Судове рішення #8649966

Справа 2-131/10

РІШЕННЯ

                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року Новотроїцький районний суд Херсонської області в складі головуючого судді Тимченко О.В.

при секретарі Марковській І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача спілки “Добробут” ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  смт Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,кредитної спілки “Добробут” про визнання договорів недійсними

                                     ВСТАНОВИВ

             Позивач ОСОБА_1 звернувся  в суд з вищеозначеним позовом до вищенаведених  відповідачив.

              В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив,що з 1983 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 На протязі останніх років  дружина  стала  займатися підприємницькою діяльністю по торгівлі товарами побутового призначення.В ведення цих справ  не вникав,довіряв дружині.Без його відома у грудні 2008 року уклала  три договори на отримання кредитних коштів на загальну суму 105000 гривень  у кредитній спілці “Добробут”,що розташована в м.Н-Каховка Херсонської області.Він не давав згоди  дружині  на укладення  договорів,що суперечили  інтересам сім”ї. Просив визнати укладені договори недійсними,оскільки вони укладені без згоди іншого з подружжя,уточнив,що не висуває вимог про визнання договорів недійсними на тій підставі,що договори дружиною укладені під впливом  психічного примусу зі сторони  керівника спілки,що вони  є фіктивними,оскільки дружина не отримувала коштів,тому що ці вимоги являються предметом розгляду  за позовом дружини в суді м.Н-Каховка.Позов  просив  задоволити  повністю.

              Представник позивача ОСОБА_2 надав  суду  аналогічні його довірителю обгрунтування позову і додав,що згідно зі ст.65 СК України дружина,чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого,що укладений другим з подружжя без його згоди,якщо  цей договір виходить за межі дрібного побутового.Для укладення однім з подружжя договорів стосовно цінного майна,згода другого подружжя має бути подана письмово.Просив позов задоволити повністю.

               Відповідач ОСОБА_3 позов визнала і пояснила,що договори на отримання кредиту вона  уклала з  кредитною спілкою “Добробут” шляхом  підписання договору  під впливом психічного тиску зі сторони керівника кредитної спіллки без згоди свого чоловіка.Кредитних коштів на 105000 гривень не отримувала,тому чоловіку не говорила про вказані кредити.Ніякого майна в інтересах сім”ї на ці кошти відповідно не отримувала. Просила позов задоволити.

                       Представник відповідача кредитної спілки “Добробут” ОСОБА_4 позов не визнав і пояснив,що ОСОБА_3 являлась приватним підприємцем,отримувала в спілці кредити,купувала на них побутову техніку,продавала її і отримувала доходи. Кредитні договори про надання їй кредиту на загальну суму 105 000 гривень були укладені сторонами в законному порядку,вона особисто отримала в касі спілки 105000 гривень,про що свідчать касові ордери. Вимоги чоловіка кредитора ОСОБА_1 не визнає,тому що він не являється стороною в договорі,угода  кредиту з ним не укладалася,він не несе перед банком солідарної  відповідальності за виплату кредитів  разом  з дружиною.Вона повинна  відповідати по кредитам своїм майном,тому позовні  вимоги ОСОБА_1 безпідставені і просив їх відхилити.

 

                        Свідок  ОСОБА_5 суду показала,що в грудні 2008 року уклала договори на отримання кредитних коштів на суму 105000 гривень під психологічним тиском керівника кредитної спілки “Добробут” Гончарова.В касових ордерах підписалася про отримання 105000 гривень, але цих коштів не отримала.Таким чином  поступила в той же день ОСОБА_3Її цивільний чоловік Березовський  і  чоловік ОСОБА_3- ОСОБА_1 про те,що їх примусили укласти фіктивні договори без отримання  по105000 гривень не знали,їм стало відомо про це,коли за рішенням Н-Каховського  суду  накладався арешт на майно. Вони підписали кредитні договори тому,що  займалися підприємницькою діяльністю  по продажу побутової техніки,для оформлення і  отримання кредитів залучали паспорти сторонніх осіб,які кредити не отримували і таким чином  кредитна спілка не  отримала  повернення кредитів і змусила їх взяти на себе цю заборгованість.Однак вони її не визнають,тому що всю цю заборгованість було погашено через їх знайому Рильчук,яка і познайомила їх з  працівниками кредитної спілким “Добробут”.

                     Свідок ОСОБА_6 суду пояснила,що  працює в кредитній спілці “Добробут”.        ОСОБА_3,ОСОБА_5 особисто в грудні 2008 року отримали в приміщенні кредитної спілки “Добробут” по 105000 гривень за укладеними кредитними договорами,які вона особисто  складала,вона ж виплатила їм кошти за  видатковими ордерами,де ОСОБА_5,ОСОБА_3 розписалися і написали  суму прописом в отримані коштів.Вважає,що коли настав момент повертати кредит,ці особи намагаються уникнути взятого на себе обов”язку.Їхніх чоловіків вона не знає,договори кредиту з ними не оформлювались, в кредитних договорах відсутні умови,що подружжя солідарно відповідає по кредиту,тому і до підписання кредитного договору вони не залучалися.

                     

                  Вислухавши пояснення сторін,їх представників,свідків,дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,що предметом спору являються вимоги про визнання угод недійсними на підставі того,що укладені одним з подружжя  без  згоди іншого.

                 

                   Виниклі правові відносини регулюються нормами цивільного ,сімейного права , а саме вимогами ст.ст.3ч.3, 12,13,34,52,204,1046,1054,  ЦК України ст.ст.57,60,61 СК України,відповідно до яких особа здійснює свої цивільні  права вільно,на власний розсуд,повну цивільну дієздатність особа набуває після досягнення 18 років Фізична особа-підприємець,яка перебуває у шлюбі,відповідає за зобов”язаннями,пов”язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм  особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності  подружжя,яка належатиме їй при поділі цього майна..Правочин є правомірним,якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.    За кредитним договором  позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.При укладенні договорів одним з подружжя вважається,що він діє за згодою другого з подружжя.    Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками,передбаченими законом.

                    Згідно роз”яснень ПВСУ “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ  про право на шлюб,розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя “  №11 від 21.12.2007 року    п.24  - не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя...набуте за час шлюбу за кошти,які належали одному з подружжя особисто.,п.29- Відповідно до положень ст.57,61 СК,ст.52 ЦК майно приватного підприємця не є  об”єктом  спільної сумісної власності подружжя.

                    Як вбачається з роз”яснень  ПВСУ України від 06.11.2009 року №9 “Про судовоу практику  розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” п.26 особами,які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним,є, насамперед, сторони правочину.                        

                   

                      Як встановлено судом і це не заперечується сторонами, позивач і відповідач : подружжя ОСОБА_3 перебувають  у шлюбі між собою.Дружина займалася підприємницькою діяльністю.На підставі укладеного з кредитною спілкою “Добробут”  договору про спільну діяльність,оформлювала кредити як фізична особа  і на ці кошти  купувала  предмети побутової техніки,реалізовувала їх і отримувала дохід.

                    14 березня ,11 вересня 2007 року як член кредитної спілки і фізична особа отримала у спілці за кредитними договорами №1,№2  певні  кредитні кошти.        29 грудня 2008 року оформила ще 3 кредитні договори за номерами 3,4,5 і згідно видаткових касових ордерів  видано ОСОБА_3  кредитні кошти на загальну суму 105000 гривень.Згідно тексту договорів зобов”язання  про сплату кредитів взяла на себе особисто.При укладенні договорів   до відома чоловіка не ставила.  Сторони не домовлялися про солідарну відповідальність за вказаними  обов”язками подружжям ОСОБА_3.      Згідно з вимогами ст.60 СК України  дружина та чоловік можуть бути суб”єктами  і права  спільної часткової і права спільної сумісної власності одночасно.Заінтересована особа може довести,що майно було придбано  за її особисті кошти.

                     

                     Отже слід прийти до висновку,що вимогу  позивача ОСОБА_1,що угоди на отриманні кредитів його дружиною ОСОБА_3 з кредитною спілкою “Добробут” слід визнати недійсними,тому що він не давав дружині згоди на їх укладення,   слід відхилити,тому що  не можна визнати,що один з подружжя не мав права  без згоди іншого з подружжя укласти договір на отримання кредиту,якщо він діяв у стані дієздатності.

               

                     Позивач ОСОБА_1 посилається  на вимоги ст.65 СК України щодо  заборони укладення договору одним з подружжя без його згоди,якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.Однак вимоги цієї статті регулюють відносини між подружжям щодо майна,що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя. Як встановлено  судом кредитні кошти в даному випадку не являються  об”єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1.  Кредитна спілка “Добробут” не вимагає  позивача нести  цивільну відповідальність за кредитним договором,що уклала його дружина.      

                   

                       Керуючись ст.ст. 7,10,11.16,60,61,88,209,213-218,223,224,225,233 ЦПК України

                                       

                                   ВИРІШИВ

                        В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та кредитної спілки "Добробут" про визнання  недійсними кредитних договорів № № 3454/3Нк,3454/4Нк,3454/5Нк, укладених 29 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та кредитною спілкою “Добробут” м.Нова Каховка Херсонської області   ВІДМОВИТИ ПОВНІСТЮ.

               

                        На рішення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду шляхом подання в 10 денний термін заяви про апеляційне оскарження і 20 денний термін після цього апеляційної скарги.

 

Суддя  підпис

Копія вірно

Суддя Новотроїцького

 районного суду

Херсонської області                        ОСОБА_7      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація