, за встановлених обставин наявність протиправної дії з порушення правил дорожнього руху з об’єктивної сторони складу проступку за ст. 124 КУпАП виключаються, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати необґрунтовану постанову судді із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 247, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити через відсутність складу проступку – за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду